Вікіпедія і війна — 10 фактів, про які ви могли не здогадуватися

1. Вікіпедія зберігає повну історію редагувань кожної сторінки. Ви можете відкрити історію, і подивитися хто, як, коли, і що виправляв. Ви можете як подивитися в якому стані була сторінка в якийсь момент — тобто подивитися вигляд кожної версії, так і порівнювати різницю між двома версіями. Ви можете також подивитися увесь внесок будь-якого дописувача Вікіпедії. Якщо ви зареєструєтеся, ви зможете сформувати свій власний список спостереження, відмітивши зірочкою статті, за змінами в яких ви хочете стежити.

2. «Вікіпедію може редагувати кожен» — це міф. Точніше, не міф, а напівправда: технічно, так — почати редагувати може кожен, але якщо правки у статті не відповідатимуть правилам Вікіпедії (про що буде нижче) — їх скасують інші люди, і часто це буває доволі оперативно. Якщо правки суцільно йтимуть проти правил — такого редактора забанять.

3. водночас, у Вікіпедії немає ніякої сталої команди, яка стежить за всіма правками. Звичайнісінькі люди — такі як ми з вами, — на чистому ентузіазмі займаються різною роботою у Вікі. Дехто з них іноді може зайти і проглянути які зміни відбулися у цікавих їм статтях, але такого, щоб сиділа «команда» чи «штат робітників» і перевіряла всі зроблені підряд правки у всіх статтях — цього не існує. Вікіпедія надзвичайно децентралізована — кожен окремий її активіст робить те, що сам вважає за доцільне робити. Дехто може тільки тим і займатися, що днями виправляти коми в текстах всіх підряд статей. Хтось зайнятий створенням перекладів статей з інших мовних розділів. Хтось пише тільки про кінематограф. Хтось — кожен день оновлює цифри російських втрат із зведення Генштабу ЗСУ. Тобто кожен зайнятий своїм ділом, а ніякого «штату» для планомірного відстеження всіх нових редагувань Вікіпедія не має. «Центрального керуючого органу» теж немає, бо немає ким керувати — у Вікіпедії ніхто не зобов’язаний щось робити, якщо сам на це не зголоситься. З цих же причин статті у Вікіпедії дуже різні — одна стаття може бути дуже детальною і точною, бо автор над статтею постійно працює, а якісь інші занедбані — бо ніхто не хоче над ними працювати.

4. все написане у Вікі береться із опублікованих джерел. Це один з наріжних каменів, на якому побудована Вікіпедія — правило про Перевірність. Тобто якщо хтось робить доповнення до статті — має вказати звідки взята ця інформація (сайт, книга, ЗМІ). Звісно, часто буває, що хтось публікує твердження, не вказавши джерело, але це йде всупереч правилам Вікі — таку інформацію або приберуть (рано чи пізно), або хтось інший таки відшукає джерело звідки вона походила (це складно, тому трапляється рідко). Тому коли ви робите якісь правки, особливо про війну — вказуйте звідки ви взяли всю інформацію. Особливо жорстко це стосується фактів, які могли б «зливати» службову чи навіть секретну інформацію про хід війни: командування, склад, техніку, дислокацію, бойові дії чи втрати підрозділу. Звичайні бійці нерідко хочуть «поліпшити» статті про свій підрозділ, пишучи це без джерел і зливаючи цю інформацію — це рішуче засуджується. Такі дані можуть бути внесені до статті, тільки якщо попередньо були опубліковані якимось нормальним ЗМІ чи оглядачем, а отже широкодоступні.

5. не всі джерела підходять для Вікі — Вікіпедія вважає прийнятними авторитетні або надійні джерела — за однойменним правилом. Джерело вважається надійним, якщо автор — фахівець у своїй справі, і опублікував матеріал на пристойному ресурсі. Всякі жовті сайти-зливні бачки, відверто пропагандистські ресурси, анонімні телеграм-канали, — це все є сміттям з точки зору Вікі. Щоб бути надійним джерелом, автор також має бути незалежним у своїх судженнях щодо питання, яке він висвітлює. Тому якщо в інтерв’ю боєць сказав, що збив з «Мухи» ворожий Су-25, а потім спалив 5 танків — це не матеріал для статті. Бо він, певне, перебільшує, і на такі заяви потрібні серйозні докази. Якщо ж про цей самий факт напише якийсь хороший історик, поважний оглядач, профільне видання типу «Мілітарного» чи хоча б командування — це інша справа, і це буде придатне для включення до статті. Приблизно з тих же міркувань тотальна більшість російських ресурсів не вважається в Українській Вікіпедії надійними для висвітлення подій російсько-української війни — вони працюють як частина держпропаганди країни-агресора.

6. водночас, Вікіпедія не ставить за мету пошук істини. Якщо є два доволі пристойних джерела, які стверджують різну інформацію — у статті подаються обидва. Наприклад, якщо Інститут Вивчення Війни (ISW) звітував, що під Вербовим розбили 810-ту бригаду морської піхоти ЗС РФ, а Том Купер про цей же бій написав, що там розбили 234-й десантно-штурмовий полк ЗС РФ, то у статті про бої на Токмацькому напрямку прийнято вказати обидві ці точки зору. Цей принцип є ще одним наріжним каменем, і він описаний у правилі про нейтральну точку зору. Ним не слід зловживати: про Землю не можна написати «на думку науковців вона має форму трішки сплюснутої кулі, а за переконаннями плоскоземельників — вона плоска» чи навіть «щось між кулею і пласким диском». Це було б логічною хибою «псевдозбалансованість» або «звернення до помірності» відповідно.

7. всі матеріали у Вікі опубліковані під вільною ліцензією (такою як Creative Commons). Це ще один з наріжних її каменів. Саме через це Вікіпедія називається «вільною» енциклопедією (а не через те, що в ній «вільно» робити що завгодно). У цього є плюси і мінуси. Плюси — увесь текст, фото і ілюстрації можна копіювати, змінювати, поширювати — навіть для комерційного вжитку без необхідності отримувати згоду автора (з єдиним застереженням — вказати, що це взято з Вікі). Мінус — нерідко ці фото та ілюстрації поганої якості, адже вони зроблені цими самими звичайними людьми-ентузіастами Вікіпедії, а не професійними фотографами та ілюстраторами. Так — ви правильно зрозуміли — майже все, що ви бачите у Вікіпедії, включно з картами, схемами, фото — це зроблено самими вікіпедистами і передано у вільний доступ. Якщо ж ви намагаєтеся додати до статті Вікі «красиву» ілюстрацію, яку скачали звідкилясь — ви робите ведмежу послугу. Таким чином ви хибно зазначаєте, ніби цей матеріал також вільний, але кожна ілюстрація і фото мають свого автора, який зможе подати в суд на Вікіпедію за використання його роботи без дозволу, а у Штатах з цим все дуже серйозно. Тому із порушеннями авторського права борються безкомпромісно. Ви можете завантажувати до Вікіпедії або те фото, яке зробили власноруч, або те, яке вже було опубліковане під вільною ліцензією (зверніть увагу на футер сайтів, там це вказано: наприклад https://armyinform.com.ua/ публікує матеріали від вільною ліцензією).

8. багато статей у Вікіпедії містять банк фотографій по темі — вони всі вільні для вашого вжитку. Ці зображення зберігаються на серверах Коммонз, розсортовані за категоріями, і ви можете їх знайти за посиланням зі статті Вікі.

9. Українська Вікіпедія критично потребує нових дописувачів, які писали б про російсько-українську війну. Бо наразі немає людей, які малювали б карти, не вистачає людей, які б системно працювали над вже наявними статтями, чистячи їх від другорядного і неперевіреного. Особливістю цієї війни є те, що матеріалів про неї опубліковано так багато, що проблемою є розгребти Вікі-статті, куди випадкові редактори просто купами звалюють все підряд — переписавши їх на основі тільки найкращих глибоких аналітичних робіт, а все другорядне або менш значне відфільтрувати.

10. всі викладені вище факти — це лише вершечок айсберга. Кожен з них має масу нюансів, напівтонів, виключень, і всі ці поняття набагато складніші, ніж описано у трьох реченнях. Заходьте у Кнайпу Вікіпедії, спеціалізований Проєкт чи навіть на сторінки обговорення статей і подивіться про що пишуть, переймаються і сперечаються вікіпедисти.