В Запоріжжі судять посібника вбивць українських спецпризначенців

Сьогодні об 11:00 в Апеляційному суді Запорізької області розглядатиме справу Миколи Бутрименка фермера з Донецької області, який в 2014 році зрадив дві групи спецпризначенців 3-го окремого полку під командуванням капітанів Т. З. Карпи і К. К. Андрієнка.

Трагічна зустріч українських військових із Бутрименком сталася в липні 2014-го.

Всі ті події, а також обставини його затримання описані в матеріалі Тексти.ORG.UA “Працює МГБ ДНР!” Як спецназ під носом в окупантів затримав “регіонала”, що здавав терористам бійців ЗСУ”.

Як загинули українські спецпризначенці

23 липня того року над селом Дмитрівка Шахтарського району був збитий штурмовик Су-25 Збройних сил України. Льотчик устиг катапультуватися і приземлився у 2 км від сусіднього села Латишеве.

Оскільки чіткої лінії розмежування тоді ще не було, а бойовики взяли під контроль в тому районі тільки Шахтарськ, групу українських спецпризначенців у кількості 19 бійців було відправлено на пошуки льотчика.

29 липня в районі Латишевого пошукова група зайшла на територію агропідприємства Миколи Бутрименка – хлопцям треба було вступити в контакт з місцевими жителями для з’ясування оперативної ситуації.

Бутрименко дуже радо зустрів українських бійців, запевнивши, що жодних банд терористів поруч немає, і навіть запропонував їм повечеряти й переночувати в його ангарі на території стоянки підприємства.

Увійшовши у довіру до військовослужбовців, “регіонал” заявив, що йому терміново треба з’їздити в Сніжне, оскільки нібито в лікарні цього міста у важкому стані знаходиться його дружина.

Бійці не запідозрили каверзи, однак буквально через 20 хвилин Бутрименко повернувся в супроводі зграї терористів на БТРах і БМП. Вони оточили ангар, розстрілявши його з кулеметів і дрібнокаліберних гармат.

10 спецпризначенців загинули на місці, 5 поранених бійців терористи взяли в полон, і лише 4 бійцям, які в той час перебували за межами ангара, вдалося відступити і дістатися до позицій сил АТО.

Затримання зрадника

Спочатку пошуками винуватця загибелі українських бійців займалися правоохоронці, а у вересні 2015 року до них підключилися Сили спеціальних операцій ЗСУ, які тоді ще існували неофіційно.

На той момент було відомо, що Бутрименко оформив українську пенсію і час від часу виїжджає за нею на підконтрольну Києву територію. Брати його планувалося у грудні того ж року під час чергової такої “пенсійної” вилазки.

Проте хтось попередив Бутрименка та він виїхав до Ростовської області в Росії, де він переховувався декілька місяців.

З початком посівних робіт йому довелося повернутися додому для ведення справ свого агропідприємства, однак посіпака терористів більше не ризикував висовуватися за межі окупованої територій.

Увечері 26 червня 2016 року офіцерам ССО надійшла агентурна інформація, що Бутрименко вранці наступного дня підійде максимально близько до лінії розмежування – відправити бухгалтера на підконтрольну Україні територію для вирішення питань свого бізнесу.

За ніч було зібрано та підготовлено дві групи захоплення: одна чекала зловмисника в районі КПВВ «Майорськ», інша – в районі КПВВ «Мар’їнка».

Для здійснення операції спецназівці перевдягнулися в цивільний одяг і на громадському транспорті перетнули «нульові» пости сил АТО. Їхнім завданням було будь-якими способами триматися у хвості черги, що рухалась до «нульового» блокпосту противника.

Бутрименко того ранку поїхав до КПВВ «Мар’їнка».

«Ми перетнули наш блокпост о 6:00. Сподівалися, що черга буде довга, як зазвичай, – розповів один із учасників спецоперації. – Але саме того ранку, як на зло, у сторону «ДНР» рухалося не більше десятка машин. А об’єкт з’явився тільки після семи годин.

За словами бійців ССО, їм довелося “виявити кмітливість”, щоб більше години залишатися останніми в черзі на ворожий блокпост.

Проїхавши блокпост бойовиків, Бутрименко проминув автомобільну чергу й зупинився далі, приблизно за 250 метрів від позицій бойовиків. Таким чином, спецназ ЗСУ опинився між ворожим блокпостом (до нього було метрів 150) і своєю ціллю.

«Ми пішли на захоплення. Але цивільні з черги рушили в наш бік, а бойовики приготувалися до стрільби. І тут наш командир як крикне: «Всім в сторону, працює МГБ ДНР!». Цивільні тут же поховалися в свої машини, а бойовики опустили зброю. Можу тільки уявити, що творилося у них в головах, коли міфічне “МГБ”, спакувавши “об’єкта”, на всіх парах рвонуло на українську сторону», – зі сміхом згадує офіцер ССО.

За кілька годин Миколу Бутрименка вже було передано правоохоронцям, а наступного дня йому довелося дивитися в очі побратимам загиблих з його вини бійців.

Микола Бутрименко – мешканець Шахтарська на Донеччині. В минулому був активним членом «Партії регіонів», у 2010 році – депутат від ПР у Шахтарській райраді. На той час Бутрименко керував власним аграрним господарством ТОВ “Імені Челюскінців”.

Правосуддя над зрадником

16 травня 2019 року, Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав винним у фінансуванні тероризму фермера з Донецької області Миколи Бутрименка. Офіційний вирок 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Проте за “Законом Савченко” він має відсидіти 1 рік та 1 місяць, що посібник вбивць українських спецпризначенців хоче оскаржити.