Хто насправді займався вдосконаленням танка Т-54 і створив Т-55?

Давно на тлі подій війни я не звертався до питань історії танкобудування та теми відносин між радянськими танковими конструкторськими бюро Тагілу – Харкову. Я дуже не хотів цієї теми торкатись, тому що вже багато сказано і багато чого є очевидним. Як показали себе танки Т-64, Т-72 та Т-80 у реальному бою ми бачимо зараз у режимі реального часу.

Але повернемось до історії.

Нещодавно вийшов черговий епізод історичної передачі зі штатним істориком російського танкобудівного підприємства Уралвагонзавод Сергієм Устянцевим під назвою Перший танковий: Секрети танкової географії. Історик говорить багато, у тому числі про танки Абрамс та їх порівняння з Т-90, я виявлю милосердя і не розбиратиму сказане ним.

А ось з приводу сказаного на 39:20 милосердя не виявляю. Процитую Устьянцева :

«Хто хотів займатися вільною творчістю, думати про машини граничних параметрів, про далекі перспективи – поїхали з Морозовим до Харкова».

“Морозов не хотів займатися серійним виробництвом”.

«З 1951 року і до кінця 1950-х Морозов робив об’єкт 430, у цей час УВЗ займався доведенням конструкції танка Т-54, в результаті наприкінці 1950-х років за технічними характеристиками танк Т-54Б наблизився до об’єкту 430, а Т-62 об’єкт 430 перевершив».

[Об’єкт 430 – розроблений у 1952-1961 роках танк, що був, фактично, раннім прототипом танку Т-64. Серійно не виготовлявся]

«Морозов займався творчістю», а Тагіл займався щоденною важкою працею».

Хто насправді займався вдосконаленням танка Т-54 і створив Т-55.

Наприкінці 1952 року Міністерством транспортного машинобудування було доручено заводу № 75 (нинішній завод ім. Малишева, Харків) розпочати конструкторські роботи зі створення нового середнього танка та двигуна до нього.

Одночасно невеликою групою в харківському конструкторському відділі 60Д було розпочато також попередні ескізні роботи з конструктивної розробки для зазначеного танка двотактного дизеля. Незважаючи на те, що завод №183 у Нижньому Тагілі був головним по Т-54 у період 1952-1960 рр., у Харкові проводилися основні роботи з удосконалення танка Т-54:

Підвищення захисних властивостей від ядерного вибуху (ПАЗ).

Устаткування для підводного ходіння (ОПВТ).

Термічна димова апаратура (ТДА).

А також такі «дрібниці» як розробка на базі танку мостоукладача (МТУ) нової гусениці, плавзасоби та багато іншого. Приклад додаткових ініціативних робіт можна побачити нижче:

Розглянемо основні відмінності танка Т-55 від Т-54Б.

“У Т-55 було впроваджено такі основні нововведення в порівнянні з танком Т-54Б: встановлений двигун підвищеної потужності; застосовані баки-стелажі ; відмовились від зенітного кулемету; введено повітряний компресор (для забезпечення зарядки повітряних балонів стисненим повітрям), систему ПАЗ (з 1 квітня 1959 р.), уніфіковану автоматичну систему пожежогасіння «Роса» (з 1 квітня 1959 р.), термодимову апаратуру ТДА та дворядні комбіновані бортові редуктори. Незначних змін зазнав бронезахист машини за рахунок зменшення товщини другорядних броньових деталей.”

[М.В. Павлов И.В. Павлов. Отечественные боевые бронированные машины 1945-1965. Стр. 494]

“Танк Т-55 був модернізованим варіантом танка Т-54Б. Він був розроблений в ініціативному порядку колективом заводу № 183 у СКБ-183 (головний конструктор заводу Л.ІІ. Карцев ). Під час проектування та виготовлення дослідних зразків мав позначення «Об’єкт 137Г2М». Державні випробування двох танків були проведені в IV кварталі 1957 р. та I кварталі 1958 р. Танку було присвоєно індекс «Об’єкт 155» і після усунення недоліків та удосконалення конструкції під маркою Т-55 він був прийнятий на озброєння Радянської Армії наказом міністра оборони СРСР від 24 травня 1958 р.”

…………

“Танк Т-55 мав високу надійність і відносну простоту в обслуговуванні і при ремонті. Без збільшення бойової маси в такому ж, як у танка Т-54 Б , заброньованому обсязі конструкторам вдалося додатково розмістити дев’ять артилерійських пострілів та на 150 літрів збільшити ємність заброньованих паливних баків, а також встановити потужніший дизель. Це стало можливим завдяки застосуванню баків-стелажів, які поєднували паливний бак із снарядною боєукладкою . Крім того, на танку було прибрано великокаліберний зенітний кулемет і дещо зменшено товщину другорядних броньових деталей.

Танк Т-55 був першим у світі серійним танком із автоматичною системою протиатомного захисту (ПАЗ). Ця система захищала екіпаж від ураження ударною хвилею з надлишковим тиском 294 кПа (3 кгс/см 2 ) та від зараження радіоактивним пилом.”

…………

“Захист екіпажу та внутрішнього обладнання танка від ударної хвилі ядерного вибуху забезпечувався броньовою конструкцією корпусу та вежі та обладнанням системи ПАЗ, розробленої КБ заводу № 75 (головний конструктор А. А. Морозов).”

[А.Г. Солянкин, И.Г. Желтов, К.Н. Кудряшов. Отечественные Бронированные Машины ХХ век Том 3: 1946-1965. 2010 г. Стр. 256]

Розглянемо на основі документів та річних звітів роботи заводу №75 щодо вдосконалення Т-54:

План робіт зі створення нових танків та модернізації Т-54 на 1956 – 1960 рр.

Вище наведено план робіт КБ-60М за 1956 рік. Як ми бачимо з плану Харківське КБ займалася основними роботами з модернізації Т-54, які надалі передавалися в Тагільське КБ і впроваджувалися на серійних танках, які на додаток до Т-54 отримували нові позначення «А», «Б», а потім і новий індекс. – “Т-55”.

Що відрізняє Т-55 від Т-54 – це перш за все «перший у світі серійний танк з автоматичною системою протиатомного захисту». А розроблена ця ПАЗ була у Харкові. Розробка за договором із ДБТУ МО під керівництвом Веселовського тривала з 1954 по 1959 рік і була передана заводу в Тагілі. Там за помахом чарівної палички це ключове нововведення дозволяє створити «завдяки щоденній важкій праці Тагіла» розроблений ними Т-55.

Варто зазначити, що розробка ПАЗ була дуже непростим завданням, яке вимагало від заводу напруження великої кількості сил і засобів і в результаті залишило його у збитках.

А де ж тут робота тагільського КБ, невже у вигадуванні нового індексу?

Крім ПАЗ (тема № 4, виріб 441) важливими етапами в модернізації Т-54 були термічна димова апаратура ( ТДА), ​​розробка обладнання підводного ходіння (виріб 486), обладнання танка плавзасобами (виріб 485). Крім того, КБ займалося модернізацією Т-44, створенням мостоукладача на базі Т-54, в 1958 році додалася ракетна тематика – тема №1 (виріб 431). І це ще не згадуючи тему № 2 – танк виріб 432 (1958 р) та тема № 3 виріб 430.

На основі документів архіву конструкторського бюро ми бачимо, що Харків не лише тягнув на собі найскладніші перспективні теми виробів 430 та 432, а й вів основні напрямки модернізації Т-54, а також створення машини на його базі.

Детальні звіти головного конструктора з машинобудування Харківського заводу доступні для вивчення та повністю спростовують «думку» тагільського історика, який покладається у своїх судженнях не на документи та фактичні джерела, а на нарративні джерела (плітки) та своє «бачення». Ну, то нащо ця людина видає себе за історика?

Крім того, про роботи з удосконалення Т-54 можна дізнатися і зі щоденників Морозова:

03.01…17.01.52. засідання Колегії МТрМ, доповідь Морозова:

 – З доповіді т. Гутмана по танку Т-54 випливає, що справа «погана». Погано з виготовленням, погано зі збиранням, погано з випробуваннями. Жодного слова про хороше, а воно є. Адже недарма «самокритично» сказав Гутман: «Ми з Кучеренком і Кульчицьким добре випробували 3 зразки». Якщо Ви добре випробували, то Ми – конструктора добре відпрацювали. На честь конструкторів, я відповідально заявляю: Т-54 доведений до хорошого стану і це не моя оцінка, а військових.

Я не можу погодитися із загальним охаюванням танка Т-54. Де приклади, факти, відсоткова оцінка, зауваження, підписані МТРМ та ДБТУ ? Конструктори постійно працюють над покращенням своєї машини і огульно оцінювати їхню роботу, як мало ефективну, це «не бачити лісу за деревами». У відповідь на виступ Гутмана я можу заявити Колегії, що на сьогодні машина досить відпрацьована і здатна тримати іспит на подвійний кілометраж. Дайте нам цю можливість відпрацювати.

Якість визначають люди. У КБ заводу № 75 мають місце кадрові недоліки щодо кількості та кваліфікації. Ми втратили багато конструкторів у період війни. Деякі пішли в цехи та інші заводи. Причина – маленькі оклади інженерів-конструкторів. За вислугу років їх ділять на «чистих» та «нечистих». Усі мають бути включені до єдиного списку. Умови роботи в КБ наче у кам’яному віку. Бруд, тіснота, погані приміщення. Потрібно підвищити роль конструктора на заводі. Поки що вона обмежується лише консультаціями, без жодних прав. Будь-який представник військової прийомки може зупинити їхню роботу, але ніхто з конструкторів, включаючи мене, не вправі приймати рішення щодо своєї ж конструкції.

02.11.55. На кілька днів з НТК ДБТУ приїхав підполковник Захарцев  І.Г. для ознайомлення з перебігом робіт з «430». Директор заводу провів нараду на тему: Організація дослідних робіт. Наші теми 1955 року: вироби “430”, “485”, “486”, “ПАЗ”, “Дим”, “Гусениця”. На 1955р. дослідних робіт було поставлено на 25 млн. рублів. Усього прийнято (оформлено за договорами на 01.11.55) замовлень – на 89 млн. рублів.

Перелік дослідних робіт КБ-60М на 1956р.

1. Вид. «430»: дерев’яний макет, завершити технічний проект, макет системи для обстрілу (ковпак та башта), виготовити дві машини для заводських випробувань, роботи з ВАБТ ім. Сталіна. Загальна сума – 6.9 млн. рублів.
2. Т-54 («Дим») -1 машина.
3. “485” -18 машин (доробка).
4. «486» – 1 машина (розробка), 65 машин розсипом.
5. ПАЗ – технічний проект.
6. МТУ – 50 машин.
7. Завершення робіт з гусеницею Т-54.
8. Поліпшення вид. “419”.
9. Гусениця ХПІ . Ціна: 134.6 тис. рублів. Термін: 11.1956.

Тематика робіт на 1957р.

1. Виріб «430» – НСТ .
2. Виріб “441” – ПАЗ.
3. Виріб «442» – ТДА .
4. Виріб «485» – плавзасоби, серія.
5. Виріб “486” – ПХ на 500 комплектів.
6. МТУ – серія та доопрацювання за протоколом.
7. Виріб “486” – ПХ на серію.
8. Виріб «430» – швидкісний варіант (ескізний проект 1 квартал 1958 р .).
9. Виріб «485» – плав, полегшений.
10. РС – оформляється.
11. “136” – серія (Б) запчастини.
12. Інші роботи: литий корпус виробу “430”, двигун 8Д12-П1, “Гусениця”, повітряний компресор.

Основні віхи вдосконалення «Машини Морозова» – саме так називали танк Т-54, що брали участь у його створенні – лежали на плечах саме Морозова. І це не мені здається, не я думаю, а підтверджений документами факт. Невже тагільський історик думав, що архів є тільки на Уралвагонзаводі і можна буде й надалі, як ні в чому небувало, фальсифікувати історію?

У Тагілі намагалися стерти цю пам’ять запроваджуючи на Т-54 Харківські розробки та перейменувавши його на Т-55, але архіви вони поки що не знищили.

Також необхідно знати, що цим псевдоісториком Устьяновим на замовлення УВЗ написано десятки книг з історії танкобудування. Коректніше сказати не з історії, а з фальсифікації історії. Даний автор володіє якостями патологічного брехуна без приведення будь-яких документальних джерел на основі своїх фантазій вже багато років займається вигадуванням неіснуючих заслуг тагільського КБ і всіляко намагається зганьбити А. А. Морозова.

Загадкою для мене залишається одне – чому в Тагільському КБ протягом десятиліть займаються спробами зганьбити та оббрехати свого творця?

Кожна книга Устянцева це фальсифікація, яка для звичайного читача, який не має першоджерел та історичних документів, може викликати довіру. Не потрапіть на брехню фальсифікатора, у його книгах можна дивитися лише ілюстрації.