Дайджест подій на Близькому Сході. 5 червня 2022 року

Туреччина друг чи ворог? Командувач СДС заявив про готовність співпрацювати з сирійським режимом і поклався на підтримку москви. Ізраїль заперечив свою причетність до чергової смерті іранського вченого.

Туреччина: Переглядаючи коментарі до дайджестів, звернув увагу на питання від читачів, щодо політики Туреччини типу: «Ердоган хороший чи поганий?». Дещо суб’єктивну відповідь на це питання можна прочитати у статті The New York Times «Для НАТО Туреччина є руйнівним союзником».

В статті йдеться, про те що Туреччина на чолі з Реджепом Таїпом Ердоганом ще у 2009 році блокувала призначення нового глави НАТО з Данії, під приводом того, що ця країна надто толерантно ставиться до карикатур на пророка Мухаммеда і занадто прихильно ставиться до «курдських терористів». Прихильність турків, вдалося отримати лише після особистого втручання президента Обами і його обіцянки, що НАТО призначить турка на керівну посаду. (Хоча дивно, що друга армія альянсу в такий спосіб отримує відповідні посади).

Кілька років потому Ердоган на кілька місяців відкладав план НАТО щодо укріплення країн Східної Європи проти росії, знову посилаючись на курдських бойовиків і вимагаючи від альянсу визнати тих, хто діє в Сирії, терористами.

У 2020 році Ердоган відправив корабель для розвідки газу за підтримки винищувачів поблизу грецьких вод, на що Франція відправила кораблі на підтримку Греції, яка також є членом НАТО. (Ескалація відбувалася на тлі бойових дій в Лівії, де Франція була також опонентом Туреччини і союзником росії).

Зараз турецький президент повернувся до ролі обструкціоніста і заявив, що «Ці країни (Швеція та Фінляндія) майже стали гостьовими будинками для терористичних організацій (РПК)». «Тому ми не можемо бути «за».

А ще Ердогана звинувачують у відхиленні Туреччини від шляху Європи та закупівлі російських С-400 та «особливих відносинах» з путіним. Хоча варто було б згадати, про десятиліття ігнорування тією ж Європою європейських прагнень Туреччини, ембарго на постачання зброї та комплектуючих та підтримку союзниками по НАТО «поганих хлопців» на противагу туркам.

Принаймні, Туреччина весь цей час зберігала послідовну позицію, щодо РПК (яка визнана як Сполученими Штатами, так і Європейським Союзом терористичною організацією), і просила відноситися до цієї проблеми як Вашингтон бачив Аль-Каїду 20 років тому.

Туреччина, яка приєдналася до НАТО в 1952 році, надає альянсу вирішальну стратегічну позицію на перетині Європи та Азії, як на Близькому Сході, так і на Чорному морі. Тут знаходиться велика авіабаза США, де зберігається американська ядерна зброя, і вона блокує захід російських військових кораблів у Чорне море. А ще вона продає нам важливі ударні БПЛА, які стали першими подібними комплексами на озброєнні ЗСУ.

Так Туреччина бажає зберегти туристичний потік і торгівельні відносини з московією, бо це є велика складова турецького національного бюджету. Однак, варто зауважити що турецьки томати та мандарини, не встановленні як складові компоненти в російський зброї та електроніки на противагу іншим союзникам по НАТО.

Насправді, Туреччина зараз виявила проблеми функціонування структури НАТО, так само як Угорщина виявила слабкість ЄС. З єдиною відмінністю, що Ердоганом керують національні інтереси Туреччини, а Орбаном гроші з кремля.

Тому питання хороший чи поганий Ердоган, вирішуйте самі. Єдине пам’ятайте шо він турецький політик який діє на користь перед усім Туреччини (звісно так як він її бачить). А тим, хто звинувачує, турецького лідера у авторитаризмі нагадаю, що в наступному році Туреччину очікують вибори президента, які власне для Ердогана будуть складними. І на останнє, чи ви дійсно хотіли б, щоб роль модератора у перемовинах України з немитою виступав Макрон?

Сирія: В Сирії «поплив» ще один ватажок РПК, який вдало маскувався під командувача проамериканських Сирійських демократичних сил. Мазлум Абді сказав в інтерв’ю Reuters, що його організація відкрита для співпраці з режимом асада в протистоянні з Туреччиною, і головне, що може зробити режим, це використовувати системи ППО проти турецьких літаків.

«Нашим пріоритетом є захист сирійської території, і ніхто не повинен думати про те, щоб скористатися цією ситуацією, щоб отримати виграш на місцях», – каже Абді. (Хоча США створили цю організацію за для протистояння ІДІЛ).

Далі без виключень: «Ми не можемо воювати на два фронти», – сказав Абді. Він сказав, що сподівається, що майбутня зустріч міністрів закордонних справ росії та Туреччини може призвести до деескалації, але сказав, що будь-яке врегулювання через переговори має включати припинення атак турецьких безпілотників на півночі Сирії. «Це буде однією з наших основних вимог», — сказав він.

Отже, Мазлум Абді чітко і ясно повідомив, що русня в перемовинах в Анкарі буде представляти інтереси його організації. І ще раз повторюся, що навіть якщо турки з якихось причин не виконають військові задачі на півночі Сирії, дипломатичну частину самої операції вже можна вважати повністю успішною. РПК/YPG вкотре довело, що вони повністю контролюють структуру СДС, яка фінансується за гроші американських платників податків.

Більше того, структура СДС/YPG/РПК в особі її лідера, в якості противника обрала саме Туреччину, а не кривавий та злочинний режим з яким успішно співпрацює під прикриттям москви. І хоча структура СДС достатньо розвинена і включає в себе арабо-курдські підрозділи, які успішно діють на лівому березі Євфрату проти ІДІЛ та сил режиму, на півночі Сирії вони довели свою повну заангажованість і вплив з москви.

А що там, власне, сирійське ППО, як знаходиться також під керуванням московитів? В ізраїльській блогосфері звернули увагу, що після повітряного удару по частині міжнародного аеропорту Дамаска, в якій часто сідали іранські літаки, жодного літака з моменту удару – 20 травня, не зафіксовано.

Цей удар припав на момент, коли русня випромінювала лютий антисемітизм, і як стало зрозуміло, хотіла провчити євреїв, намагаючись збити не тільки ракети, а й літаки ізраїльтян. І як наслідок, ПС Ізраїлю «пройшлися» і по самім сирійсько-російським ППО, а ще був дослідницький центр в Масіяфі тощо.

Тобто, двох заходів до чотирьох бойових літаків Ізраїлю вистачило, щоб знищити ППО головного аеропорту країни до такого ступеню, який не дозволяє забезпечити безпеку доставки вантажів і не був відновлений майже за місяць, а антисемітизм «як рукою зняло». Тому не що вони розраховують проти турків не зрозуміло?

А ще до русні дійшло, що асадити не зможуть виконати цементуючу роль у протистоянні з турками, а віддавати «пальму першості» іранцям вони не хочуть, і тому свнсбк оператори знов з’явилися позаду (як наказував ху@ло) спільних позицій РПК-асадитів. Ці оператори «засвітилися» коли надавали першу допомогу пораненим солдатам асада з числа проросійського 5-го корпусу САА в провінції Аль-Хасаке.

Прикольно те, що ці вояки мали б бути десь в сирійській пустелі і ганяти бойовики ІДІЛ, к було попередньо оголошено, а на справді вони з’явилися тут в окопах курдських комуністів. А на роль русні, яка використовує проксі-піхоти в якості «гарматного м’яса», була вже помічена британською розвідкою, яка порівняла дії кацапів в Україні та Сирії. Все те саме. З єдиною різницею, що в Україні роль «гарматного м’яса» відведена «народній міліції ЛДНР». Такий підхід, вказує на бажання обмежити втрати, завдані регулярними російським військам.

Іран: Ізраїльські джерела, за даними The New York Times, стверджують, що Ізраїль не має відношення до загибелі високопоставленого офіцера підрозділу 840 сил “Аль-Кудс” КВІР Алі Ісмаїла Заде. Він відповідав за напрямок розвитку іранської програми БПЛА.

Про загибель Заде іранські ЗМІ повідомили 3 червня. У повідомленнях зазначалося, що Алі Ісмаїл Заде загинув “внаслідок падіння з даху свого будинку в тегеранському передмісті Кередж”. Його сім’ї було повідомлено, що він скоїв самогубство, залишивши передсмертну записку, у якій причиною свого рішення назвав розлучення з дружиною.

Як правило, Ізраїль взагалі не коментує, принаймні одразу, подібні випадки. Тому подібна заява, свідчить про бажання дійсно відхреститися від цієї смерті, оскільки її можна кваліфікувати, як «внутрішньо іранські розбірки» які іранські гравці жадають «повісити» на Ізраїль.

З тим, з Ізраїлю вистачить і того, що є. Бо смерть високопоставлених двох офіцерів підрозділу 840 була не єдиною смертю в Ірані за останні два тижні. 25 травня в результаті атаки дрону-камікадзе було пошкоджено військовий об’єкт поблизу Тегерана, де Іран розробляє ракетні, ядерні та безпілотні технології, під час якого загинув інженер міністерства оборони.

І це насправді не додає спокою і сторони продовжують погрожувати одна-одній. Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт заявив у промові в неділю, що Іран роками здійснював тероризм через довірених осіб проти Ізраїлю, але що «ера імунітету для іранського режиму закінчилася». Заступник міністра закордонних справ Ірану Алі Багері Кані у п’ятницю відповів репортеру в Норвегії: «Сіоністи можуть тільки мріяти про удар по Ірану, і якщо це станеться, це буде сон, від якого вони ніколи не прокинуться. ».