Як і чим озброюють Крим. Частина четверта – оновлення флоту у 2019 році

З 2014 року Росія розпочала активне переозброєння Чорноморського флоту та мілітаризацію тимчасово окупованого Криму. З попередніми матеріалами циклу “Як і чим озброюють Крим” можна ознайомитися за посиланнями:

• “Частина перша – бойові кораблі” – про оновлення у період з 2014-го по 2018-й рік
• “Частина друга – оновлення флоту у 2018-му” – про оновлення у 2018-му році
• “Частина третя – допоміжний флот” – про оновлення допоміжного флоту з 2014-го до 2018-го року.

У четвертому матеріалі з циклу проаналізуємо надходження як бойових плавзасобів так і допоміжних суден та катерів упродовж 2019-го року. Також, підсумуємо загальні показники нарощення надводних та підводних сил з 2014-го року.

На початок січня 2020-го року було підтверджено зачислення 7 одиниць до складу Чорноморського флоту: 4-х бойових кораблів та 3 одиниць допоміжного флоту. На період публікації матеріалу, інформацію про надходження ще 3-х десантних катерів протягом 2019-го року підтвердити не вдалося. Головні зусилля, як і в попередні роки, направлені на посилення сил які діють у ближній морській зоні (акваторіях Чорного та Азовського морів) – охорони водних районів та допоміжний флот який має їх забезпечувати.

Коротко оглянемо кораблі та судна які надійшли.

Патрульний корвет проекту 22160 “Дмитрий Рогачёв”

Будівництво серії з 6-ти патрульних корветів для Чорноморського флоту розпочалося у лютому 2014 році на Зеленодольському суднобудівному заводі. У 2018-му році ЧФ отримав перший корпус – “Василий Быков”, заводський №161. У 2019-му надійшов наступний корпус – “Дмитрий Рогачёв”, заводський №162. Третій корабель – “Павел Державин” спущений на воду 21 лютого 2019-го року та наразі готується до державних випробувань. Решта корпусів плануються вводити послідовно у 2021-2022 роках. Цікавим є те, що 2 з корветів будуються на тимчасово захопленому заводі “Залів” у Керчі.

За призначенням та характеристиками проект 22160 відноситься до OPV-класу (офшорні патрульні кораблі). Їх завдання – охорона територіальних вод та 200-т мильної виключної економічної зони, боротьба з контрабандою та піратством, проведення пошуково-рятувальних операцій а також охорона морських конвоїв та демонстрація прапору у визначених куточках світового океану.  Корвети оснащені навігаційною радіолокаційною станцією “Пал-Н” та РЛС “Позитив-МК”, протидиверсійною ГАК та системами протидії ПК-10 та ТК-25. Передбачена можливість розміщення палубного вертольоту Ка-27/29/52К чи БПЛА різного призначення. Також, у кормовій частині передбачено розміщення броньованого десантно-штурмового катеру проекту 02800.

Корвет “Дмитрий Рогачёв”, заводський номер 162, увійшов до складу флоту 11 червня 2019 року. Організаційно замикається на окремий дивізіон патрульних кораблів 184-ї Бригади охорони водного району (Новоросійська ВМБ).

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 1500 тон (стандартна), 1965 тон (повна)
Довжина: 94 м
Ширина: 14,3 м
Осадка: 4,4 м
Силова установка: 2 дизелі 16Д49 по 6000 к.с., 4 ДГ по 300 кВт, 1 ДГ 100 кВт, 2 ГФШ
Швидкість: до 25 вузлів (повна), до 16 вузлів (економічний хід)
Дальність ходу: 6000 миль при 16 вузлах
Автономність: до 60 діб
Екіпаж: 28-32 осіб + до 60 осіб додаткового персоналу
Озброєння: 1х1 76-мм АУ Ак-176МА, 2 14,5-мм МТПУ з КПВ, 8 комплектів ПЗРК 9К338 “Игла-С”, 2 55-мм протидиверсійні гранатомети ДП-65 та 2 45-мм гранатомети ДП-64

Малий ракетний корабель проекту 21631 “Ингушетия”

МРК проекту 21631 “Буян-М” – російські багатоцільові ударні кораблі ближньої морської зони. Призначені для нанесення ударів крилатими ракетами “Калибр-НК” по береговим цілям на відстанях до 2500 км. Можуть використовуватися для патрулювання визначених районів, охорони баз та місць стоянок кораблів, боротьби з надводними кораблями (на відстані до 300 км ПКР “Оникс”) та суднами допоміжного флоту.

Розроблені на основі артилерійських кораблів проекту 21630 “Буян”, 3 з яких служать на Каспійській флотилії з 2006 року. При цьому водотоннажність виросла з 500 тон до 949. Через введення антиросійських санкцій довелося відмовитися від німецьких дизельних двигунів MTU та замінити їх китайськими аналогами від компанії HND, що негативно вплинуло за експлуатаційні характеристики кораблів. Габарити кораблів дозволяють переміщати їх між Каспійським, Балтійським та Чорним морями внутрішніми водами.

Незважаючи на не малий тоннаж, даний проект вважається не збалансований. Відсутність систем протичовнової оборони та обмежені засоби ППО роблять дані кораблі залежними від інших плавзасобів які мають їх прикривати або від берегових військ. Також, озвучуються побоювання щодо невисоких морехідних властивостей даного проекту.

У складі Чорноморського флоту наявні 3 МРК проекту 21631: “Вышний Волочек”, “Орехово-Зуево” та “Ингушетия”. Останній був зачислений 28 грудня 2019 року та увійшов до 166-го Новоросійського дивізіону МРК 41-ї Бригади ракетних катерів з базуванням на Севастополь.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність:  949 тон
Довжина: 74,1 м
Ширина: 11 м
Осадка: 2,6 м
Силова установка:  4 дизелі CHD622V20 (по 3944 к.с.), 2 водомети
Швидкість: до 25 вузлів
Дальність ходу: 2500 миль при 12 вузлах
Автономність: до 10 діб
Екіпаж: 52 особи
Озброєння: 1х100-мм АУ А-190-01, 1х8 ПУ 3С14-21631 УКСК 3К14 (8 КР 3М14Т “Калибр” або ПКР “Оникс”), 2 ЗРК 3М-47 “Гибка Р” з ракетами від ПЗРК “Игла-1М”, 1х12 30-мм ЗАУ Ак-630М-2 “Дуэт”, 2 МТПУ з 14,5-мм КПВ, 3 7,62-мм кулемета ПКМ

Морські тральщики проекту 12700 “Иван Антонов” та “Владимир Емельянов”

Морські тральщики проекту 12700 шифр “Александрит” відносяться до нового покоління протимінних кораблів Росії. Спроектовані ЦКБ “Алмаз”. Призначені для виявлення і знищення морських мін всіх типів, протимінного захисту баз, прибережних морських територій, забезпечення протимінної захисту кораблів флоту на переході морем, виключної економічної зони, постановки мінних загороджень та ведення протимінної розвідки. У періоди низької ймовірності мінної загрози тральщики можуть використовуватися у якості кораблів охорони водного району.

Корпус кораблів виготовлений з монолітного склопластику методом вакуумної інфузії. Застосування склопластикового корпусу надає кораблям підвищену міцність у порівнянні з традиційним сталевим корпусом та збільшені терміни експлуатації. Такий корпус так само має підвищені характеристики живучості та малу вагу, і, що важливо для тральщика – мінімальний рівень фізичних полів.

Головна енергетична установка корабля – дизельна. На додаток до двох гвинтів регульованого кроку є два носові підрулюючі пристрої ПУ-100Ф і дві кормові висувні поворотні колонки ВПК-90Ф/70. За рахунок цього корабель отримав маневреність, яку можна порівняти з маневреністю буксира.

Тральщик оснащений сучасними комплексами пошуку і виявлення мін – автоматизованою системою “Диез”. Крім цього тральщик має гідроакустичної станцією пошуку мін “Ливандия-М”. Система управління “Диез” в реальному часі приймає, обробляє і відображає на електронних картах оперативну інформацію, яка надходить від навігаційних систем, що помітно полегшує роботу штурману. Також, наявні контактний трал ГКТ-2 і акустичний трал ШАТ-У. З тральщика також можуть використовуватися різні надводні та підводні автономні протимінні апарати.

Спеціально для проекту 12700 “Александрит” у Франції у компанії ECA Group були придбані три комплекта безекіпажних катерів Inspeсtor Mk 2, які представляють собою керовану з корабля-носія протимінний систему. Кожен такий 9-метровий катер оснащений активною ГАС пошуку мін на висувній матчі в носовій частині (для пошуку мін на глибині до 10 метрів, включаючи якірні) і буксовану ГАС бокового огляду TOWSCA (для пошуку мін на глибинах від 10 до 100 метрів, включаючи об’єкти на дні), а також різні дистанційно керовані підводні апарати для пошуку і знищення мін, зокрема по два підводних протимінних апарату Seascan Mk.2. Безекіпажних катер може ефективно діяти на відстані до 10 кілометрів від корабля-носія.

МТЩ “Иван Антонов” був закладений 25 січня 2017 року на Середньо-Невському ССЗ (заводський №523). Спущений на воду 25 квітня 2018 року. Увійшов до складу Чорноморського флоту 26 січня 2019 року.

Після здійснення переходу з Балтійського моря навколо Європи корабель прибув 7-го вересня .2019 року в тимчасово окупований Севастополь. На сьогодні входить до складу 150-ї тактичної групи мінно-тральних кораблів 68-ї бригади кораблів охорони водного району з базуванням на Стрілецьку бухту Севастополя.

МТЩ “Володимир Ємельянов” був закладений 20 квітня 2017 року на Середньо-Невському ССЗ (заводський №524). Спущений на воду 30 травня 2019 року. Увійшов до складу Чорноморського флоту 28 грудня 2019 року.

Очікується, що в 2020 році після здійснення переходу з Балтійська навколо Європи корабель прибуде до Севастополя та увійде до складу 150-ї тактичної групи мінно-тральних кораблів.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність:  620 тон (звичайна), 890 тон (повна)
Довжина: 61,6 м
Ширина: 10,3 м
Осадка: 3,1 м
Силова установка:  2 дизелі по 2500 к.с., 2 ДГ по 315 кВт, 2 ДГ по 210 кВт
Швидкість: до 16,5 вузлів
Дальність ходу: 1500 миль при 10 вузлах
Автономність: до 10 діб
Екіпаж: до 44 осіб
Озброєння: 1х30-мм АУ Ак-306, 8 комплектів ПЗРК “Верба”, 1-3х12,7-мм МТПУ з кулеметом “Корд”

Рятувальне буксирне судно проекту 22870 “СБ-742”

Серія рятувальних буксирів проекту 22870 будувалася на “Астраханском судоремонтном заводе” з 2011 року і до тепер. Проектант – КБ “Вымпел” (Нижній Новгород). На сьогодні збудовано 6 корпусів (4 увійшли до Чорноморського флоту).

Призначені для буксирування та зняття з мілини кораблів і суден, гасіння пожеж, евакуації людей і надання медичної допомоги постраждалим. Може використовуватися для подачі електроенергії на аварійний корабель і підтримки його на плаву, виконання водолазних робіт, а також збору нафтопродуктів з поверхні моря, виконання пошукових і дослідницьких робіт. Під час проведення рятувальних операцій судно може додатково прийняти на борт до 36 осіб.

Буксир оснащений водолазним комплексом від компанії “Тетис-ПРО”, що дозволяє забезпечувати роботу одночасно трьох водолазів на глибині до 100 метрів. Також, наявний роботизований пошуково-рятувальний комплекс на базі телекерованого підводного апарату “Фалкон 1000”. Судно обладнане системою динамічного позиціонування, і може точно знаходитися над заданою точкою роботи незважаючи на хвилювання моря, течії чи вітер. Для збору нафтопродуктів є цистерни на 125 куб. м., 560 метрів бонових загороджень, скіммер і катер-бонопостановщик.

Рятувальне обладнання – лебідка, гак, вантажопідйомні пристрої, 1 водолазний комплекс з барокамерою, засоби пожежогасіння (3 лафетних ствола продуктивністю по 500 м3/год). Для дистанційного обстеження є керований підводний апарат “Марлин-350” з глибиною роботи до 400 метрів.

Рятувальне буксирне судно “СБ-742” було закладено 27 жовтня 2016 року на ВАТ “Астраханський судноремонтний завод” (заводський №010), філія Центру судноремонту “Звёздочка”. Спущено на воду 22 травня 2019 року. 20 грудня 2019 року на судні було піднято прапор та зачислено до складу Чорноморського флоту.

Як і 3 однотипні рятувальники входить до складу 183-го дивізіону рятувальних суден з базування на Новоросійськ.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 1200 т (стандартна), 1670 т (повна)
Довжина: 57 м
Ширина: 14 м
Осадка: 3,2 м
Енергетична установка: 2 електродвигуна “Шорх” KL6538-AS06 по 2720 к. с.; 3 ДГ по 1520 кВт, 2 ДГ по 200 кВт, 2 ДГ по 100 кВт; 2 носові підрулюючі пристрої
Швидкість: до 14 вузлів
Автономність: до 20 діб
Екіпаж: 26 осіб (додаткове розміщення до 36 осіб)
Озброєння: відсутнє

Морський самохідний плавучий кран проекту 02690 “СПК-54150”

Плавучий кран призначений для транспортування, установки і зняття, а також ревізії рейдового обладнання; навантаження і розвантаження вантажів загального призначення; підйому для докування і спуску на воду суден, катерів і яхт вагою до 150 тон; установку, перестановку, зняття плавпричалів тощо. Також, передбачено перевезення вантажів на верхній палубі (масою до 200 т в порту).

Проект розроблений “Спецсудопроект” м. Санкт-Петербург. Оснащується електрогідравлічним повноповоротним краном з фірми Liebherr. Вантажопідйомність основного підйому – на вильоті 9,4-26 м – 150 тон, а на вильоті 26-43 м – 83,2 тони. Вантажопідйомність допоміжного підйому на вильоті 11,5-48,1 м становить 35 тон. На плавкрані розташовано 12 кают для особового складу – чотири одномісних і вісім двомісних, кожна з яких обладнана душем і санвузлом. Є кают-компанія та камбуз. ГЕУ дизель-електрична, рух забезпечують дві гвинто-кермові колонки з гвинтами фіксованого кроку в насадках.

Плавкран “СПК-54150” було закладено в Санкт-Петербурзі на ВАТ “Суднобудівна фірма “Алмаз” (заводський №910). Спущений на воду 31 серпня 2018 року. 28 листопада 2019 року увійшов до складу Чорноморського флоту. Організаційно входить до складу 1-ї групи 205-го Загону управління допоміжним флотом з базуванням на Севастополь.

Короткі ТТХ:
Водотоннажність: 2000 т
Довжина: 52,2 м
Ширина: 22,8 м
Осадка: 2,4 м
Енергетична установка:  дизель-електрична, 3 ДГ Caterpillar С-32 по 800 кВт
Швидкість: до 6 вузлів
Дальність ходу: 3500 миль
Автономність: до 20 діб
Екіпаж: 25 осіб

Рейдовий буксир проекту 705БМ  “РБ-370”

Рейдовий буксир проекту 705БМ являє собою однопалубне судно з двовальною дизельною установкою, двома гвинтами регульованого кроку, розташованими в неповоротних насадках, двома рулями за насадкою. Призначений для буксування кораблів, суден та підводних човнів водотоннажністю до 1000 тон, виконання кантовочних робіт у вузкостях та на мілководді.

“РБ-370” побудований на Астраханському суднобудівному заводі (філіалу ЦС “Звёздочка”). Серійний №011. Розробник проекту – КБ “Вымпел”.

Буксир було прийнято до складу Чорноморського флоту в кінці 2019-го року з базуванням на Новоросійську ВМБ.

Короткі ТТХ:
Довжина: 17 м
Ширина: 5 м
Осадка: 1,5 м
Силова установка:  дизельна, двовальна
Швидкість: до 10 вузлів
Автономність: до 3 діб
Екіпаж: 6 осіб
Озброєння: відсутнє

Загальні підсумки переозброєння з 2014-го року

Бойові кораблі та катери:

Висновки:

З 2014-го року Росія активно насичує Чорноморсько-Азовський регіон власними військами. Окупований Крим став головною базою для подальшої агресивної політики яку проводить Москва по відношенню до Сирії та країн Африки. Саме Чорноморський флот є ключовим логістичним містком з континентальної Росії до військових баз у Сирії. Саме кораблі Чорноморського флоту є основою “сирійського” військово-морського групування Росії та несуть постійне чергування у Середземному морі.

Активне переозброєння дозволяє не лише замінювати радянські технічно та морально застарілі кораблі, але й нарощувати загальний потенціал групування військ у регіоні. На сьогодні Росія має найпотужніший флот у Чорному морі, з можливістю його швидкого посилення кораблями Каспійської флотилії.

У найближчі роки флот продовжить отримувати як бойові так і допоміжні плавзасоби. Ймовірно, це будуть ще 4-6 корвети, декілька МРК, 1 морський тральщик та близько 10 одиниць допоміжного флоту.