Англійський лучник: причіпна 155-мм гаубиця M777

Британські гаубиці М777 стали першими артилерійськими системами НАТОвського зразка, які Україна отримала після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ці системи використовуються на всіх ділянках фронту та активно завдають ударів по ворогу як звичайними, так і далекобійними снарядами.

Історія створення

Розробка нової гаубиці компанією Vickers Shipbuilding and Engineering (VSEL) розпочалася на початку 1980-х років в ініціативному порядку. Компанія дійшла висновку, що легкі 155-мм гаубиці можуть здобути велике поширення у світі, тому розпочала їх розробку.

Розробка гаубиці була завершена у 1987-у році та передусім була запропонована США для заміни 155-мм гаубиць М198. Головним козирем легкої гаубиці від VSEL була на 4 тонни менша вага порівняно з американською системою. Крім того, балістичні характеристики були на високому рівні та не поступались іншим 155-мм системам.

Представники компанії під час демонстрації своєї легкої гаубиці акцентували, що на відміну від М198, яка важить 7163 кг, нова британська система мала вагу 4200. Таке зменшення дозволило транспортувати їх важкими гелікоптерами CH-47 Армії США або CH-53 Корпусом морської піхоти США.

Пентагон був дуже зацікавлений у новій британській розробці, але поставив умову, що компанія VSEL має створити повноцінний прототип для випробувань за власні кошти, що кінець кінцем і було зроблено. У вересні 1987 року головна рада компанії дала зелене світло для створення двох прототипів гармат, будівництво яких було завершене у 1989-у році.

Розпочаті випробування продемонстрували високі характеристики гаубиці, що зі свого боку зацікавило і КМП США, які розшукували легку 155-мм артилерійську систему. Спільні випробування для КМП та армії відбувалися у три етапи та полягали у перевірці під час транспортування, стрільбах на максимальну дальність та демонстрації надійності системи, а також стрільбах при критичних температурах.

Загалом американці були задоволені легкою 155-мм гаубицею попри деякі проблеми з конструкцією, але оскільки американська політика була спрямована на локалізацію виробництва у себе на території, це стало останнім фактором у виборі британської системи.

Компанія BAE Systems GS на власний розсуд обрала американські компанії, які були залучені до виробництва окремих компонентів, а саме: лафет – HydroMill, лоток завантаження – Rock Island Arsenal, станини та сошники – Major Tool and Machining Inc, а титан – RTI International.

Вже у 2002 році компанія BAE Systems отримала контракт на суму 135 мільйонів доларів США на малосерійне виробництво гаубиць, які отримали індекс М777. Всього в межах першого контракту компанія побудувала 94 гаубиці, які надійшли у розпорядження КМП США у лютому 2003 року. Таким чином, нова М777 з часом замінила всі 155-мм гаубиці М198 у складі армії та КМП США.

Крім того, гаубицю замовили Індія, Канада та Австралія.

Технічні характеристики

Гаубиця М777 є представником причіпних гармат із довжиною ствола 39 калібрів. Сам ствол M776 є варіантом ствола M284 без ежектора, що використовується самохідними артилерійськими установками M109A6 Paladin. Задля зменшення вартості гаубиці, дульне гальмо ідентичне, тому що використовувалося на гаубиці М198.

При довжині ствола 39 калібрів гармата забезпечує максимальну дальність стрільби до 24 кілометрів звичайними уламково-фугасними снарядами М795. Для збільшення дальності стрільби використовуються спеціальні активно-реактивні снаряди, дальність пострілу яких варіюється від 30 до 40 кілометрів.

Заряджання гармати відбувається з використанням лотка, на який завантажується снаряд, після чого він підіймається та заштовхується у ствол гармати обслугою.

Гаубиці версії M777А1 та M777А2 використовують власну систему керування вогнем Towed Artillery Digitization, яка дозволяє пришвидшити процеси наведення, навігації, а також поєднати в одну мережу батарею та дивізіон цих гаубиць.

Крім того, інтегрований GPS-приймач у складі системи CLE дозволяє здійснювати програмування високоточних снарядів, як-от М982 Excalibur та M1156 PGK.

Оскільки у конструкції гаубиці використовується велика кількість титанових сплавів, вона є набагато легшою за свої аналоги, що дозволяє транспортувати її як землею, так і повітрям.

Використання у війнах

Гаубиці М777 активно використовували американські та канадські підрозділи в Іраці та Афганістані, де здійснювали обстріли позицій терористів. Крім того, гаубиці використовували для високоточних ударів по об’єктах ворога з використанням снарядів М982 Excalibur.

Загальна оцінка М777 від цих країн була позитивна, оскільки гармата демонструвала високу точність з використанням звичайних уламково-фугасних снарядів. Крім того, модернізована система керування вогнем дозволяла оперативно здійснювати наведення та точніше корегувати вогонь.

Після позитивних відгуків військових Міністерство оборони Канади у 2007 році розмістило замовлення на додаткові шість гармат, а у 2009 році ще 25, що довело загальну кількість до 37 одиниць.

Додатково, у 2006 році наявні канадські М777 пройшли модернізацію зі встановленням цифрової системи керування вогнем DGMS.

Передача та використання М777 в Україні

Анонс передачі причіпних гаубиць М777 був зроблений урядом США, Канади та Австралії у квітні 2022 року для підтримки України у протистоянні РФ. Тоді Сполучені Штати анонсували передачу 104 гаубиць, Канада – 4 та Австралія – 6. Додатково, Канада передала 10 – 155-мм стволів для заміни тих, які були зношені або пошкоджені.

У жовтні 2022 року Україна отримала 16 додаткових гаубиць від США. Наразі точна кількість цих артилерійських систем невідома, але, за словами уряду США, їх кількість у складі Збройних Сил України дійшла до 170 одиниць. Гармата полюбилася українським артилеристам та підтвердила свої високі характеристики на справжньому полі бою.

Є й недоліки, які пов’язані передусім із конструкцією та стволом. По-перше, використання титанових елементів хоч і знизило вагу гаубиці, але зробило її менш витривалою, що в реаліях війни в Україні призводить до несправності.

По-друге, ресурс ствола, який ще на стадії випробувань показав 2500 пострілів до заміни. Один із розрахунків М777 Збройних Сил України повідомляв, що на 6 тисяч випущених снарядів вони замінили 3 стволи.

Попри ці вади гармата активно використовувалась на всіх напрямках, зокрема, в обороні Бахмута та Авдіївки, де нищила ворога та підтримувала точним вогнем українських захисників.