Як українська армія вивчає та впроваджує здобутий у бою досвід

Здатність до навчання та адаптації є ключовою для армії, що має намір перемогти у війні з сильним супротивником. Ця давно відома істина набула розвитку наприкінці 20 століття та стала основою для появи низки військових структур, відповідальних за цей процес.

Для налагодження процесів вивчення бойового досвіду у більшості збройних формувань світу існують окремі органи та структури. Вони збирають та аналізують спостереження, котрі у подальшому використовуються для навчання.

Піонерами у цьому напрямку стали США з їх CALL (Center Army Lessons Learned), а невдовзі з’явився натовський JALLC (Joint Analysis and Lessons Learned Centre).

Не стала винятком і українська армія. Бойовий досвід Збройних Сил вивчає Головне управління доктрин та підготовки Генерального штабу.

Воно опрацьовує досвід та вносить на його основі зміни до доктрини та настанови з підготовки військових.

Цей орган має накопичувати увесь зібраний від військових досвід та аналізувати його. Для його роботи на повну потужність необхідний чималий штат, якого, утім, немає: наявної кількості фахівців вкрай недостатньо.

Невелика команда через обмежені ресурси може взаємодіяти лише з невеликою кількістю бригад ЗСУ та в ручному режимі опрацьовувати їхній досвід. Під час гарячої фази війни цього вкрай недостатньо.

Як це працює сьогодні?

Окрім офіційних інституцій, які вивчають військовий досвід, існують також і низові ініціативи, що самостійно організувалися в Силах оборони та автономно працюють в інтересах власних підрозділів.

Нерідко мотивовані бійці самотужки проводять брифінги щодо операцій. На них обговорюють успішні рішення, помилки та незвичні явища, котрі підсумовують та трансформують у корисний досвід.

Існують і складніші в організації приклади. Так, у деяких бригадах ЗСУ та НГУ офіцери самостійно вивчають результати проведених операцій: опитують бійців, переглядають кадри боїв, відзняті натільними відеокамерами та розвідувальними безпілотниками.

Принципи вивчення та впровадження військового досвіду також добре розвинуті в Силах спеціальних операцій.

Яскравим прикладом їх використання можна назвати одну з операцій, під час виконання якої підрозділ ССО на значному віддаленні від основних сил одномоментно зазнав втрат пораненими до 70% особового складу. Він не міг самостійно повернути всіх поранених у тил, однак завдяки черговій евакуаційній групі це вдалося зробити вчасно.

Штатно чергові евакуаційні групи не передбачені. Тому після завдання цей нестандартний та успішний досвід проаналізували, а на його основі зробили необхідні висновки.

Глобальні зміни

Збройним силам потрібна структура з необхідними інструментами та штатом працівників, котрі оперативно опрацьовуватимуть великі обсяги інформації, а також забезпечать військових актуальними, швидкими інструкціями для адаптації до змін на полі бою.

Для вирішення цієї проблеми в лютому 2024 року Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом та військовою школою «Боривітер» вперше провело конференцію, присвячену вивченню та впровадженню військового досвіду.

«Наша мета – забезпечити якнайшвидший цикл аналізу та поширення досвіду на полі бою, а також використання набутого досвіду для реалізації системних змін у секторі безпеки та оборони, в процесах ухвалення рішень», – заявив заступник міністра оборони Станіслав Гайдер.

Генеральний штаб сформував основні напрямки змін та загальні контури нової структури, в яку буде реформоване Головне управління доктрин та підготовки.

Відомство буде реорганізоване з огляду на методологію Lessons Learned, яка свого часу була розроблена в НАТО. Вона створена для аналізу досвіду та його використання, аби зробити армію ефективною та захистити від повторення помилок.

Для нарощення аналітичних спроможностей Генштаб створить нову військову облікову спеціальність — офіцер ВВД та за підтримки «Боривітру» розпочне відбір додаткових фахівців в управління. Кінцевим результатом цього процесу має стати сформований аналітичний підрозділ у складі понад ста осіб.

«Наш підхід до рекрутингу ґрунтується на високих стандартах та унікальному функціоналі, який ми прагнемо втілити через наших фахівців. Ми шукаємо аналітиків, які не тільки мають глибокі знання у царині безпеки та оборони, а й спроможні розробляти інноваційні методології військового аналізу. Наша мета — залучити експертів, здатних вивчати та впроваджувати передовий досвід у динамічному оборонному середовищі.

Ми розуміємо важливість адаптивності та гнучкості в сучасних військових та оборонних стратегіях, тому особлива увага приділяється здатності кандидатів до інноваційного мислення та критичного аналізу. Важливою частиною роботи є також спроможність аналітиків організовувати та проводити навчальні програми, майстер-класи та семінари для військових аналітиків, офіцерів ВВД та особового складу, сприяючи тим самим розповсюдженню найкращих практик та новітніх знань серед усіх рівнів оборонних структур.

Досвід, який отримали наші фахівці під час війни, надає їм можливість зробити не лише важливий внесок у зміцнення безпеки та обороноздатності України, а й стати цінними учасниками глобального експертного співтовариства в Євроатлантичному секторі оборони», — розповідає Павло Мусієнко, керівник аналітичного департаменту ГО «Військова школа «Боривітер».

Механізм роботи

Інформацію та досвід з поля бою збиратимуть у двох режимах: активному та пасивному. Активний формат передбачає використання виїзних груп, що пересуватимуться між підрозділами та збиратимуть дані в польових умовах.

Проте основний акцент буде на пасивному зборі інформації. Він передбачає, що в Збройних Силах при штабах на рівні батальйону та бригади створять посаду, на якій здійснюватиметься збирання та первинний відбір даних, котрі у подальшому відправлятимуть в аналітичний центр. Такі офіцери не братимуть участі у плануванні операцій, однак стежитимуть за її ходом, аналізуватимуть результати та проводитимуть опитування учасників після завершення.

Отриманий досвід надходитиме у єдиний електронний портал, на якому він перевірятиметься та узагальнюватиметься. На його основі аналітики вноситимуть поправки до настанов та інструкцій, котрі у подальшому будуть відпрацьовані на практиці та поширені у підрозділах ЗСУ.

Архітектура та принципи роботи українського Порталу повторюватимуть аналогічний в структурі Північноатлантичного альянсу – NATO Lessons Learned Portal (NLLP). Завдяки цьому вони будуть взаємосумісні та зможуть напряму обмінюватися інформацією між собою. Цікаво, що останній аспект важливий як для України, так і для західних союзників, про що не раз наголошували.

Навчання на власних помилках

Говорячи про абстрактний військовий досвід, важливо розуміти, що під цим терміном криється. Окрім власних успіхів, війна неодмінно супроводжується помилками та поразками, уроки яких необхідно вчасно засвоювати, щоб не повторювати їх знову.

У наведених вище прикладах низових ініціатив було висвітлено вивчення досвіду, набутого на тактичному рівні – у бойових діях взводів та рот. Однак ці принципи також мають використовуватися для аналізу успішних та провальних операцій оперативного рівня та вище.

Крім того, під досвідом можуть критися не лише тактичні прийоми, а й результати використання нових видів озброєння з відповідною комунікацією про їх переваги та проблеми напряму з виробником.

У нещодавно проведеній конференції взяли участь представники низки іноземних організацій та структур, зокрема, Об’єднаного центру аналізу та вивчення досвіду НАТО (JALLC) та оборонних відомств країн – членкинь Альянсу.

Обговорюючи проблеми, з якими довелося боротися союзникам при впровадженні таких структур,  озвучували проблеми мотивації бійців, котрі неохоче діляться власними помилками через острах зустрічних звинувачень.

Крім того, не раз наголошували, що серед військових слід виховувати культуру обговорення та аналізу виконаних завдань, щоб вони розуміли їх необхідність та користь.