Крим: сухопутний авіаносець російських окупантів

Після анексії Криму, на початку 2014 року, РФ використовує півострів, як велику військову базу.

За час окупації Росія там розгорнула додаткові сухопутні з’єднання, авіаційні бази та посилила своє флотське угруповання.

Все це, російські загарбники використовують проти України, під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у лютому 2022 року.

Зокрема, на кримських аеродромах базується ворожа бойова авіація, що завдає ракетних і бомбових ударів.

Анексія Криму

Спецоперація РФ по збройному захопленню Автономної Республіки Крим почалася 20 лютого 2014, а вже 1 березня Рада Федерації РФ підтримала звернення президента Росії Володимира Путіна про дозвіл на застосування російських збройних сил на території України. 21 березня 2014 року Рада Федерації прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб’єктів федерації — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь, таким чином закріпивши анексію цих регіонів.

Насильницька анексія Криму не визнається українською державою, Генеральною асамблеєю ООН й іншими міжнародними організаціями. Після окупації півострова, Росія розпочала військове вторгнення на Донбасі, метою якого було захоплення східних та південних областей України.

Небезпека від російської авіації

Російська авіація, що базується в окупованому Криму, дозволяє загарбникам контролювати повітряний простір над українською акваторією Чорного і Азовського морів та прибережні райони суходолу. Також завдавати ударів по південних областях України, зокрема, по українським військам та портовій інфраструктурі Одещини й Миколаївщини, підтримуючи російський флот у морській блокаді України. Для цього російські багатоцільові винищувачі Су-30СМ, бомбардувальники Су-34 та штурмовики Су-25, від початку повномасштабного вторгнення, застосовують арсенал різних авіаційних ракет і бомб.

З появою плануючих авіабомб, вони здійснюють удари на відстань 50-70 кілометрів, не входячи у зону дії української протиповітряної оборони. Такі можливості ворожої авіації ускладнюють дії українських Сил оборони на лінії зіткнення і в прифронтових районах.

Також російські літаки обстрілюють цивільні та інфраструктурні об’єкти у населених пунктах півдня України, що призводить до загибелі мирного населення. Це відбувається майже щоденно.

На окремих кримських аеродромах можуть розміщуватися російські стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160, а також важкі надзвукові бомбардувальники Ту-22М3, які РФ застосовує для ударів по українських містах крилатими ракетами Х-22, що також призводить до численних жертв серед цивільних.

Авіабази та військові аеродроми в Криму

Окупований Крим став для Росії не тільки плацдармом для наступу сухопутних частин на південь материкової України, а й зручною базою для авіаційних ударів. На півострові розташовані військові аеродроми, які РФ активно використовує у війні проти України.

У Криму з часів Радянського союзу було багато військових аеродромів різного призначення:

• Бельбек
• Багерово
• Веселе
• Гвардійське
• Джанкой
• Донузлав
• Євпаторія
• Заводське
• Карагоз
• Кача
• Кіровське
• Октябрське
• Саки
• Советський
• Херсонес

Росія експлуатує частину цих аеродромів за прямим призначенням. Там розміщені  авіабази Повітряно-космічних сил і Чорноморського флоту, а також базуються гелікоптери армійської авіації. Ще частину аеродромів росіяни використовують для зберігання боєприпасів і як логістичні хаби.

Військовий аеродром “Саки” поблизу селища Новофедорівка є одним із ключових для російської авіації у Криму. Зараз там базується 43-й винищувальний авіаполк Повітряно-космічних сил Росії. На авіабазі в основному розміщуються багатоцільові винищувачі Су-30СМ, фронтові бомбардувальники Су-24М і літаки-розвідники Су-24 МР, а також військово-транспортні Ил-76 та інша авіатехніка. До 2014 року тут була авіабаза Військово-морських сил ЗС України.

Після окупації Криму на аеродромі спільного базування “Бельбек” поблизу  Севастополя, росіяни розташували 38-й винищувальний авіаційний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-ї армії ПКС РФ. У складі полку бойові літаки Су-27 різних модифікацій та багатоцільові винищувачі Су-30. Перед початком повномасштабного вторгнення, окупанти здійснили реконструкцію злітної смуги, тому на аеродромі, окрім літаків тактичної авіації, можуть базуватися й стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС і важкі бомбардувальники Ту-22М3. До 2014 року там базувалася 204-та бригада тактичної авіації Повітряних сил Збройних Сил України.

Військовий аеродром біля міста Джанкой на анексованому півострові, наприкінці 2022 року, став головним російським логістичним хабом, через який відбувається постачання угруповання окупаційних військ в Херсонській області і частково в Запорізькій областях. Його злітна смуга дозволяє приймати важкі транспортні літаки. Також там базуються ударні гелікоптери, які здійснюють вильоти до лінії фронту для протидії українським Силам оборони.

Ще однією авіабазою у Криму, літаки з якої активно приймають участь у війні проти України, є аеродром “Гвардійське”. На авіабазі, що розташована за 13 кілометрів на північ від Сімферополя, дислокується 37-ий змішаний авіаполк російських Повітряно-космічних сил у складі двох ескадрилій з 12 фронтових бомбардувальників Су-24М і 12 штурмовиків Су-25СМ в кожній.

Частину аеродромів, які не експлуатуються авіацією, російські військові використовують як склад для боєприпасів і розміщення військової техніки.

Протидія російській авіації в Криму

Після окупації півострова, українське військове командування усвідомлювало, що Крим стане базою для повітряних атак на територію України, при розширенні збройного конфлікту з Росією у повномасштабну війну.

Однією зі спроб знищення російської бойової авіації стала операцій Головного управління розвідки Міноборони України у 2016 році.

За словами тодішнього начальника ГУР Валерія Кондратюка, диверсійна група під командуванням нинішнього начальника української розвідки Кирила Буданова, провела одну з найбільш зухвалих операцій у вже захопленому росіянами Криму. Тоді українська розвідка отримала інформацію про перекидання у Джанкой військових гелікоптерів і вирішила їх знищити.

«Ми розуміли, що за допомогою цих гелікоптерів, які працюють на низьких висотах, противник може спробувати захопити дамбу Кримського каналу, відкривши доступ воді на півострів. Росіяни висадять там десант, і ми нічого не встигнемо зробити», – сказав Кондратюк.

Під час тієї операції група Буданова зіткнулася із загоном Федеральної служби безпеки РФ «Вымпел», але за кілька хвилин бою знищила частину російських спецпризначенців та їхнього командира, і вийшла на материкову Україну без втрат.

Удари по аеродромах

З 2022 році військові аеродроми в окупованому Криму почали зазнавати ударів, яки призвели до знищення російських військових літаків та інших техніки й боєприпасів на їх території.

Так 9 серпня сталися вибухи на російській військовій авіабазі “Саки” поблизу селища Новофедорівка, що розташована в північно-західній частині Кримського півострова, за 50 км від Сімферополя. Після вибухів на авіабазі розпочала пожежа. З початку повномасштабної війни, з цієї авіабази вилітали російські літаки, які завдавали ракетних та бомбових ударів по Україні.

Вже наступного дня було опубліковано супутникові знімки, які свідчать про знищення щонайменше 8-9 бойових літаків, а також приміщення, схожі на склади. Зображення показують, що будівлі поруч зі знищеними літаками також було пошкоджено та зруйновано.

Міністерство оборони країни-агресорки заявило, що причиною вибухів на військовому аеродромі “Саки” стала “детонація кількох авіаційних боєприпасів”. При цьому вони стверджували, що “після вибуху на аеродромі ніхто не постраждав, і авіаційна техніка не пошкоджена”.

Своєю чергою Міноборони України зазначило, що не можуть встановити причину вибухів на аеродромі у Криму. Повітряні Сили ЗСУ повідомили, що потенційно близько 10 бойових літаків росіян було знищено.

Тоді припускали, що вибухи на російській авіабазі біля Новофедорівки в окупованому Криму могли статися через дії українських спецпризначенців та партизанів. Американське видання Washington Post, посилаючись на анонімного співрозмовника в українському уряді, тоді повідомило, що вибухи – справа рук бійців Сил спецоперацій.

У вересні минулого року, в Генштабі України підтвердили, що Збройні Сили завдали ракетних ударів по авіабазах Росії в окупованому Криму. Про це розповів Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Михайло Забродський у спільній статті.

Ураження складу на території аеродрому

22 липня 2023 року в Красногвардійському районі окупованого Криму був уражений склад боєприпасів, що знаходився на території недіючого “Октябрського” аеродрому. Про це свідчать сліди пожежі біля замаскованих ангарів, які потрапили на супутниковий знімок, опублікований на наступний день.

Так звана влада окупованого Криму ухвалила рішення про евакуацію населення в радіусі 5 кілометрів від місця події. Людей вивозили до пунктів тимчасового розміщення.

За повідомленнями місцевих жителів, по території складу було три “прильоти”, після яких почалася детонація боєприпасів. За їх словами, ударну хвилю від першого вибуху та подальшу детонацію було чутно навіть у Феодосії.

Невідомо, що саме мали на увазі очевидці, але деякі джерела стверджували, що удар був завданий крилатими ракетами Storm Shadow.

Очільник окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов заявив, що ураження російського складу відбулося внаслідок атаки безпілотників.

У такому разі, дрони могли підірвати боєприпаси, що найімовірніше розташовувалися на відкритих майданчиках, а їх детонація могла зачепити боєприпаси, що знаходилися всередині ангарів на території аеродрому.

Чому треба знищити російку авіацію у Криму

Знищення російської тактичної авіації на території тимчасово окупованого українського Криму необхідно для зменшення бойових спроможностей окупаційних військ на півдні України.

Це має допомогти прищвидшити звільнення в першу чергу, захоплених районів росіянами Херсонщини та Запоріжжя. Де активно діє ворожа авіація, яка здебільшого базується на півострові. Також знищення літаків та військових авіабаз зменшить тиск російської авіації на північно-західну частину Чорного моря біля українського узбережжя. Це дозволить активніше діяти українським ВМС, спецпризначенцям та, зокрема, розвідувальним і ударним дронам біля Криму і над акваторією Чорного моря. Окрім того, зменшення присутності російської авіації допоможе пришвидшити звільнення Приазов’я Силами оборони з активним залученням української бойової авіації.