AMX-10RC: суміш БРДМ і танка на полі бою

AMX-10RC — французька розвідувальна бойова машина, яку також називають колісним танком або мисливцем на танки, розробка якого розпочалася від початку 1970-х років і здійснювалася зусиллями компанії Satory Military Vehicles. Це конгломерат двох великих французьких компаній: оборонної компанії GIAT та автовиробника Renault.

Програма створення AMX-10RC з’явилася після бажання французьких військових замінити розвідувальну бронемашину Panhard EBR. Тоді, на початку 1960-х, з’явилася програма-попередниця ERAC (Engin de Reconaissance Amphibique Chenillé), яка мала на меті створити гусеничну розвідувальну бронемашину.

Ця машина мала бути одночасно легкою, високоманевреною, вміти форсувати водні перешкоди та мати озброєння для боротьби з ворожою бронетехнікою.

Після дослідної роботи з’явився гусеничний прототип, озброєний 105-мм гарматою D1090, яка мала кути нахилу від -8 до +15 градусів, швидкість обертання башти 8 градусів за секунду, яку пізніше довели до 24 градусів.

Боєкомплект машини складався з 30 пострілів, 15 з яких розміщувалися у башті, а решта — у корпусі. Приціл навідника мав нічний оптичний канал.

У рух машину приводив двигун потужністю 180 кінських сил, максимальна швидкість досягала 70 кілометрів за годину автодорогами, а водомети забезпечували швидкість на воді до 9,8 кілометра за годину. Трансмісія була сконструйована з використанням рішень американського гусеничного бронетранспортера М113 й мала коробку передач на 5 швидкостей.

Захист екіпажу забезпечувався 30-мм алюмінієвою бронею по бортах і 60-мм у лобовій проєкції, броня корми та верхньої проєкції мали товщину 15 мм. Башта також була алюмінієвою і мала товщину 45 мм у лобовій проєкції і 30 мм у бортовій. Повна вага машини сягала 9 тонн.

Екіпаж складався з трьох осіб: командир та навідник розміщувалися у башті, а механік-водій — у корпусі.

Після випробувань машину забракували, а на початку 1970-х з’явилася нова програма, у результаті якої з’являються одразу дві бронемашини: гусенична бойова машина піхоти AMX-10P та колісна розвідувальна машина AMX-10RC. У свого гусеничного «брата» колісний варіант перейняв двигун V8 Hispano-Suiza HS 115-2 з рідинним охолодженням і потужністю 250 кінських сил,  механізм керування та алюмінієвий корпус.

Перші прототипи почали випробовуватися в 1976 році. Після недовгого доопрацювання перші серійні AMX-10RC зійшли з конвеєра у 1981 році, тоді ж їх отримав 2-й сурденський гусарський полк.

AMX-10RC

AMX-10RC, де RC означає Roues Canon, тобто «гармата на колесах», — це насамперед розвідувальна машина, у якої боротьба з бронетехнікою супротивника — не пріоритет. Пріоритетом є маневреність та розвідувальні спроможності, тож ця бойова машина не має хорошого бронювання, а її 105-мм гармата не є серйозним аргументом у боротьбі з основними бойовими танками ворога.

Колісна бронемашина має стандартне «танкове» компонування: механік-водій перебуває у передній частині корпусу, за ним розташована башта з командиром, навідником і заряджальником-радистом.

У кормі розміщений моторно-трансмісійний відсік, на перших серійних машинах стояв багатопаливний двигун Hispano-Suiza HS 115-2. З 1985 року його замінили на дизельний Baudouin Diesel Model 6F11 SRX, який має потужність 300 кінських сил, але на замовлення французької армії потужність дефорсували до 280 кінських сил. Крім цього, у кормі по боках розміщені дві водометні установки, які керуються через блок відбору потужності.

Енергетична система бойової машини має потужність 24 вольти й складається з шести батарей. Підвіска від компанії Messier Auto-Industry — гідропневматична, має можливість зміни кліренсу та нахилу, що дає можливість зменшувати силует машини, вести вогонь з-за укриттів, використовуючи рельєф місцевості та інші об’єкти.

На машину встановлена коробка передач GIAT ARE 4AD6019, яка має чотири передні та чотири задні передачі. На модернізованій версії RCR була встановлена автоматизована коробка 4AD60, яка має чотири передні та три задні передачі.

AMX-10RC має унікальну для колісних машин можливість розвороту на місці, як справжнісінький танк, всі шість коліс є ведучими. Шини мають систему підкачки, крім того, вона оснащена централізованою системою змащування.

На шасі встановлена башта TK 105 зі 105-мм нарізною стабілізованою у двох площинах низькоімпульсною гарматою 105/47 F2 MECA та 7,62-мм кулеметом ANF1 й електрогідравлічною системою SAMM CH49. Для повороту башти може використовуватися й механічна система.

Гармата може вести вогонь опереними 105×527-мм снарядами з початковою швидкістю 800—1400 метрів за секунду. Гармата може впевнено працювати на відстань до 10 кілометрів. Кути вертикального наведення від -8 до +15 градусів.

Боєкомплект гармати складається з чотирьох типів боєприпасів, яких у машині може розміститися до 38, боєзапас кулемета сягає 4 тисяч набоїв.

Заряджальник має 12 боєприпасів у боєукладці першої черги, які розшаровуються вертикально по лівому борту, решта боєприпасів — праворуч від водія.

Бойова машина може вести вогонь такими снарядами:

• димовий OFUM (obus fumée) 105 F3 з білим фосфором і початковою швидкістю 800 метрів за секунду;
• фугасний OE (obus explosif) 105 F3 вагою 7,2 кілограма і початковою швидкістю 800 метрів за секунду;
• кумулятивний OCC (obus charge creuse) 105 F3 вагою 5,7 кілограма, бронепробиттям сталі завтовшки понад 350 мм під прямим кутом або не менше 150 мм під кутом 60°, снаряд має початкову швидкість 1120 метрів за секунду;
• бронебійний підкаліберний OFL (obus flèche) 105 F314, має вольфрамовий стрижень, на малій відстані здатен пробити 365-мм шматок сталі під кутом 60°, має початкову швидкість 1400 метрів за секунду.

На башті встановлено вісім мортирок, у яких розміщено 16 димових зарядів. Також на башті розміщується командирський перископічний приціл АРХ М-389 з 8-разовим збільшенням, який обертається незалежно від башти. Завдяки цьому прицілу командир має можливість наводити гармату самостійно.

Навідник використовує приціл M504 з 10-разовим збільшенням і лазерним далекоміром M550. У базовому варіанті бойова машина оснащена тепловізором DIVT 13 від компанії Thales, який дає можливість виявляти цілі на відстані до 1,2 кілометра. Модернізовані ж машини оснащені тепловізором Thales DIVT 16 Castor, який має дальність виявлення до 4 кілометрів.

Бронювання машини алюмінієве протикульове й має витримувати круговий обстріл з 14,5-мм кулемета, а з додатковим бронезахистом — обстріл 23-мм боєприпасами.

Машина має повну довжину 9,15 метра, а корпус 6,24 метра, ширину 2,78 метрів, а висоту 2,56 метра. AMX-10RC має вагу 15 тонн, з додатковим бронезахистом 16,6 тонни. Модернізована версія AMX-10RCR важить 17,2 тонни, а якщо машина оснащена комплектом для підвищення мінної стійкості SEPAR, — 22 тонни.

Швидкість на автодорогах доходить до 85 кілометрів за годину, а бездоріжжям — до 40.

Машини на базі AMX-10RC

На базі AMX-10RC майже одразу почали розробляти різний спектр бойових машин і експериментувати з комплексом озброєння. Так з’явився бронетранспортер AMX-10 RTT, зенітний варіант AMX-10 RAA з двома 30-мм гарматами, AMX-10 RAC з баштою, яка озброєна 90-мм гарматою CS Super 90.

Однією з цікавих варіацій став AMX-10 RC з легкою модульною баштою TML 105 з можливістю встановлення автомата заряджання.

AMX-10RCR

Франція активно залучала свої Збройні сили до конфліктів різної інтенсивності та миротворчих операцій, відповідно, і AMX-10RC не стояв на місці.

Насамперед було зміцнене його бронювання: для участі у війні у Перській затоці у 1991 році машину оснастили додатковими сталевими панелями й нове, ефективніше, дульне гальмо.

Найновішою версією став AMX-10 RCR (Rénové), який отримав систему ситуативної обізнаності FINDERS C2R, нову башту TML 105, що мала потужнішу 105-мм гармату G2, додатковий навісний бронезахист, систему виявлення інфрачервоного випромінювання, нові мортирки для димових гранат, поліпшену систему захисту від засобів масового ураження, поліпшення підвіски, коробки передач та систем зв’язку. Після модернізації вага машини зросла до 17,2 тонни.

AMX-10RC на полях російсько-української війни

На початку січня 2023 року Франція ухвалила рішення передати Україні AMX-10RC. У лютому перша партія з 14 бойових машин уже вирушила до України. Всього Франція мала б передати до 30 машин.

Вони були помічені на озброєнні 37-ї окремої бригади морської піхоти. Українське командування застосовувало ці французькі колісні бронемашини у ролі танків.

Екіпажі AMX-10RC брали участь у штурмі російських позицій і визволенні територій на південь від Великої Новосілки – майже на межі Донецької і Запорізької областей.

«Ми у той момент були в ролі танків і вели, грубо кажучи, танковий бій, хоча з не дуже близької дистанції: там було 2 кілометри, по деяких цілях 3. В AMX не дуже зрозуміло, що по тобі стріляє, тільки чуєш розриви збоку, але до останнього не розумієш, що це було. Це був взагалі перший виїзд, до того в мене досвіду взагалі не було», – розповідає військовослужбовець 37-ї ОБрМП з позивним «Каспер».

Після бою колеса у всіх машин були пробиті уламками: в кого два, в кого одне. Та це не дало машинам можливості відразу повернутися у бій після поповнення боєкомплекту.

Під час повномасштабної російсько-української війни AMX-10RC може застосовуватися як машина вогневої підтримки, ерзац-самохідна артилерійська установка для стрільби з закритих позицій.

Відомо про втрату щонайменше чотирьох бойових машин, одна з яких потрапила до рук росіян.