На Азові здійснюють днопоглиблення порту в Бердянську
В морському порту Бердянську здійснюються роботи з днопоглиблення підхідного каналу та акваторії самого порту.
Про це повідомляє запорізький телеканал TV5
Роботи розпочались тут у серпні та більшість робіт заплановано завершити до кінця 2019-го року.
Доведення до паспортних глибин підхідного каналу та акваторії порту залишається однією з найактуальніших проблем судоходства на Азовському морі після російської блокади українських морських портів в Маріуполі та Бердянську.
Зараз паспортна глибина складає 7,9 метрів, а для того щоб судна з такою осадкою могли заходити до порту Бердянську необхідно здійснити днопоглиблювальні роботи на глибину до 8,55 метрів.
По завершенню робіт до причалів порту зможуть підходити судна великої водотоннажності, що зробить порт більш конкурентноспроможним.
Зараз до бердянського торговельного морського порту заходять понад півсотні суден, що можуть брати на борт до 18 тисяч тонн вантажу. Після проведення всіх робіт цей показник має збільшитися.
Роботи в ближній акваторії проводяться земснарядом черпакового типу DUNAY, піднятий з дна грунт вантажиться на шаланди які доставляють його у визначений морський район для відвалу.
Цього року буде піднято в районі мільйона кубів мулу та грунту з морського дна, 300 тисяч буде вилучено в акваторії порту, решта – на підхідному каналі.
Нагадаємо, що минулого року Росія розпочала блокаду Азовського моря, вона включала декілька компонентів. Перший з яких – це створення штучної затримки переходу суден які йдуть через Керченську протоку по українських портів на Азовському морі, та другий – затримка суден для огляду безпосередньо на Азові.
Через ці дії рішенням Ради національної безпеки та оборони України було прийнято рішення створення корабельно-катерного угрупування ВМС ЗС України на Азовському морі. У 2019-у році цей план включав декілька етапів, перший з яких – перекидання сухопутним шляхом двох малих броньованих артилерійських катерів до Бердянську, другий – перехід з порту базування Одеса до порту базування Маріуполь морського буксиру «Корець» (A830) та пошуково-рятувального судна «Донбас» (A500).
Третім етапом мало стати перекидання у листопаді 2018-го року з Одеси до Азовського моря двох катерів “Бердянськ” та “Нікополь” та рейдового буксиру “Яни Капу”, проте через агресію Росії у нейтральних водах Чорного морях кораблі були захоплені, а їх екіпажі взяті в полон.
Проте відповідно до аналізу моніторингової групи “Майдан закордонних справ”, “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” та BlackSeaNews опублікованих Андрієм Крименко на початок жовтня є прямий позитивний ефект від рішень щодо перебазування до Азовського моря броньованих артилерійських катерів “Кременчук” (P177) та “Лубни” (P178), а також двох допоміжних – «Донбас» та «Корець»:
- у вересні 2018 повністю припинилися затримання торгівельних суден на відстані ближче 12 миль від берегів України
- у вересні суттєво зменшилася кількість затримань суден з боку Берегової охорони ФСБ РФ безпосередньо посеред Азовського моря: 21 затримання у травні, 25 – у червні, 40 – у липні, 14 – в серпні та 8 – у вересні.
- у вересні традиційний район затримань суден в морі кораблями Берегової охорони ФСБ РФ змістився на 30 миль (50 км) на південь від традиційного розташування поблизу Бердянська — ближче до окупованого Криму
Згодом затримання суден в Азовському морі з боку Росії припинилися та єдиною перепоною лишилось штучне утримання суден під час переходу Керченської протоки.
ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"
Навіть разовий донат в 30 грн чи підписка на $1 допоможе нам працювати і розвиватися далі. Спонсоруй незалежне мілітарне медіа - отримуй достовірну інфу.