Герой Росії – під вогнем

«Я ж приїхав із Південної Осетії, думав, спасибі нам скажуть», – цю заяву Сулим Ямадаєв зробив у вересні минулого року. Минулої суботи в Об’єднаних Арабських Еміратах на нього було скоєно замах. Сама історія зі злочином вельми заплутана. В понеділок, 30 березня, Ямадаєва встигли поховати. Прес-служба президента Рамзана Кадирова навіть виступила з офіційною заявою з приводу загибелі відомого чеченця. Але незабаром його «воскресив» брат Іса, заявивши, що Сулим – живий.

РАДШЕ ЖИВИЙ, АНІЖ МЕРТВИЙ

У Росії замах на Ямадаєва – один із найбільш обговорюваних. Найчастіше говорять про те, хто б міг замовити вбивство колишнього бойовика. Версій із цього приводу аж надто, оскільки і ворогів у Сулима чимало.

У першій чеченській війні 21-річний Ямадаєв був наймолодшим бригадним генералом, що воював на боці сепаратистів. У 1999 році – в другій чеченській війні – він переходить на бік російських військ. У 2003 році Сулим стає командиром батальйону «Схід» – його бійці здобули популярність своїми ефективними діями проти бойовиків. Військові успіхи батальйону пояснювалися тим, що він складався з колишніх чеченських сепаратистів. А їм військового досвіду не бракувало. У 2005 році Сулим – як і два його брати – стали Героями Росії.

Один із явних ворогів сім’ї Ямадаєвих – нинішній президент Чечні Рамзан Кадиров. Його влада в республіці – безмежна. Подейкують, що навіть у російському уряді налякані крайнім самовладдям Кадирова, проте поки що не відмовляються від його послуг: йому все ж таки вдається тримати ситуацію під контролем у непокірній республіці. Проте він має й чимало конкурентів серед чеченців. Вбивство Руслана Ямадаєва (старшого брата Сулима, колишнього депутата Держдуми, колишнього бойовика) в серпні минулого року найчастіше пов’язували з ім’ям Кадирова. Мовляв, чеченський президент боявся конкуренції з боку Руслана.

Найчастіше звучить ім’я Кадирова і у зв’язку з нинішнім замахом на Сулима Ямадаєва. Кажуть, між ними загострився конфлікт у квітні минулого року: тоді на одній із чеченських трас не змогли розминутися кадировський кортеж і колона «Сходу». Президент Чечні неодноразово виступав зі звинуваченнями на адресу батальйону «Схід», який йому не підкорявся. Проти його командира були заведені кримінальні справи: Сулима звинувачували у викраданні і вбивствах людей. Його оголосили в розшук, але шукали, мабуть, дуже погано…

ПІВДЕННА ОСЕТІЯ НЕ ДОПОМОГЛА

Сулим знайшовся сам у серпні, під час російської війни проти Грузії. Дві роти батальйону «Схід» брали участь у військових діях в Південній Осетії. Тоді як російські генерали всіляко намагалися приховати цю інформацію, самі чеченські спецпризначенці не мали наміру перебувати в тіні. Сулим давав інтерв’ю, про «Схід» по телебаченню показували сюжети. (Не виключено, що в історії із замахом може виникнути грузинський слід: мовляв, це грузини мстять за торішню війну).

Військові успіхи під Цхінвалом Сулиму не допомогли. «Я ж приїхав із Південної Осетії, думав, спасибі нам скажуть», – це він заявив в інтерв’ю російській газеті за три дні після вбивства старшого брата Руслана. Спасибі йому ніхто не збирався говорити. Вже в листопаді минулого року його батальйон було розформовано. Самому ж Героєві Росії довелося тікати в ОАЕ, де на нього і було скоєно замах.

Зараз розглядають щонайменше три версії замаху на Сулима, не пов’язані з Кадировим, і три – пов’язані.

Перша – військова. Сулим мав чимало ворогів у стані колишніх товаришів-сепаратистів по службі, які навряд чи пробачили йому відступництво. Від вибуху фугасу, закладеного бойовиками, загинув у 2003 році його брат Джабраїл.

Друга – бізнес-версія. Бійці «Сходу» брали участь у рейдерських атаках. Найскандальніший випадок пов’язаний з м’ясокомбінатом «Самсон» у Санкт-Петербурзі. Невідомо, скільком іще бізнесменам перейшов дорогу Сулим.

Третя – помста кровника. З Ямадаєвим могли звести рахунки люди, що давно затаїли образу на його рід. Помста у кавказців не має терміну давності.

Є й версії, в яких фігурує ім’я Кадирова.

Перша – Кадиров усуває конкурента. Але чи був Сулим конкурентом президентові Чечні? Чи може складати конкуренцію людина, проти якої заведені кримінальні справи, яка ніким і нічим не захищена? Та й чи варто вбивати людину, наражаючи, таким чином, на небезпеку себе і свою сім’ю. Адже два брати Сулима ще живі.

Друга – дискредитація Кадирова. У президента Чечні достатньо ворогів у Москві, зацікавлених у його ослабленні. Якраз цими днями в Москві повинні ухвалити рішення з приводу скасування режиму контртерористичної операції в Чечні. Баланс сил у республіці це б не змінило, федерали не втратили б свій контроль. Але скасування режиму означало б і скасування митних обмежень. Саме цього домагався Кадиров. У Москві могли знайтися люди, які цього не хотіли.

Третя – ще одна бізнес-версія. У середовищі чеченських бізнесменів, які перебували не при справах останні 7-8 років, є багато радикалів, зацікавлених в усуненні Кадирова. Особливо ці настрої почали посилюватися після відходу з президентського поста Володимира Путіна. Враховуючи, що у чеченців дуже добрі бізнес-зв’язки на Близькому Сході, їм було б не важко замовити Сулима в Еміратах.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

«Торішнє розформування «Сходу» – це удар по тих людях, які воювали за Росію. Російське керівництво показало, що не збирається їх захищати. Куди тепер можуть піти декілька сотень розлючених чоловіків, що не знають іншої справи, окрім військової. Кадиров безсумнівно був зацікавлений у тому, щоб Руслана і Сулима Ямадаєвих не було в живих. Це його головні конкуренти. Але я не говорив би, що Кадиров їх і замовив. Швидше за все, хтось намагається підставити президента Чечні. Російські власті можуть кинути його так само, як кинули і Ямадаєвих разом з батальйоном «Схід», – розповів «Главреду» російський журналіст, що спеціалізується на темі кавказьких розбірок, але побажав залишитися неназваним.

Сергій Солодкий

Главред