fbpx
«Богдана»: пошук оптимального шасі чи спроба наповнити Сили оборони артилерією?

«Богдана»: пошук оптимального шасі чи спроба наповнити Сили оборони артилерією?

Саня Козацький Саня Козацький
Tatra Артилерія КрАЗ МАЗ ОПК САУ САУ Богдана Україна

Дедалі частіше військові Сил оборони публікують фото та відео бойової роботи самохідних артилерійських установок «Богдана», яку розробили фахівці українського оборонно-промислового комплексу.

Як відомо, цю 155-мм гаубицю серійно виробляють одразу у декількох варіантах. Такий підхід допоміг пришвидшити випуск нових колісних артустановок та передачу їх українському війську.

Про історію створення та перспективи розвитку ми розповіли у статті: «Богдана 2.0»: навіщо Україні власна 155-мм колісна САУ та які її перспективи».

А сьогодні «Мілітарний» пропонує розглянути відомі варіанти САУ «Богдана» та причини, чому система використовує різні колісні шасі.

Варто відзначити, що ходова частина для колісних артустановок має більший ресурс на відміну від гусеничних. Вона має забезпечувати гарну прохідність на перетнутій місцевості та розвивати високу швидкість на асфальтованих дорогах. Крім того, шасі має витримувати навантаження від постійних пострілів, тому важливо, щоб машина була надійною.

Прототип української колісної САУ

Розробку в Україні артилерійської системи 2С22 «Богдана» почали у 2016 році на Краматорському заводі важкого верстатобудування. Дослідний зразок встановили на вітчизняне колісне шасі КрАЗ-63221 з колісною формулою 6х6, створене за спеціальними технічними вимогами.

Шасі обладнане чотирьохдверною п’ятимісною броньованою кабіною з двома рядами сидінь. Кабіна захищає екіпаж від ураження кулями калібру 5,45 мм та 7,62 мм та уламків. Вона обладнана системами опалення та кондиціонування. У ній передбачені місця для розміщення додаткового обладнання, предметів індивідуального захисту й особистих речей екіпажу.

КрАЗ-63221 обладнано централізованою системою підкачування шин, що забезпечує високу прохідність ґрунтами з низькою несучою здатністю, лебідкою тощо.

У такому варіанті прототип САУ вперше показали у липні 2018 року, а вже 24 серпня того ж року вона брала участь у військовому параді до Дня Незалежності України. Заявлена споряджена маса дослідного зразка «Богдани» – 28 тонн. Її екіпаж складається із п’яти військовослужбовців. Швидкість руху трасою – 80 км/год., а перетнутою місцевістю – 30 км/год., запас ходу – 800 км (300 км – перетнутою місцевістю).

Колісна САУ «Богдана» на території підприємства розробника

Дослідно-конструкторську роботу (ДКР) «Богдана» мали завершити у 2020 році. Однак темп розробки втратили, зокрема, через проблеми з закупівлею 155-мм боєприпасів і бюрократію. Наслідком стала судова тяганина між заводом і Міноборони України через зрив термінів виконання робіт у межах ДКР.

У вересні 2020 року апеляційний суд вирішив, що зрив графіка випробувань «Богдани» відбувся не з вини підприємства, а з огляду на брак необхідних боєприпасів. А вже у листопаді 2020 року Міноборони України погодилося укласти додаткову угоду на продовження дії контракту без застосування штрафних санкцій. Угоду на завершення ДКР за темою «Богдана» продовжили до кінця 2021 року. За цей час самохідна гаубиця мала пройти попередні та державні випробування.

Момент пострілу САУ 2С22 «Богдана»

Для оцінки реальних можливостей озброєння та відповідності вимогам самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана» у травні 2021 року розпочала перший етап заводських випробувань. У січні 2022 року «Богдана» завершила попередні вогневі випробування. Гаубиця здійснила 450 пострілів.

А вже у лютому розпочалося російське повномасштабне вторгнення, яке ледь не поховало проєкт вітчизняної колісної САУ. Росіяни активно завдавали ударів по підприємству, яке займалося створенням цієї артилерійської системи.

У травні 2022 року стало відомо, що дослідний зразок «Богдани» успішно знищує російських окупантів. Українська САУ у парі з французькою гаубицею CAESAR прицільно обстрілювала позиції росіян на окупованому острові Зміїний у Чорному морі.

Навесні того ж року Україна профінансувала серійне виробництво вітчизняної 155-мм артилерійської установки. Після того, як вона, за словами тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, успішно пройшла випробування на полі бою.

Однак для випуску  «Богдани» довелося шукати нове базове шасі. Річ у тім, що ПАТ «АвтоКрАЗ», яке надало своє шасі КрАЗ-63221 для створення прототипу САУ, у 2021 році оголосило про банкрутство. Відтак виробництво вантажівок на підприємстві було зупинено.

САУ «Богдана» пересіла на шасі МАЗ

У пошуках нового шасі для пришвидшення виробництва перших серійних артилерійських установок «Богдана» було обрано білоруські МАЗ-6317. Варто зазначити, що українські компанії не купують ці вантажівки з початку 2022 року, однак певна кількість таких машин була на складах.

Бронювання колісного шасі та встановлення на нього броньованої кабіни, яка, імовірно, з певними змінами у конструкції була запозичена у бронемашини «Варта», здійснювала компанія «Українська бронетехніка».

Броньована кабіна машини також адаптована для руху у темну пору доби без застосування фар у режимі світломаскування. Для цього в кабіні встановлений екран, на який виводять зображення з передньої та задньої інфрачервоних камер.

Згодом розробники розкрили характеристики САУ 2С22 «Богдана». Було заявлено, що артилерійська частина зі 155-мм гарматою завдовжки 52 калібри має швидкострільність п’ять пострілів за хвилину. Возимий боєкомплект – 20 снарядів.

Кут повороту гармати по горизонталі становить від -30 до 30 градусів, а підйом – від -5 до 65 градусів. Дальність стрільби – до 40-42 км. Для приведення у бойове положення «Богдані» необхідно півтори хвилини та стільки ж для переведення у транспортне положення.

САУ має цифрову радіостанцію та інші засоби зв’язку. Заявлено, що артустановка оснащена системою обміну даними. Імовірно, під цим терміном мають на увазі автоматизовану систему управління «Кропива» або «Дельта». Також, за словами розробників, «Богдана» оснащена навігаційною системою та бортовою системою управління вогнем.

Наразі невідомо, яка кількість вітчизняних САУ на цьому шасі була виготовлена і передана українським артилеристам.

«Богдана» на шасі Tatra

Згодом українські військові отримали «Богдани» на чеському чотиривісному шасі Tatra T815-7 з бронекабінами від виробника. За даними «Економічної правди», Міноборони України виділило ці автомобілі з власних складів, вони були закуплені ще до широкомасштабного російського вторгнення.

Ймовірно, Tatra T815-7 були закуплені для модернізації реактивних систем залпового вогню БМ-27 «Ураган» калібру 220 мм, які перебували на озброєнні ЗСУ, до версії нової РСЗВ «Буревій».

Ці шасі були доопрацьовані відповідно до українських вимог, які були сформовані Центральним НДІ озброєння та військової техніки ЗСУ. Машини надійшли в межах виконання державного оборонного замовлення у попередні роки.

Однак, через активне застосування РСЗВ «Ураган» у перший рік повномасштабного російського вторгнення боєприпаси для них, які ще з радянських часів були на складах в Україні, закінчилися, і доцільність тримати їх на озброєнні без наявного боєкомплекту відпала. Тому, вірогідно, шасі Tatra T815-7, які були замовлені для випуску РСЗВ «Буревій», були передані для переобладнання їх у САУ «Богдана».

Українські військові схвально відгукуються про це колісне шасі.

Боєць 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна з позивним «Папа» починав свою службу у складі обслуги прототипу гаубиці на шасі КрАЗу і став механіком-водієм «Богдани», яка зроблена на чеському чотиривісному шасі Tatra. Він розповів про переваги цієї версії САУ під час її застосування на передовій.

«Порівняно з першою, експериментальною, є з чим порявняти, нова – набагато ліпша. Комп’ютер краще працює, Tatra комфортніша, її прохідність вища. Всередині кабіни все так, наче в хорошій іномарці, є клімат-контроль. Під час пострілу кабіна дуже стабільна, її не кидає і не штовхає, всередині нічого не розлітається», — розповідає механік-водій.

На початку 2024 року у соцмережах з’явились поодинокі фото та відео з ще однією версією САУ «Богдани» на чотиривісному шасі.

Судячи з зображень, вона також має броньовану кабіну з капотом, яка зовні схожа на ту, яку встановлювали на варіанті артустановки на шасі МАЗ від компанії «Українська бронетехніка».

Чотирьохдверна дворядна кабіна розрахована на перевезення екіпажу самохідної установки з п’яти військовослужбовців.

Яке шасі використовує ця модифікація вітчизняної колісної САУ, достеменно невідомо.

Підсумки

Випуск української самохідної артилерійської установки «Богдани» на різних колісних шасі є вимушеним кроком. На початку серійного виробництва це дало змогу забезпечувати передачу Силам оборони України САУ у так званому «НАТОвському» калібрі – 155 мм.

Також насьогодні є певний дефіцит на ринку автомобільних шасі, які підходять для військових потреб. І українські виробники вимушені використовувати всі доступні можливості для пришвидшення виробництва і постачання до війська нових зразків озброєння.

Надходження нової артилерії є дуже важливим, через те, що артилерійські системи «радянських» калібрів, зокрема, 122 мм та 152 мм під час активних бойових дій з російськими окупантами виходять із ладу та випрацьовують свій ресурс. І їх потрібно оперативно заміняти. Також кількість, до прикладу, 152-мм снарядів є обмеженою для закупівлі на світовому ринку, бо їхніми великими виробниками є Росія та Китай. А 155-мм Україна отримує в межах міжнародної військової допомоги, що дає можливість забезпечувати Сили оборони такими снарядами на певному рівні. Тому дуже важливо мати сучасні нові САУ, які можуть стріляти снарядами такого калібру.

Tatra Артилерія КрАЗ МАЗ ОПК САУ САУ Богдана Україна