IRIS-T — ракетний щит України

Німецький зенітний комплекс IRIS-T разом з системами NASAMS та Patriot став основою українського “щита”, що захищає міста та стратегічні обєкти від російських обстрілів. Ця система показала себе ефективним та надійним засобом, що здатен перехопити усі види аеродинамічних цілей включаючи самі сучасні російські малопомітні крилаті ракети Х-101.

Українські Повітряні сили стали першим у світі експлуатантом цих систем, випередивши Єгипет, що першим замовив їх, та саму Німеччину. То що це за система та як вона показала себе на полі бою?

З чого все починалось?

Своїм корінням зенітний комплекс, про який ми сьогодні говоритимемо, бере початок у 1996 році, коли Німеччина та декілька інших європейських країн почали шукати заміну застарілим американським ракетам AIM-9L Sidewinder. Так у 1997 році почалась розробка нової авіаційної ракети класу “повітря-повітря” IRIS-T.

Новий виріб мав вирішити проблеми “Сайдвіндеру”, який не міг ефективно протидіяти високоманевреним цілям у ближьному бою через малий кут огляду, а також в умовах широкого застосування теплових пасток.

Назва IRIS-T стала неповним акронімом ширшої назви “InfraRed Imaging System Tail/thrust vector-controlled”, що приблизно можна перекласти як “інфрачервона ракета з контрольованим вектором тяги”. Саме в цих словах зосереджена основна концепція нової ракети.

Для збільшення маневренності ракета отримала новий ракетний двигун з керованим вектором роботи двигуна, а також фюзеляж здатний витримати перевантаження до 100g.

Нова головка самонаведення отримала тепловізійну матрицю з роздільною здатністю у 128×128 пікселів, яка тепер могла відрізняти захоплену ціль та теплові пастки. Для ідентифікації цілей в систему наведення була внесена бібліотека типових силуетів всіх відомих бойових літаків з різних ракурсів. Для кожної цілі збережено вісім найбільш вразливих точок, в які має влучити керована ракета.

ГСН також отримала збільшений до 90 градусів кут огляду, що знизило можливість втрати цілі при активному маневруванні.

За словами розробників, завдяки високій маневреності ракети та новій ГСН ракета може розвернутися на 180° “у просторі двох футбольних полів”.

Конструктивно ракету можна поділити на чотири секції: систему наведення в носовій частині, бойову частину, ракетний двигун та систему управління вектором тяги розміщену в задній частині.

Довжина ракети складає 2900 мм при діаметрі у 127 мм, а вага становить 88 кілограмів. Фюзеляж та ракетний двигун виготовлені із надлегких композитних матеріалів для зменшення ваги.

Бойова частина ракети  уламкова, з готовими уражаючими елементами. Її загальна маса складає 11,4 кілограми. Вона ініціюється контактним підривачем при прямому влучанні або ж радіолокаційним безконтактним детонатором при близькому прольоті поряд з ціллю.

В ході розробки німецька компанія Diehl Defence виступила головним підрядником проєкту та взяла на себе розробку тепловізійної ГСН та модулю наведення ракети. У той же час швецька Saab виступила розробником модулю обробки данних, італійська FiatAvio розробила ракетний двигун, а грецька Pyrkal надала бойову частину.

Успіх у повітрі та на землі

Після успішного завершення розробки авіаційної керованої ракети та її прийняття на озброєння кількома країнами почалась розробка наземної системи яка б могла використати ракету IRIS-T в інтересах протиповітряної оборони.

Зокрема, проєкт під позначенням IRIS-T SL (Surface Launcher) передбачав створення сухопутного зенітно-ракетного комплексу на основі цієї ракети. При цьому одночасно створювалися дві його модифікації — малої (SLS) та середньої (SLM) дальності з уніфікованими ракетами.

Станом на квітень 2022 року в розробці також знаходиться третій варіант ракети дальнього радіусу дії IRIS-T SLX, що має отримати спарену тепловізійну та радіолокаційну ГСН та зможе перехоплювати цілі на дальності до 80 км та висоті у 30 км.

IRIS-T SLS

Як і більшість інших зенітних комплексів, система малої дальності IRIS-T SLS будувалась навколо готової зенітної ракети. Складна комбінована система управління польотом авіаційної ракети IRIS-T, що використовує окрім тепловізійної ГСН супутникову систему навігації, інерціальну систему та канал двостороннього зв’язку, дозволила без змін використати її для запуску з землі.

Наземна пускова установка оснащується радіолокаційною станцією (у випадку шведської установки – РЛС Giraffe), що сканує повітряний простір та відстежує цілі.

У випадку виявлення об’єкту та отримання команди на постріл, ракета запускається з вертикальної рейкової направляючої та весь початковий етап маршруту летить під управлінням інерціальної системи та корекцією з зенітного комплексу. На підльоті до цілі у ракети активується ГСН, яка доводить ракету до цілі.

Дальність ураження авіаційної ракети при наземному старті падає з 25 до 10 кілометрів, а максимальна висота якої ракета може сягнути становить 8 км.

Швеція використовує самохідну систему на шасі броньованого гусеничного всюдиходу BvS10 з чотирма направляючими для ракет, проте можлива його інтеграція і на колісне шасі.

IRIS-T SLM

Рішення про розробку зенітної ракети ракети IRIS-T збільшеного радіусу дії було прийнято федеральним відомством оборонних технологій Німеччини у травні 2007 року. Планувалось, що нова ракета доповнить американські комплекси Patriot та візьме на себе перехоплення літаків, гелікоптерів та керованих ракет.

В рамках укладеного контракту, Diehl Defence розробила ракету IRIS-T SL. У порівнянні з оригінальною авіаційною ракетою новий перехоплювач зріс у довжині та у діаметрі до 152 мм завдяки інтеграції нового твердопаливного двигуна. Останній дозволив розігнати ракету до 3 Махів (3675 км/год).

Завдяки новому двигуну та програмному забезпеченню ракета отримала збільшений радіус дії до 40 кілометрів зі “стелею” у 20 тисяч метрів.

Ракета масою близько 240 кг оснащена напівсферичною головною частиною, що прикрита аеродинамічним обтічником, який скидається перед захопленням цілі. Перехоплювач постачається у герметичному транспортно-пусковому контейнері.

Для нової ракети конструктори Diehl Defence розробили абсолютно новий мобільний зенітний ракетний комплекс IRIS-T SLM, що був представлений у 2014 році.

Стандартною бойовою одиницею ЗРК є батарея до складу якої входить командний пункт, багатофункціональний радар виявлення та супроводу цілей (TRML-4D, CEAFAR, Ground Master 200 або інший), а також три самохідні пускові установки.

Кожна пускова установка ЗРК несе направляючу для восьми транспортно-пускових контейнерів із ракетами. Запуск перехоплювачів здійснюється при розгортанні направляючої у вертикальне положення. Окрім пускової установки, бойова машина несе радіотехнічні засоби для зв’язку з іншими компонентами ЗРК та ракетою у польоті.

Попри високу мобільність комплекс може працювати лише з місця після необхідної підготовки. Він може працювати автономно, або ж у складі ешелонованої системи ППО з обміном даними з іншими системами.

РЛС TRML-4D

Зенітний комплекс має модульну структуру, тому у його складі може використовуватись більша частина сучасних західних радіолокаційних станцій. Втім, для єгипетського контракту, а також України зенітні комплекси оснащуються радаром TRML-4D виробництва німецької компанії Hensoldt.

Розроблений у 2018 році радіолокаційний комплекс TRML-4D є останньою версією сімейства радарів середньої дальності C-діапазону TRML.

Мобільний радар оснащений поворотною активною фазованою антенною решіткою (АФАР) з електронним скануванням на основі приймально-передаючих модулів з нітриду галію (GaN). Він поєднує цифрове формування променя з імпульсним доплерівським радаром для виявлення малопомітних повітряних цілей, таких як завислі вертольоти або низьколітаючі крилаті ракети у складних умовах завад та високої щільності цілей.

Заявлена розробником інструментальна дальність виявлення цілей сягає 250 км на висоті до 40 км. Втім, реальні параметри виявлення скромніші та залежать від типу цілі та умов спостереження. Так, представники Hensoldt озвучують практичні параметри відстані виявлення: для винищувачів – до 120 км, надзвукових ракет – до 60 км.

Окремо варто зазначити, що в одному із рекламних роликів виробник обізначив можливість виявлення балістичних цілей, що, за деякими данними, було підтвердженно на практиці в Україні.

Розробник виокремлює здатність TRML-4D створювати треки цілей за мінімальний час та надвисоку надійність його компонентів при роботі у безперервному цілодобовому режимі.

Фінансова сторона питання

Глобально будь яка сучасна війна є боротьбою економік, тому при розробці озброєння важливим параметром є його вартість. Не менш актуальним це питання стоїть перед засобами протиповітряної оборони, які при всій своїй складності мають бути економічно ефективними.

Публічно вартість комплексу IRIS-T SLM не оголошується, однак з огляду на різні джерела [1, 2], вона може коливатись у діапазоні 100-140 мільйонів євро за повноцінну батарею.

Радар TRML-4D виробництва компанії Hensoldt, який йде у комплекті з кожною батареєю, коштує близько 16,5 млн євро (18 млн доларів). Це можна вирахувати із минулорічного травневого контракту на 6 РЛС на суму у 100 млн євро. Варто зазначити, що хоч комплекс і здатен працювати у базовій комплектації, для збільшення ефективності та кутів огляду йому можуть придаватись додаткові радіолокаційні станції.

Хоча вартість комплексу може на перший погляд здаватись головним параметром, у довготривалій перспективі важливішою залишається ціна зенітної ракети, що буде застосована з нього.

Базова авіаційна ракета класу “повітря-повітря”, що використовується комплексом малого радіусу дії IRIS-T SLS, в залежності від об’ємів контракту, може коштувати від 700 до 900 тисяч євро. Такий діапазон був виведений з огляду на італійський контракт 2003 року та нещодавній документ бюджетного комітету німецького Бундестагу.

У той же час вартість більш далекобійної та адаптованої до наземних пусків ракети IRIS-T SL залишається невідомою. Ракета отримала новий ракетний двигун, що вже говорить про ріст ціни, однак вона зберегла більшу частину оригінальних вузлів включно з системою наведення.

Бойове хрещення IRIS-T

Україна стала першим у світі власником зенітної системи IRIS-T SLM. Перший комплекс заступив на бойове чергування в Україні в жовтні 2022 року та встиг за перші півроку перехопити понад 60 ворожих повітряних цілей.

“Уже під час першого бойового хрещення у жовтні минулого року, коли ворог масовано атакував об’єкти критичної інфраструктури України, комплекс збив 100 відсотків цілей“, — розповідає зенітник на позивний “Кум”.

Цю тезу також підтвердив командувач Повітряних Сил Збройних Сил України Микола Олещук в інтерв’ю журналісту Дмитру Комарову:

“З 51 ракети, випущеної німецькою зенітною системою IRIS-T, усі 51 досягли цілі“, – сказав Олещук.

Інший член розрахунку заступник командира зенітного ракетного підрозділу з позивним “Ювелір” також підкреслює високу технологічність комплексу.

“Він влучний та надійний, цілком автоматизований, знищує всі аеродинамічні цілі, які наближаються до нашої зони відповідальності. До того ж маємо змогу ділитись інформацією, яку бачимо на своїх радарах, із колегами. Ті своєю чергою знищують цілі за нашими даними“, — розповідає він.

За словами головного спеціаліста відділу підготовки зенітних ракетних військ Дениса Смажного, IRIS-T SLM справляється з усіма повітряними цілями, з якими тому довелось зустрітись. Він зазначає, що головна перевага комплексу заснована на чутливому радарі TRML-4D.

“Ті крилаті ракети, які летять дуже низько і збудовані за малопомітною технологією, як, наприклад, Х-101, їх наші радари погано бачать, на відміну від IRIS-T“, – каже Смажний.

Він також відзначає можливість одночасної роботи зенітного комплексу по кількох десятках цілей.

“Якщо в нас повністю заряджені три пускові установки, які входять до складу, тобто всього 24 ракети, то це означає, що він одночасно може знищувати 24 цілі. Тобто якщо в ракетному ударі задіяно багато ракет, то у випадку з IRIS-T більшість ракет, якщо їх помітить система, будуть знищені“, – розповідає Денис.

Смажний також розповів, що хоч заявлений максимальний радіус дії зенітної ракети IRIS-T SL і складає 40 км, однак фактично сам комплекс може прикривати більшу площу, розмістивши пускові установки на відстані до 20 км від РЛС та пункту управління.

“Таким чином, ракети можуть знищувати цілі до 60 км від об’єкта, що прикривається“, – каже він.

Розгортання мережі систем IRIS-T в Україні

Згідно з інформацією на порталі моніторингу військової допомоги Україні, що розміщений на урядовому сайті Німеччини, на січень 2024 року було передано 3 зенітні системи IRIS-T SLM, 6 додаткових радарів виявлення повітряних цілей TRML-4D, а також 2 пускові установки IRIS-T SLS. Останні постачаються на колісному шасі вантажівки Unimog U 5000.

В планах до передачі знаходяться вже замовлені: 5 систем IRIS-T SLM, 22 пускових установок IRIS-T SLS та 2 радари TRML-4D.

Варто зазначити, що хоч установки IRIS-T SLS і можуть працювати автономно, не виключено що вони будуть використовуватись у кооперації зі “старшим братом” по три додаткові установки SLS на комплекс.

Крім того, варто зазначити, що Німеччина та низка інших країн, зокрема, Швеція та Норвегія, постачають авіаційні та повноцінні зенітні ракети до комплексів версій SLS та SLM.