fbpx
А-222 “Берег” – береговий артилерійський комплекс
Андрій Харук Андрій Харук Військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

А-222 “Берег” – береговий артилерійський комплекс

Артилерія Історія САУ

В РФ анонсували створення Дніпровської військової флотилії. Це буде вже п’ята її реактивація з часів СРСР. Склад її поки можна лише прогнозувати в загальних рисах (наче, на Каспії ще лишились бронекатери проєкту 1204). Але сьогодні з’явилась інформація про можливе включення до складу цієї флотилії берегових артилерійських комплексів А-222 «Берег». Попереджений – значить, озброєний. Тож давайте придивимось до цього комплексу детальніше – бо він цілком підпадає під категорію аналоховнєт.

Перше враження від А-222 – та це ж корабельна артилерійська башта, впиндючена на МАЗівське чотиривісне шасі! Десь так воно і є. За задумом, «Бєрєг» мав стати цілком новим словом в береговій артилерії, яка традиційно використовувала стаціонарні, залізничні або причіпні артсистеми. На заміну їм мали прийти самохідки.

До берегової САУ ставилась низка специфічних вимог. Перш за все – це наявність системи управління вогнем, яка б дозволяла уражати рухомі цілі на великій відстані. Водночас прохідність могла бути нижчою від армійських САУ – адже використовуватись берегові самохідки мали у досить чітко визначених районах, де нескладно було зазделегідь підготувати мережу доріг. Тому для «Берега» обрали колісне шасі МАЗ-543.

Артилерійська частина мала бути уніфікована з флотськими артсистемами. Тож для САУ взяли 130-мм гармату від артустановки АК-130 (такими артустановками озброювались, зокрема, крейсери проєкту 1164 – у тому числі й «Москва»). Враховуючи умови застосування на САУ, ствол гармати обладнали дульним гальмом і ежектором. Гармату змонтували в поворотній башті, використовуючи вузли армійської САУ 2С19 «Мста-С». Діапазон кутів вертикального наведення становить від -5 до +50°.

Боєкомплект складається з 40 снарядів, розміщених на двох стелажах в башті. Зі стелажа на лоток досилача боєприпас подається вручну. Практична швидкострільність становить 10 постр./хв. Вогонь ведеться «в корму», тобто, в бойовому положенні ця «ізбушка» має бути розвернута задом до цілі.

Боєкомплект «Берега» складається з тих само снарядів, що і АК-130. Основний тип – це фугасний снаряд Ф-44. Є також і зенітний ЗС-44, хоча доцільність його використання в реаліях війни проти України викликає сумніви. Тож в разі перекидання на Дніпро «Берега» використовуватимуть лише один тип снаряду – звичайний фугас.

А-222 суттєво поступатиметься армійській артилерії калібрів 152 і 155 мм за масою снаряда (33,4 кг – на 10 кг менше від 152-мм чи 155-мм снарядів), а сучасним 155-мм артсистемам – ще й за дальністью стрільби (лише 23 км).

САУ дуже громіздка – 13 м завдовжки і майже 4 м заввишки, що робить її легкою мішенню для дронів. Та й важить вона як танк – 43,7 т. А при тому – не є броньованою.

Розробка А-222 почалась 1976 р., але велась, як мокре горить – прототип був готовий лише за 12 років. Він проходив випробування в Криму, де його й застав розпад СРСР. Росія «приватизувала»«Берег». У 1996 р. комплекс взяли на озброєння, але у серійне виробництво так і не запустили.

Хоч російські публікації і вказують на нібито наявність «около 36» таких САУ, ймовірно, справа обмежилась одним дивізіонним комплектом – шість самохідок (три двограматні батареї), переданим флоту у 2003 році.

Крім власне САУ, в комплект «Берега» входить самохідний центральний пост і машина забезпечення бойового чергування (з кубриком і камбузом) – теж на базі МАЗ-543.

Машини комплексу А-222 "Берег": САУ, самохідний центральний пост і машина забезпечення бойового чергування

Усі САУ А-222 зосереджені на Чорноморському флоті – ними озброєний 459-й окремий береговий артдивізон 11-ї окремої берегової ракетно-артилерійської бригади, дислокованої поблизу Анапи.

Як цей дивізіон може використовуватись на Дніпрі? Думаю, здорову дуру самохідного центрального посту росіянам вистачить клепки не тягнути на лінію фронту. Зрештою, його обладнання, оптимізоване для ураження морських цілей, навряд чи придасться на сухопутно-річковому фронті. Самохідки ж застосовуватимуться як класичні армійські САУ – отримуючи цілевказання від дронів.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818

Артилерія Історія САУ