Українські розвідники розкрили деталі рятувальної операції в Судані

Головне управління розвідки України провело унікальну операцію для порятунку українських громадян із охопленого війною Судану.

Інформацію оприлюднила пресслужба ГУР МО у своїх соцмережах.

У середині квітня Судан поринув у хаос громадянської війни, спричиненої протистоянням армії Судану і так званих Сил швидкої підтримки, що супроводжувалось артилерійськими дуелями та застосуванням авіації у містах.

Для порятунку українських громадян із охопленої бойовими діями столиці Судану вирішили залучити співробітників Головного управління розвідки Міноборони України для проведення операції “Троянський верблюд”.

Надзвичайно небезпечна операція ускладнювалась географічним розташуванням Хартума – місто розташоване у центрі Судану, на шляху до якого кілометри територій, охоплених бойовими діями.

Військові мали пересуватись районами, які регулярно переходять від однієї воюючої сторони до іншої. Також операцію ускладнювала відсутність звʼязку з нашими громадянами.

“Діяла група спецназу в кількості менше, ніж 10 людей. Порівнюючи з рятувальними операціями США, які задіювали гвинтокрили, бронетехніку, спецназ, або Саудівської Аравії, яка задіювала ракетний крейсер у порту Судану, ми діяли самотужки без бронетехніки, авіації та важкого озброєння, адже всі наші сили зараз задіяні на фронті“, — розповів учасник спецоперації, воєнний розвідник Ярема.

Для порятунку людей українські розвідники залучили місцевих, розрахували найбезпечніші маршрути та, скориставшись тимчасовим перемир’ям, розпочали операцію.

“Одна траса могла налічувати до 40-50 блокпостів невідомих сил, які неможливо було ідентифікувати. З ними неможна було отримати зв’язок або інакше скоординуватись. Це [дорога] була одна із найскладніших речей“, – розповідає розвідник.

Загалом приблизний маршрут спецпризначенців становив більше 1300 кілометрів лише в одну в сторону від столиці Судану по дорогах через міста Ед-Дамер, Каріма, Ед-Дебба та Вади-Хальфа до прикордонного переходу Агрін на кордоні з Єгиптом.

Аеропорт Хартума

Більшість українців працювали у столиці Судану в авіаційній галузі: авіаційними механіками, пілотами та бортпровідниками. Ця обставина значно підвищувала ризики: аеропорт одразу перетворився на поле бою, де залишились заблокованими без їжі та води наші громадяни.

“Ми приїхали на роботу як завжди і через 5 хв почалася стрілянина, почалася зі всіх сторін. Не було шансу тікати чи бігти, ми сховалися в ангарі“, – розповів інженер Максим Леміш.

Вже через кілька хвилин аеропорт перетворився на поле бою. Увесь час до моменту порятунку українці переховувалися в одному із ангарів, в якому вони раніше працювали. Через деякий час почали закінчуватись вода та їжа, а бойові дії в країні ставали все інтенсивнішими.

Стрільбу було чути біля штабу армії у центрі столиці. Про захоплення аеропорту в Хартумі заявили Сили швидкої підтримки. Вони взяли під свій контроль столичний аеропорт та президентський палац.

За словами українських громадян, озброєні бойовики увірвались до аеропорту та, взявши територію під свій контроль, почали оглядати будівлі. Виявивши українців в одному із ангарів, вони відібрали у них усі гроші.

Загалом спецпризначенцям ГУР вдалось евакуювати більше сотні українців, а також громадян Грузії, Канади та Перу. Серед евакуйованих було 12 дітей.

Розголошувати деталі операції заборонено, але маршрутом українських розвідників “Троянський верблюд” вже скористалось багато інших країн для порятунку своїх громадян.

Присутність російських найманців

За словами представників ГУР, до початку громадянської війни в Судані причетна Росія. У протистоянні двох силових структур, що переросло у війну, Росія зайняла сторону спецназу Сил швидкої підтримки на чолі з віцепрезидентом країни генералом Мохамедом Хамдану Дагало.

За півтора місяця до початку бойових дій у країну приїхав міністр іноземних справ Росії Сергій Лавров. Він нібито привіз якесь обладнання. Також Росія застосовувала найманців із приватної військової компанії “Вагнер” для підготовки особового складу Сил швидкої підтримки. За деякою інформацією, Кремль надав для проведенння бойових дій ракетне озброєння.

Головний інтерес Росії у війні в Судані – великі запаси золота цієї країни, котре може відігравати стратегічну роль в підсанкційній економіці РФ. За інформацією журналістів CNN, у 2022 року Дагало прибув у Москву завантаженим золотом літаком. Таких бортів із суданським цінним металом було ще мінімум півтора десятка.