Як поляки хотіли власну БМП: потуги модернізації BWP-1, поява BPW-2000 та дебют Borsuk

Польський міністр оборони Маріуш Блащак 14 серпня затвердив рамкову угоду, що передбачає закупівлю нових важких вітчизняних гусеничних бойових машини піхоти.

Інформації про техніку дуже мало. Відомо, що вона матиме шасі, виготовлене з використанням елементів самохідної гаубиці Krab (фактично це шасі південнокорейської САУ K9 Thunder) та буде озброєна дистанційно керованим бойовим модулем ZSSW.

Тому сьогодні ми вирішили поговорити про історію експлуатації радянських БМП-1 та БМП-2 у польському війську, потуги польського ОПК із модернізацією радянських машин, створення та закупівлю власних зразків.

BWP-1 та BWP-2 у Війську Польському

БМП-1 з’явилася на озброєнні радянської армії у 1966 році, поляки отримали перші бойові машини не швидко: БМП-1, що отримали місцеву назву BWP-1 (Bojowy Woz Piechoty) з’явилися лише у 1973 році, а останні такі машини поставили у 1988 році.

Поставки бойових машин йшли не тільки з СРСР а й з Чехословаччини, за весь час Польща отримала близько 1300 BWP-1.

Польща разом з іншими країнами Організації Варшавського договору, здавалося б, мала отримати у своє розпорядження ліцензію та технології виробництва радянської БМП-1.

Але спроби локалізувати машину на польському підприємстві Huta Stalowa Wola провалилися.

Перші БМП-2 чехословацького виробництва Польща отримала у 1989 році. Їхня кількість була невеликою: польське військо отримало 62 машини, 60 з яких пішло у 1-ший Празький механізований полк, інші дві – до навчального центру в Мендзижечі.

У 1994 році начальник Генерального штабу польських збройних сил вирішив вивести їх з озброєння, мотивуючи це занадто дорогою експлуатацією.

Спочатку планувалося обміняти їх у Білорусі на БМП-1, але укласти відповідну угоду не вдалося і бойові машини вирішили продати. Так 42 польських BWP-2 придбала Ангола й ще 20 одиниць – Того.

12 березня 1999 року Польща стала членом НАТО і одразу постало питання у відповідності BWP-1 нормам Південноатлантичного альянсу.

Вже застаріла бойова машина піхоти не відповідала сучасним вимогам, не мала сучасних систем зв’язку, приладів нічного бачення, тепловізорів та інших необхідних будь-якій сучасній БМП речей.

Модернізація BWP-1 на початку 2000-х

На початку 2000-х у польському війську серйозно заговорили про модернізацію BWP-1, що у великій кількості перебували в арсеналі польського війська.

Ресурс великої кількості машин вже був вичерпаний, станом на 2004 рік у Польщі нараховували 1248 PWP-1. До модернізації активно залучалися закордонні компанії.

Серед запропонованих варіантів модернізації було встановлення башт Deco та Sharpshooter, що були озброєні 25-мм гарматами. Крім того, були пропозиції встановити башту E8 від німецької компанії KUKA (сьогодні Rheinmetall).

Були створені дослідні зразки, що проходили випробування, в серію вони так і не пішли.

За участю шведської компанії Hägglunds була розроблена модернізація, що отримала назву BWP-40. Вона отримала нову башту з 40-мм гарматою Bofors та систему управління вогнем аналогічну до системи шведської БМП СV-90.

Башта була розрахована на двох операторів та мала магазинне боєживлення. Вона була оснащена перископічними комбінованими прицілами командира і навідника, тепловізійним прицілом, електронним балістичним обчислювачем та системою постановки термодимових перешкод.

Здавалося б, що така високотехнологічна башта мала би стати ідеальною, але й вона мала недолік: відсутність стабілізації 40-мм гармати.

Нова башта мала великі розміри, тому займала більше місця всередині корпусу. Це змусило зменшити кількість десантників до шести людей. Зайві амбразури просто заварили. 

Корпус BWP-1 не був розрахований на важку башту та 40-мм гармату, тому зазнавав значних деформацій після стрільби. Були помічені деформації внутрішніх деталей та кришки корпусу.

Деяка кількість цих машин пішла на озброєння 12-ї механізованої дивізії спільного німецько-дансько-польського армійського корпусу.

На цьому потуги з модернізації польських BWP-1 не закінчувалися, були спроби встановити башту UT-30 RCWS від Elbit Systems з 30-мм гарматою. Така модернізація отримала назву BWP-1 Puma.

Крім того, був проєкт модернізації BWP-95, який передбачав встановлення 23-мм гармати 2А14, двох СПГ-9 та додаткового захисту. 

Також поляки намагалися модернізувати BWP-2, використавши башту від канадського бронетранспортера LAV-25.

Деякі проєкти передбачали встановлення ПТРК BIL та композитного бронювання CERAWA-1. 

Сучасні модернізації BWP-1

Спроби модернізувати парк застарілих бойових машин піхоти не вщухають й по сьогодні. Достеменно відомо, що станом на 2022 рік армія Польщі мала в своєму арсеналі 1252 BWP-1, деяку кількість з яких могли відправити до України.

У 2019 році компанія Wojskowe Zakłady Motoryzacyjne запропонувала модернізацію, яка підвищує рівень бронювання до 3-го рівня (STANAG 4569A). Машина отримала башту Kongsberg Protector RWS LW-30 із 30-мм гарматою Northrop Grumman M230LF.

Була можливість інтеграції в башту ПТРК Javelin, SPIKE, MBDA або вітчизняного польського Pirat.

Крім того, компанія пропонувала використовувати башту Midgard 300 від словенської компанії Valhalla Turrets.

У конструкцію машини внесли зміни: був піднятий десантний відсік. Вага БМП зросла, але виробник заявляв, що вона зберегла свою здатність форсувати водні перешкоди. 

Також на машину встановили потужніший двигун MTU 6R 106 TD21. Але модернізація в серію так і не пішла.

У 2017 році була представлена модернізація розвідувальних BWP у двох варіантах, що отримали назву BWR-1S i BWR-1D. Перша партія машин була передана війську у грудні 2019 року.

Модернізовані машини отримали цифрові системи Harris і Radmor, системи ІКТ з цифровою системою внутрішнього зв’язку від WB Group, системи пасивного нічного спостереження, розвідувальний радіолокатор, нові системи навігації й позиціювання.

Змін зазнало й МТО: машини отримали двигун УТД-20 та модифіковану електричну систему з допоміжним джерелом живлення APU потужністю 2 кВт.

Були розмови й про встановлення польських башт ZSSW-30, які в підсумку не підійшли до BWP-1 через свою вагу, та легших словацьких башт Turra-30.

Спроби створити вітчизняну БМП та поява BPW-2000

У 1998 році на широкий загал представили BWP-040. Ця машина була створена на базі МТ-ЛБ, який за ліцензією випускався в Польщі.

Машина отримала аналогічне BWP-40 озброєння, тобто башту з 40-мм гарматою Bofors та систему управління вогнем, аналогічну до системи шведської БМП СV-90.

Водночас світ побачив нову важку польську BPW-2000, розроблену на базі гусеничного транспортера-тягача МТ-С.

BWP-2000 має класичну схему компонування із переднім розташуванням МТО (праворуч) і відділення управління (ліворуч), бойового відділення в середній і десантного – в кормовій частині корпусу.

У відділенні управління розміщений механік-водій, командир машини разом з навідником розміщуються у двомісній башті і мають окремі люки в даху башти.

Десантне відділення може вмістити вісім бійців, воно обладнане кормовою апарелью для висадки і посадки.

Машина була озброєна італійською баштою від компанії Oto-Breda з встановленою 60-мм гарматою Т60/70А та 7,62-мм кулеметом, по боках башти були розміщені пускові установки ПТРК TOW.

Гармата мала систему стабілізації, екіпаж мав в своєму розпорядженні перископічний прилад спостереження командира з панорамним оглядом та комбінований приціл з тепловізійним нічним каналом.

Розглядалася можливість встановлення 23, 25, 35, 40 і навіть 105 міліметрових гармат.

Корпус БМП зроблений з лобових бронелистів під кутом і прямими бортами, звареними із броні. Це захист від куль і осколків.

Передбачалася можливість встановлення комплекту додаткового бронезахисту. Для постановки димових завіс служать гранатомети системи 902В “Туча”.

Машина була оснащена двигуном S-12K потужністю 700 кінських сил, що являв собою модернізацію радянського В-12.

BPW-2000 мала загальну вагу від 25 до 29 тонн, довжину – 6,81 метра, ширину – 3,25 метра і висоту – 2,51 метра.

Заявлений запас ходу по автодорогах складав 500 кілометрів, максимальна швидкість досягала 70 кілометрів на годину.

Проте, незважаючи на спроби та плани, машина в серію так і не пішла.

Поява вітчизняної БМП Borsuk

У жовтні 2014 року стартувала програма створення вітчизняної бойової машини піхоти NBPWP Borsuk (Nowy Bojowy, Pływający Wóz Piechoty Borsuk).

До розробки залучили велику кількість компаній польського оборонно-промислового комплексу, вартість однієї програми оцінювали у 22,6 мільйонів доларів.

Перший технологічний демонстратор нової БМП Borsuk був представлений на виставці MSPO 2017, а більш вдосконалену версію показали роком пізніше.

Варіант 2018 року відрізнявся від демонстратора тим, що бічні борти були обладнані додатковим композитним бронезахистом, крім того машина отримала композитні гумові гусениці замість сталевих.

У 2018 році прототип пройшов першу серію заводських випробувань, результатом яких стали додаткові оновлення. Нова версія, представлена ​​в 2019 році на виставці MSPO, мала перероблений флюгер, нові фари, нову додаткову броню та точки кріплення для мультиспектрального камуфляжу.

У вересні 2020 року прототип успішно пройшов серію військових практичних випробувань, проведених на полігоні Дравско.

У той же час почалася підготовка технічної документації для розгортання виробництва. У квітні 2022 року було замовлено 4 додаткових прототипи, це рішення підняло вартість розробки до 58,7 мільйонів доларів.

У листопаді 2022 року на полігоні Ожиш були проведені додаткові випробування, на яких було заявлено, що випробування бойової машини повинні бути завершені до середини 2023 року.

Тоді ж оголосили, що першим з’єднанням, яке отримає Borsuk, стане 16-та механізована дивізія.

28 лютого 2023 року Агентство озброєнь підписало рамкову угоду з Huta Stalowa Wola на поставку 1000 БМП Borsuk і 400 допоміжних варіантів на її базі.

Машина оснащена польською баштою ZSSW-30, що озброєна 30-мм гарматою Mk44 Bushmaster II та 7,62-мм кулемтом. На башті розміщені ПТРК Spike-LR та система постановки димової завіси GAK-81.

Екіпаж складається з трьох людей, у десантному відсіку можуть розміщуватися 8 бійців, швидке десантування забезпечує кормова апарель.

Довжина машини складає 7,6 метрів, ширина – 3,4 метри, висота – 3,34 метри. Повна вага доходить до 28 тонн, запас ходу складає 550 кілометрів.

Турбодизельний двигун MTU 8V199 TE20 потужністю 720 кінських сил забезпечує 65 кілометрів на годину по автодорогах.

До того ж багатотонна машина може форсувати водні перешкоди з швидкістю 8 кілометрів на годину.

Як покаже себе ця бойова машина піхоти, чи зацікавить вона іноземного замовника і чи потягне польська оборонна промисловість масове виробництво – покаже лиш час.