Винищувачі п’ятого покоління

Андрій Яцик для «Народна армія» у матеріалі “Винищувачі п’ятого покоління” дав хороший огляд по винищувачам 5-го покоління, тому подаємо матеріал в оригіналі:

Першим літаком 5-го покоління, прийнятим на озброєння (2005 р.), став американський F-22 Raptor. Із 2015 року до складу повітряних сил різних країн почав надходити ще один літак виробництва США — F-35 Lightning II в різних модифікаціях. Загалом над створенням власних літаків п’ятого покоління ведеться робота ледь не в усіх провідних авіаційних державах світу. Варто відзначити кілька крилатих машин. Це, зокрема, російські Су-57 (Т-50 або ПАК ФА) та МіГ 1.44, китайські J-20 та J-31 і японський Mitsubishi ATD-X. Крім того, розробкою аналогічних за класом концептів займаються ще кілька країн: спільно Південна Корея та Індонезія (перспективний винищувач має назву KF-X), Туреччина (TF-X), Іран (Qaher F-313) та Індія (FGFA та AMCA, щоправда, останній проект призупинено 2014 року)

Роботи над цими перспективними літаками у світі розпочато ще наприкінці минулого століття. За задумом розробників, новим літакам належало мати значно вищий бойовий потенціал, ніж був у попередників. Але головною відмінністю мали стати принципово інші, ніж у старших крилатих побратимів, характеристики.

Тож які відмінні параметри літаків, що дають підстави віднести їх до 5-го покоління? Таких чимало:

• мінімальна помітність літака в радіолокаційному та інфрачервоному діапазонах у поєднанні з пасивними методами отримання інформації бортовими датчиками, а також на режими підвищеної прихованості.
• багатофункціональність (висока бойова ефективність при ураженні повітряних, наземних і надводних цілей);
• надманевреність та політ на надзвукових швидкостях без використання форсажу;
• наявність кругової інформаційної системи;
• здатність здійснювати всеракурсний обстріл цілей у ближньому повітряному бою, а також вести багатоканальну ракетну стрільбу при веденні бою на великих відстанях;
• автоматизація управління бортовими інформаційними системами і системами перешкод;
• підвищена бойова автономність шляхом встановлення в кабіні одномісного літака індикатора тактичної обстановки з можливістю мікшування інформації, а також використання систем телекодового обміну інформацією із зовнішніми джерелами;
• аеродинаміка та бортові системи мають забезпечувати можливість зміни кутової орієнтації і траєкторії руху літака без яких-небудь відчутних запізнень;
• літак має витримувати значні похибки в пілотуванні в широкому діапазоні умов польоту;
• автоматизована система управління на рівні виконання тактичних завдань з експертним режимом «на допомогу льотчику».

Mitsubishi X-2 Shinshin («Розум і тіло»), Японія

У Країні вранішнього сонця роботи над створенням власного винищувача 5-го покоління розпочато 2004 року. Літак розроблено фахівцями Технічного проектно-конструкторського інституту (TRDI) Міністерства оборони Японії, а контракт на його виготовлення надано компанії Mitsubishi Heavy Industries. У свій перший політ прототип винищувача X-2 піднявся в небо 22 квітня 2016 року з аеродрому Нагоя.

Загалом Shinshin буде використовуватися як демонстратор і дослідний прототип, щоб визначити життєздатність японських передових технологій для винищувачів п’ятого покоління. Більшість систем новітнього японського літака перебувають на стадії розробки чи глибоко засекречені урядом. Але відомо, що найбільш інноваційною частиною Х-2 буде система самовідновлення Self-Repairing Flight Control Capability. За задумом розробників, вона дозволить виявляти й ідентифікувати будь-які несправності чи пошкодження та адаптувати систему управління, аби зберегти максимально можливий контроль над літальним апаратом.

Су-57 РФ

Су-57 належить до винищувачів важкого класу і призначений для заміни літаків Су-27.

Перспективний російський винищувач 5-го покоління від ДКБ ім. П.О. Сухого (заводський індекс Т-50) свій перший політ здійснив 29 січня 2010 року. Серійне виробництво літака розпочнеться орієнтовно у 2018–2019 роках. З 2023 року на літак планується встановити новий двигун.

Озброєння Су-57 може розміщуватись як на внутрішніх, так і на зовнішніх підвісках. На нього встановлено нову РЛС з активною фазованою антенною решіткою із великою дальністю виявлення цілей. Літак обладнаний навігаційною системою GPS/ГЛОНАСС навігації, а також системами РЕР, РЕБ, пригнічення ІЧ ГСН і дистанційних підривників ракет ворога.

Вартість програми розробки — $2,8 млрд.

F-22 Raptor («Хижак») США

Цей літак компанії Lockheed Martin став першим винищувачем 5-го покоління, прийнятим на озброєння.

Реалізація програми зі створення F-22 припала на початок 80-х років минулого століття. Перший політ на винищувачі було здійснено 7 вересня 1997 року, а через вісім років (2005 р.) літак надійшов на озброєння.

Raptor виготовлений за технологією «стелс». Він озброєний 20-мм гарматою М61А2 Vulcan із боєкомплектом 480 снарядів. Максимальне корисне навантаження — до 10,3 тонни. Залежно від завдань літак може бути оснащений різноманітними ракетами і бомбами нового покоління із системою інерціально-супутникового наведення.

F-22 є найдорожчим літаком-винищувачем за всю історію: за даними Головного контрольного управління США, на кінець 2010 року повна ціна одного літака F-22 (з урахуванням вартості програми розробки) сягнула 411 700 000 доларів.

F-35 Lightning II («Блискавка») США

Ще один представник літаків 5-го покоління — легкий американський винищувач-бомбардувальник   F-35 Lightning II, розроблений американською фірмою Lockheed Martin Aeronautics Company. Виготовляється у трьох варіантах — F-35A — звичайний,     F-35B — з укороченим зльотом і вертикальною посадкою та F-35C — палубний (короткий зліт за допомогою катапульти та посадка з використанням аерофінішера).

Цей літак виявився найменшим з усіх наявних у своєму класі, його довжина лише 15,5 метра, висота — 5,8 метра, а розмах крил — 10 метрів.

Для F-35 спеціально розроблений дисплейний шолом, який дозволяє пілоту «бачити крізь кабіну».

На відміну від F-22, F-35 призначений не тільки для США. Винищувачі постачаються для повітряних сил Великої Британії, Австралії, Туреччини, Італії, Канади, Норвегії, Ізраїлю, Японії, Південної Кореї, Нідерландів і Данії.

J-31 Shenyang («Кречет»), КНР

Про цей перспективний літак із Піднебесної так само мало інформації, як і про його старшого «брата» J-20. Загалом корпорація-розробник Shenyang Aircraft Corporation позиціонувала своє дітище як винищувач для експорту.

На думку західних експертів, судячи з посиленої передньої стійки шасі з подвійним колесом і двома великими площинами хвостового оперення, яке допомагає збільшити вертикальну стійкість, «Кречет» буде адаптований до експлуатації з авіаносців. Це дозволяє припустити, що J-31 був задуманий свого часу для оснащення перспективного авіаційного крила, яке базуватиметься на одному з китайських авіаносців.

МіГ 1.44 РФ

МіГ 1.44 — дослідно-експериментальний прототип винищувача 5-го покоління, обладнаного двигунами з керованим вектором тяги АЛ-41Ф. Розробку літака розпочато ще у 1980-х роках, у ньому передбачалося широке застосування технологій «стелс».

Розпад СРСР, а також низка фінансових скандалів у МАВО-МіГ поставили хрест на МіГ 1.44. Деяких експерти вважають, що певні технології та загальні види літака були передані Китаю. У червні 2015 року АТ РСК «МіГ» оголосило про відновлення робіт за проектом легкого перспективного винищувача, в основу яких покладено напрацювання за проектом 1.44.

J-20 Chengdu («Чорний орел») КНР

J-20 Chengdu — перший китайський винищувач важкого класу, розроблений компанією Chengdu Aerospace Corporation. «Чорний орел» виготовлений за схемою «качка» і містить значну кількість елементів, схожих на такі ж, як у російського літака МіГ 1.44, так й американських винищувачів 5-го покоління F-22 та F-35. 9 березня 2017 року китайські офіційні особи підтвердили, що J-20 надійшов на озброєння Повітряних сил Народно-визвольної армії, але й до сьогодні його тактико-технічні характеристики, а також перспективне озброєння тримають у таємниці.