Ракетний катер «SKJOLD» як основа «москітного флоту» ВМС України

Після  окупації Криму, і  виведення частин Військово-морських  сил на материк, перед керівництвом Збройних сил постало питання про створення вітчизняного флоту фактично з нуля.

Командування ВМС серед багатьох варіантів  розвитку обрало концепцію «москітного флоту». Ця концепція передбачає створення легких катерів різноманітного призначення, як основу корабельного складу флоту.

Основним катером для таких функцій має стати МБАК  (малий броньований артилерійський катер) проекту 58155, відомий у ЗМІ як «Гюрза-М».

МБАК «Гюрза-М» розроблений миколаївським «Дослідно-проектним центром кораблебудування»,  і виготовляється з внесеними у проект змінами  як проект 58155, на заводі «Кузня на Рибальському» в Києві.

На базі цієї платформи спроектовані десантний катер «Кентавр» (проект 58181), та проти диверсійний катер.

Проблеми:  введення в дослідну експлуатацію перших двох бронекатерів показали суттєві недоліки такої платформи, як основи катера для «москітного флоту»:

1. Недостатня морехідність – через малу водотоннажність «Гюрза-М» здатен виходити  в море при хвилях до 4 балів.
2. Обмежені можливості для використання озброєння – «Гюрза-М» може використовувати озброєння при хвилях лише до 2 балів.
3. Відсутнє протикорабельне озброєння – «Гюрза-М» має 30-мм гармату та ПТРК «Бар’єр», що дозволяє боротись тільки з катерами подібного класу, та на незначній відстані. Крім того протитанкові ракети ще не були встановлені на катера, і дослідні пуски на воді не проводились.
4. Низька дальність патрулювання – незважаючи на те, що катер має достатню для такого класу автономність (5діб), і дальність плавання (700 миль),  дальність патрулювання обмежена складає всього 12 миль.

Альтернатива:  Альтернативним варіантом  основи «москітного флоту»  міг би стати норвезький ракетний катер типу «Skjold»  (норв. Щит).

РК «Skjold» (за норвезькою класифікацією прибережний корвет), має 76-мм гармату та 8 протикорабельних ракет   NSM (з дальністю стрільби 180 км).  Корабель оснащений сучасною системою керування боєм “DCN Senit 2000” – це найновійша система обміну інформацією для бойових кораблів НАТО.  Саме придбання Росією французького десантного корабля “Містраль” з цією системою викликало протести в керівництві НАТО.

Перевага РК «Скйольд»:

До переваг  РК «Skjold» відносяться:

        1. наявність протикорабельних ракет NSM

         2. висока швидкість (60 вузлів – приблизно 110 км)

3.  висока морехідність (до 6 балів, приблизно як на корветах більшої водотонажності)

4 мала радіолокаційна помітність (надбудова з вуглепластику)

5. сучасна система управління боєм та керування озброєнням (DCN Senit 2000, Sagem VIGX-20)

Порівнюючи характеристики МБАК Гюрза-М і РК «Skjold» можна побачити однозначну перевагу норвезького проекту.

«Skjold» має кращі в порівнянні з українським катером морехідні можливості – а значить здатен віконувати бойовф завдання при хвилях вище 3-х балів (Гюрза не може застосовувати озброєння при хвилях вище 2-х балів). «Skjold» має  вищу автономність  і дальність ходу (900 миль). Гюрза-М за ТТХ також має високу дальність ходу, проте через малий обєм має меньші запаси води та продуктів харчування – що звужує реальну зону бойового патрулювання до 12 миль.  Системи управління вогнем та боєм  у норвезького корабля досконалійші і взаємосумісні з системами управління морських угрупованнь НАТО –  у МБАК Гюрза-М система управління вогнем перебуває у стадії  технічного доведення, а пуски ПТРК зі складу бойового модулю поки що не відбувались. І найголовнійшою перевагою «Skjold» є наявність 8-ми протикорабельних ракет NSM, які на дальності до 180 км здатні знищувати кораблі противника та берегові цілі. Гюрза-М не здатна боротись з кораблями.

Порівняльна таблиця ТТХ:

РК «Skjold» міг би реально посилити бойовий потенціал ВМС України, і стати основою справжнього дешевого і потужного «москітного флоту»,  на відміну від «Гюрза-М» вибір якого був зумовлений виключно наявними мізерними фінансовими ресурсами – а не бойовими характеристиками.

Де взяти гроші?:  Складне та невирішуване на перший погляд питання. Та чи так це?

Норвегія побудувала  серію з шести ракетних катерів типу «Skjold» за  260 млн доларів (вартість всієї програми, включаючи розробку катера та боєкомплект ПКР). Ціна одного катера при цьому складає приблизно 20 млн доларів. Ціна артилерійського катеру “Гюрза-М”  140 млн гривень – приблизно 5,5 млн доларів (за данними джерел mil.in.ua)

Катер типу «Skjold»  коштує приблизно 20-30 млн доларів* США. З першого погляду це досить висока ціна, проте при детальному дослідженні питання можна побачити, що РК «Skjold» має бойові можливості майже аналогічні легкому корвету – ціна яких на світовому ринку приблизно 150-200 млн доларів. 

(  http://www.deagel.com/Fighting-Ships/Skjold_a000297001.aspx )

Вивчаючи відкриті данні по планам закупівлі та ремонту озброєння,  можна побачити такі шляхи нераціонального використання коштів:

1 . Плани ремонту корвета Вінниця . ВМС планує провести дослідження стану корабля з метою вивчення перспективи його ремонту. Це є недоцільним через моральну застарілість і надзвичайну фізичну зношеність корабля (http://mil.in.ua/korvet-vinnycya-vms-ukrayiny-pidnyato-u-dok-sudnoremontnoho-zavodu-odeskoho-portu/  )

2. Будівництво заводом «Палада» плавучого госпіталю на 200 чол. потреби в якому ВМС не має (Документ 1 http://argumentua.com/stati/sryv-raboty-ukrainskoi-oboronki-nekompetentnost-ili-predatelstvo )

3. Будівництво 18 МБАК «Гюрза-М» які мають низький бойовий потенціал в прибережній зоні.  Вартість  виготовлення одного бронекатера «Гюрза-М» складає приблизно 140 млн гривень  ( 5,4 млн доларів).

При акумуляції цих фінансових ресурсів, Україна змогла б замовити п’ять-шість ракетних катерів «Skjold», та провести виплати впродовж трьох років (до 2020 року).

*вартість катеру умовна, і залежить  від  конфігурації встановлених систем управління озброєнням, зв’язку, навігації. Також у вказану вартість не входить боєкомплект та навчання персоналу.

**П.С Дана статья написана з ціллю звернути увагу відповідних осіб, на варіант більш раціонального використання державних коштів виділених для переозброєння ВМС України.

Автор не намагався дискредитувати командування ВМС, або будь яке державне підприємство.

В статті була допущена помилка що до вартості норвезького ракетного катеру “Скйольд” :   вартість цього корабля зараз складає приблизно 130 мільйонів доларів США.  Інформація стала відома вже після написання статті. 

автор: MARINER