В Україні виготовляють нову оливу для бронетехніки

Нова українська олива для бронетехніки пройшла випробування в бойових умовах.

Про це повідомили у Державному концерні «Укроборонпром».

Заява про нову українську оливу прозвучала на фоні звинувачень у тому, що «Укроборонпром» закуповував моторну оливу для броньованої техніки у росіян.

Тривалий час український оборонний сектор дійсно співпрацював із компанією «Торговий дім «Агрінол», власником якої є депутат від партії «Опозиційна платформа — за життя» Олександр Пономарьов.

Саме концерн «Укроборонпром» закуповує певні типи моторних олив для певних видів броньованої техніки під час виробництва, модернізації чи її ремонту.

Це передбачає технічна документація на ці види ОВТ: тобто для певного виду танків, приміром, потрібен певний тип моторної оливи.

Серед переліку олив, передбачених технічною документацією, є й олива, яку виробляє в тому числі «Торговий дім «Агрінол».

Проте у концерні зазначають, що за час повномасштабного вторгнення «Укроборонпром» не закуповував моторну оливу у зазначеного виробника чи пов’язаних з ним.

«Концерн надав перевагу альтернативній українській оливі, яка має відповідні характеристики, виготовлена за стандартами якості, та пройшла випробування в бойових умовах», – розповіли в «Укроборонпромі».

«Агрінол»: історія співпраці

У 2021 році повідомлялось, що у Міноборони України планували змінити ситуацію, що склалася на ринку танкових мастил.

Продукція фірм з орбіти депутата ОПЗЖ Олександра Пономарьова роками утримувала виняткові позиції, бо тільки їхній товар відповідав затвердженим технічним умовам для бронетехніки.

У Міноборони повідомляли, що звернулись до Харківського конструкторського бюро двигунобудування та ДК «Укроборонпром» з пропозиціями прискорити роботи з визначення нових марок моторних олив, щоб включити їх до конструкторсько-технічної документації танкових двигунів.

Раніше з танковою оливою дійсно була створена монополія на користь оливи «Азмол» за такою ж схемою, як і з вертолітною оливою: допуск до використання у Збройних силах мастила лише одного виробника.

Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Сергій Рахманін розповідав, що представники Міноборони неодноразово зверталися до парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони з проханням погодити придбання моторної оливи «Азмол Гарант».

«Вони говорили про те, що позаяк, останнім часом це мастило не закуповувалось, то є ризик того, що починаючи з нового року бронетехніка (зокрема, танки) може бути знерухомлена за рахунок того, що цього мастила немає», – розповідав Рахманін.

Наприкінці 2016 року мастила виробництва саме «Торговий дім «Агрінол» виграли два тендери Міноборони та зобов’язувалось поставити для потреб бронетехніки Збройних сил України 350 тонн моторної оливи марки «Азмол Гарант».

Кожну партію цієї продукції мали супроводжувати копії технічних актів перевірки якості оливи та результатів її стендових випробувань, проведених Харківським конструкторським бюро з двигунобудування. Своєю чергою, міністерство оборони мало заплатити «Торговому дому «Агрінол» сукупно понад 21,5 мільйона гривень. Два платежі на рахунок компанії здійснили майже одразу після підписання з нею угод.

Проблемна олива

Однак за пів року виявилося, що поставлена моторна олива виробництва Російсько-українського спільного науково-виробничого підприємства «Агрінол» не відповідає вимогам якості, бо компанія нібито змінила рецептуру її виготовлення та, всупереч вимогам законодавства України, не провела її кваліфікаційні випробування. Через це під час використання цієї оливи у двигунах танків утворилися зола та нагар і вони вийшли з ладу.

Такий висновок зробили експерти Науково-дослідного інституту нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «МАСМА» на початку червня 2017-го – вже після того, як оливу почали використовувати для бронетехніки Збройних сил і понад 20 танкових двигунів мали пошкодження.

Зламані танки та неналежна якість оливи привернули увагу СБУ. Наприкінці липня 2017-го з’явилося кримінальне провадження. У його рамках слідчі СБУ звертались до слідчих суддів з численними клопотаннями про тимчасовий доступ до речей та документів. Від вересня 2021 року справою почало займатись Державне бюро розслідувань.