Мінно-вибухова справа: кілька порад для саперів

Наскільки важливо піхотинцеві знати ази мінно-вибухової справи? Що варто пам’ятати під час роботи саперів у посадках? 

Порадами ділиться старший сапер 121-ї окремої бригади Сил ТрО, старший солдат Олексій «Кратос». Його бригада наразі працює на південному напрямку. 

Яка специфіка роботи в посадках

На відміну від міст і сіл, дещо інша справа – виконувати завдання у полі, в посадках. Працювати тут важче, ніж в містах і селах через високу траву і щільну рослинність. У росіян доволі сильна інженерно-саперна школа, їхні сапери ховають мінні пастки доволі уміло.

Посадки росіяни доволі часто мінують протипіхотними мінами, причому доволі різними способами. І ставлять вони їх не на класичний дріт, який легко виявити, а на мононитку чи риболовецькі снасті. Такі розтяжки набагато важче побачити у будь-яку пору року.

Оскільки сапери рухаються невеликими групами, необхідна повна довіра до свого напарника. Щоб він був не менш уважним ніж ти. Бо ми доповнюємо один одного у роботі.

Чому взимку працювати саперам найважче – що варто пам’ятати

Найважче працювати взимку, коли роботу ускладнює сніг. Не всі міни можна укласти в мерзлу землю. Є нюанси і у роботі з сипучим ґрунтом, коли під міну треба щось підкладати тверде, якщо ти хочеш, щоб вона спрацювала. 

Але іноді заморозки можуть сприяти нам, бо вранішній іній, який осідає на дротах розтяжок, виблискує на сонці, що кидається в око.

Водночас ми зустрічали і не до кінця активовані ворожі міни. Видно, що їхній сапер або боявся, або поспішав скоріш відбігти із зони можливого ураження. Іноді росіяни погано маскують міни. Очевидно, що у ворога є нашвидкоруч навчені сапери, які погано розуміють принципи роботи з вибухівкою. Але, звичайно, ворог далеко не завжди так халатно ставиться до своєї роботи.

Чому важливо навчати саперній справі піхотинців

Нас неодноразово залучали до навчання наших побратимів з піхоти, зокрема, зі штурмових підрозділів. Не дивлячись на те, що у них є свій великий шмат роботи, знання з мінної справи необхідні всім, так само як, скажімо, навички з тактичної медицини.

Піхотинець може не знати, як правильно знешкодити міну, але він має вміти її ідентифікувати, розуміти, з чим він має справу, і як таку міну обійти.

Ця війна показала, що мінну справу і сапера треба поважати. Мінні перешкоди – доволі серйозна справа.

Перше, на чому ми акцентуємо увагу на наших інструктажах: якщо ти не розумієш, що перед тобою лежить – ти до цього не наближаєшся, а кличеш обізнану людину, і тільки тоді разом починаєте з’ясовувати.

Якщо ти бачиш боєприпас і не розумієш, як він працює – ти його не чіпаєш.

Які заповіді безпеки від сапера

Пам’ятайте, ворог завжди залишає заміновані пастки. Вони можуть бути де завгодно. Замінованими можуть бути дитячі іграшки, консерви, консервації, дуже часто БК. Наприклад, з гранати можуть зняти сповільнювач так, що вона просто вибухне у тебе в руці.

В крайньому разі, якщо ти знайшов щось, що тобі дуже потрібне – береш саперну кішку на мотузці, відходиш, закидаєш, чіпляєш і стягуєш такий предмет. Взяв і пішов – так не працює і може дуже погано закінчитись. 

Найкраще, щоб у кожній групі був навчений сапер, який знає свою справу.

Якщо тобі цікава саперна справа, ти завжди можеш підійти і обговорити це зі своїм командиром. Аргументувати, що це тобі цікаво і на цій посаді ти можеш принести більше користі підрозділу.

Завдання командира – побачити зацікавленість людини і направити його на фахове навчання. Якщо командир адекватний, то він схвалить таке прагнення свого підопічного.