fbpx
Французький молот: кореговані авіаційні бомби сімейства AASM

Французький молот: кореговані авіаційні бомби сімейства AASM

Роман Приходько Роман Приходько
AASM Safran Авіаційне озброєння Європа ПКС Франції Світ Україна Франція

Лютий став місяцем нових можливостей для ПС ЗСУ, оскільки Україна отримала від Франції авіаційні бомби з корегованим високоточним комплектом AASM. Новий вид зброї забезпечив поліпшені можливості у знищенні ворога, оскільки бомби дозволяють мінімізувати ризик для пілота і техніки.

Історія розробки

Розробка високоточного комплекту AASM (Armement air-sol modulaire) розпочалася на початку 1990-х років, після невдалого дебюту французької ударної авіації у війні в Перській затоці 1991 року. Насамперед це було пов’язано з вразливістю літаків до ворожих зенітно-ракетних систем.

Створення нового зразка зброї відбувалося за таким технічним завданням: можливість здійснювати ураження цілі за будь-яких погодних умов та можливість скидати бомбу з невеликих висот на велику дальність. За основу взяли вже відпрацьовану американцями концепцію, яка полягала у встановлені ракетного двигуна та ГСН на вільнопадаючу бомбу. Таким шляхом пішли й французькі фахівці з компанії Sagem (наразі Safran), розробивши високоточний комплект, який містив ракетний двигун та декілька варіантів ГСН (головка самонаведення).

Крім того, у цей час країна розробляла новий винищувач Rafale, який мав стати першою платформою, що зможе використовувати цей вид озброєння. За час розробки високоточний комплект зазнав як зовнішніх змін, так і отримував інші назви.

Загалом завдяки напрацюванням у цьому напрямку компанія Sagem змогла за відносно короткий термін розробити повністю працездатний комплекс. Випробування та інтеграція нового високоточного комплекту розпочалися у 2000 році і тривали до 2006.

Вже у 2007 році міністерство оборони Франції уклало контракт на виробництво перших високоточних комплектів із наведенням за GPS. Вже у 2009 році був підписаний другий контракт на невідому кількість комплектів з інфрачервоною ГСН.

Найбільші затримки виявилися з версією, яка використовувала напівактивну головку самонаведення, через що перший контракт на їх закупівлю був підписаний у 2012 році.

У межах потенційного експорту комплекс дістав загальну назву Hummer (Молот).

Технічні можливості та бомби

Оскільки за першочерговим технічним завданням високоточний комплект мав бути модульним, розробники врахували цю деталь та розробили три версії головки самонаведення.

Перший варіант комплектувався комбінованою ГСН, яка складалася з інерційної системи та глобальної системи позиціювання GPS. Цей варіант став найдешевшим і мав свої недоліки. По-перше, це його можна було використовувати тільки проти нерухомих цілей, як-от склади, фортифікації чи будівлі.

Для наведення бомби використовувався наземний запис координат або це відбувалося у повітрі завдяки бортовій радіолокаційній станції літака.

Другим варіантом став комплект із використанням інфрачервоної ГСН, який використовувався на кінцевій фазі для точнішої корекції. Комплект також зберіг у собі інерційну систему та GPS.

Третій варіант отримав кардинально нову ГСН. У ньому, крім зазначеної вище інерційної та GPS системи, використовувалася напівактивна головка самонаведення. Вона забезпечила можливість здійснювати пуски по рухомих цілях, оскільки для її наведення призначений підвісний контейнер лазерного цілевказання. Таке наведення хоч і забезпечило більшу точність та можливість ураження рухомих цілей, але за поганих погодних умов наведення за лазером було неможливе.

Додатково для лазерного цілевказання з літака пілот мав здійснити захоплення цілі та здійснювати плавний політ, щоб не втратити її.

Комплектування ракетним двигуном здійснювалося незалежно від типу ГСН, а його наявність передусім мала допомогти бомбі розігнатися до відповідної швидкості, після чого вона починала планувати. Залежно від висоти запуску, максимальна дальність становила 15 км із низьких висот та 70 км із великих.

Встановлення ракетного двигуна відбувалося залежно від задачі та дальності скиду, оскільки для бомбардувань терористичних угруповань ракетний прискорювач не дає ніякої переваги.

Встановлення комплекту AASM можливе на сімейство американських авіаційних модульних бомб Mk.80, а саме Mk.82 (250 кг), Mk.83 (500 кг) та Mk.84 (1000 кг). Вибір саме американських бомб був пов’язаний з великим бажанням знайти експортного замовника, що загалом полегшило б пошуки цих бомб або за наявності їх у певної країни дало б можливість здійснити монтаж комплектів.

Загалом повітряні сили Франції замовили 764 комплекти у варіанті з GPS, 384 з GPS+інфрачервона ГСН та 600 з GPS+ напівактивна ГСН. Крім того, у 2019 році в межах нового замовлення ПС Франції отримали невідому кількість цих комплектів.

Потенційні носії

Високоточний комплект розроблявся насамперед для використання з нових винищувачів Rafale, а його інтеграцію у систему керування озброєнням літаків Mirage 2000 з боку компанії Dassault сприйняли  негативно. Передусім це було пов’язано з тим, що компанія таким чином намагалася просунути на експорт свій новий винищувач, а використання такого озброєння тільки на ньому мало зробити AASM його особливістю.

У межах експортних пропозицій компанія Safran разом з американською Lockheed Martin у 2014 році провела інтеграцію високоточного комплекту на винищувач F-16. Літак успішно пройшов весь цикл випробувань, а представники компанії заявили про можливість інтеграції AASM на літаки цього типу. Утім, через сильний тиск з боку США компанії Safran так і не вдалося знайти іноземного замовника на ці високоточні комплекти.

З часом інтеграцію високоточного комплекту на Mirage 2000 все ж прийняла компанієя Dassault, яка встановила AASM на французький парк ударних літаків Mirage 2000D.

Загалом, інтеграція AASM можлива на будь-який носій, якщо він відповідає умовам використання бомбового озброєння. Крім того, не слід забувати про використання з машин, де це озброєння не інтегроване, а наведення відбувається шляхом першочергових координат, які записуються на землі перед вильотом.

Передача авіаційних бомб AASM Україні

Перші розмови про передачу авіаційних бомб AASM Україні почали з’являтися у мережі наприкінці 2023 року. Вже у січні 2024 року міністр оборони Франції Себастьян Лекорню оголосив про початок поставок неназваного ракетного озброєння. Через декілька тижнів він уточнив, що серед цього ракетного озброєння будуть крилаті ракети SCALP-EG, а також нові авіаційні бомби AASM, які раніше Україні не передавалися.

Пізніше стало відомо, що Франція передаватиме по 50 підготовлених бомб з високоточним комплектом AASM щомісяця протягом 2024 року. Сам високоточний комплект для бомб, які отримує Україна, монтуватиметься на авіаційні вільнопадаючі бомби Mk.82 вагою 250 кг.

Бойовий дебют бомби у складі ПС ЗСУ відбувся 3 березня 2024 року. Тоді для обстрілу позицій окупантів на території Авдіївського коксохімічного заводу Повітряні Сили ЗСУ використовували французькі кореговані авіаційні бомби AASM-250.

Вже 5 березня 2024 року з’явилося фотопідтвердження, на якому авіаційна бомба AASM-250 була встановлена на пусковий пристрій на бойовому літаку повітряних сил. Тоді бомби використовувалися для обстрілу позиції росіян на Херсонщині.

ПС ЗСУ надане кореговане авіаційне озброєння використовує без його інтеграції у системи літака, тож використання як AASM, так і JDAM-ER можливе з будь-якого бойового літака повітряних сил.

AASM Safran Авіаційне озброєння Європа ПКС Франції Світ Україна Франція