Сухопутні війська ЗС РФ відмовилися від закупівель ЗРГК “Панцир-С1”

Командування Сухопутних військ ЗС РФ відмовилося прийняти на озброєння зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) «Панцир-С1». Випробування комплексу показали, що він не відповідає заявленим вимогам.  Останні військові випробування на полігоні Ашулук показали, що технічні і бойові характеристики ЗРГК «Панцир-С1» не відповідають вимогам Сухопутних військ. Виходячи з цього, було прийнято рішення не закуповувати ці комплекси.
ЗРГК «Панцир-С1″ розроблений тульським Конструкторським бюро приладобудування (КБП) на базі комплексу ППО «Тунгуска». Його завдання – прикривати від повітряного нападу частини в бою і на марші, захищати стратегічні об’єкти, прикривати зенітні ракетні системи великої дальності С-300, С-400 і в перспективі С-500. «Панцир-С1» також може вражати й наземні цілі – піхоту і легку бронетехніку.
Міноборони РФ раніше закупило десять комплексів «Панцир-С1», всі вони зараз розподілені по бригадах Повітряно-космічної оборони (ПКО) для прикриття комплексів С-400 «Тріумф». У планах Міноборони закупівля ще приблизно ста ЗРПК «Панцир-С1» для бригад ПКО протягом найближчих восьми років.
Питання про постачання «Панцирів» в Сухопутні війська обговорювалося кілька років, проводилися порівняльні випробування цих комплексів і зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» концерну ППО «Алмаз-Антей». Всі випробування були не надто вдалими для «Панцирів».
Ракета не здатна вражати маневрені цілі, сам комплекс громіздкий і не мобільний, що вкрай важливо для мотострілецьких  частин, є питання до радіоелектронної бази.  Крім того, в сучасній війні такі комплекси малої дальності безсилі проти бойових літаків, які атакують, не заходячи в зону дії систем протиповітряної оборони, а проти гелікоптерів супротивника набагато ефективніше використовувати переносні зенітні ракетні комплекси та стрілецьку зброю.
У свою чергу, заступник генерального директора тульського КБП Юрій Савенков розповів, що за основними технічними та бойовими характеристиками комплексу серйозних питань у командування Сухопутних військ немає. Головною претензією Головкомату Сухопутних військ до комплексу є те, що він робиться на колісній платформі, а сухопутники хочуть ЗРГК на гусеничному ходу.
За словами керівника Центру військового прогнозування полковника Анатолія Циганка, незважаючи на невдачу «Панцира», Міноборони все одно доведеться оснащувати сухопутні частини ракетно-гарматними системами ППО. Шість років тому була прийнята концепція, згідно з якою підрозділи ППО Сухопутних військ повинні оснащуватися як ракетними зенітними установками, так і гарматними. Цю концепцію ніхто поки не скасовував. Тому Міноборони доведеться або доводити «Панцир-С1», або шукати закордонні аналоги.
Завідувач аналітичним відділом Інституту політичного і військового аналізу Олександр Храмчихін пояснив, що нездатність «Панцирів» збивати маневруючі цілі робить його марною зброєю. Якщо комплекс не може збити маневруючу ціль, значить, він не зможе вразити керований боєприпас. Поки ця проблема не буде вирішена, «Панцир» для сухопутних частин закуповувати безглуздо, зазначив Храмчихін.

Комплекс «Панцир-С1» оснащений 12 зенітними керованими ракетами 9М335. Дальність пуску – 12 км, висота поразки цілей – 8 км. Комплекс може наводити одночасно до трьох ракет. Артилерійське озброєння – дві 30-міліметрові автоматичні гармати 2А72. Гармати одноствольні. Бойовий модуль встановлений на даху кузова бойової машини. Крім озброєння включає РЛС виявлення цілей і станцію супроводу цілі і ракет. Є також оптичний канал системи управління вогнем. У кузові бойової машини розміщуються оператори наведення і командир.