“Вистрілив та забув”: стало відомо про розробку вітчизняного ПТРК ІІІ покоління

Під час Міжнародної науково-технічної конференції, що відбувалась у Львові 17-18 травня цього року на базі Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного під час обговорень перспектив розвитку ракетно-артилерійського озброєння стало відомо, що на даний час КП СПБ «Арсенал» (Казенне підприємство спеціального приладобудування “Арсенал”) власним фінансуванням розробляє аванпроект інфрачервоної (ІЧ) головки самонаведення (ГСН) для високомобільного ПТРК ІІІ покоління.

Відсутність ГСН для ПТРК унеможливлює розробку ракетних комплексів ІІІ покоління, адже решта частин у нас виготовляється серійно та використовується на вітчизняних ракетних комплексів ІІ покоління.

Відповідно до завдань та провівши аналіз аналогів ПТРК, передбачено технічне завдання для КП СПБ «Арсенал» на аванпроект дальність захоплення і автосупроводу до типової цілі (танка Т-72) від 5 км.

Технічні вимоги до ГСН, узгоджені нами з ЦНДІ ОВТ ЗС України. передбачають застосування
стабілізованої двоступеневої платформи, що містить оптичну систему (ОС) з матричним фотоприймальним пристроєм (ФПП). Точність стабілізації поля зору ОС при дії на платформу очікуваних збурень типу стартового перевантаження, кренової і поперечної швидкостей встановлена на рівні не більше 1…3 кут.хв., що забезпечує працездатність робочого алгоритму контуру наведення Г CH в процесі старту і наведення ракети ПТРК.

Проведені в ході аванпроекту оптичні розрахунки показати що задана вихідними вимогами дальність 5 км на які будуть забезпечуватися захоплення i автосупровід ГСН об’єктів бронетехніки для будь-якого сезону i часу доби. може бути реалізована при використанні охолоджуваних матричних ФПП, наприклад Mars MW JT виробництва фірми Sofradir (Франція) або китайського С 125 MWIR. Використання в ОС ГСН неохолоджуваної мікроболометричної матриці істотно обмежує можливості комплексу розрахунковими дальностями застосування такої ГСН (в 2…5 раза), а також її працездатність протягом усього часу доби.

У ході аванпроекту була розроблена математична модель стабілізованої платформи з використанням
двигунів постійного струму власної розробки та чутливих датчиків типу MEMS (мікроелектромеханічних систем). Моделювання підтвердило можливість досягнення заданої технічними вимогами точності стабілізації поля зору ГСН.

Крім інфрачервоного каналу в ГСН опрацьовується застосування допоміжного каналу у видимому діапазоні випромінювання для розширення можливостей ГСН.

Отримані в ході аванпроекту схемо-технічні рішення конструкції ГСН ПТРК будуть випробовані та
реалізовані в рамках дослідно-конструкторської роботи. яка буде проведена протягом найближчих 3-4 років та закінчиться виготовленням 2-3 дослідних зразків для подальших випробувань.

Протитанкові ракетні комплекси III покоління — це ракетні комплекси в яких ракета наводиться на ціль в автоматичному режимі. Завдання оператора в таких комплексах – прицілитися і вистрілити, після чого можна покинути позицію. Здійснюється це через використання в ракеті головки самонаведення, що відшукує ціль і уражає її.

ПТРК з таким способом наведення з’явилися наприкінці 1990-х років, перший представників цих комплексів – американський FGM-148 Javelin виробництва американських підприємств Raytheon та Lockheed Martin.

За матеріалами Збірника тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції опублікованих на сайті Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного