На захисті українського неба: норвезько-американський NASAMS

Зенітні ракетні комплекси NASAMS посилили українську протиповітряну оборону після російського повномасштабного вторгнення.

Це озброєння Україна отримує в межах міжнародної військової допомоги від різних держав.

«Мілітарний» пропонує розглянути історію створення та розвитку, а також бойові характеристики і перспективи ЗРК NASAMS.

Комплекс ППО NASAMS

NASAMS – це зенітний ракетний комплекс середньої дальності, розробки норвезької компанії Kongsberg та американської Raytheon. Його абревіатура розшифровується як Norwegian Advanced Surface to Air Missile System, тобто «Норвезька вдосконалена ракетна система “земля-повітря”». Цей ЗРК призначений для ураження повітряних цілей на малих та середніх висотах за будь-яких погодних умов.

Цей комплекс є однією з найсильніших систем протиповітряної оборони у світі. Її використовують 12 країн світу, США взяли цей ЗРК на озброєння як один з елементів захисту Білого Дому.

Розробка комплексу ППО розпочалася у 1989 році та була завершена у 1993 після полігонних випробувань, які показали високу ефективність нового комплексу і відповідність вимогам. А вже 1994-го ЗРК почав надходити на озброєння Королівських повітряних сил Норвегії. Для максимальної оптимізації та уніфікації, усі складові комплексу легко монтуються на різні шасі. Ще під час створення у комплекс заклали великий потенціал для подальшої модернізації.

Основним засобом ураження ЗРК NASAMS є авіаційна ракета класу «повітря—повітря» AIM-120 AMRAAM з активною радіолокаційною головкою самонаведення (АРГСН) виробництва американської компанії Raytheon.

Захоплення цілі радіолокаційною головкою самонаведення ракети відбувається вже в повітрі на дистанції до 20 км від цілі, після чого починається її активне самонаведення. Ракета AMRAAM оснащена уламково-фугасною бойовою частиною спрямованої дії.

Перше покоління комплексу (NASAMS-1) застосовувало найсучасніші на той час ракети АІМ-120А, які забезпечували дальність ураження до 25 км, а досяжність по висоті – до 14-15 км. Наразі комплекс може застосовувати і новіші варіанти ракети AMRAAM, зокрема, більш далекобійні.

Також є модернізований варіант пускової установки, який може одночасно застосовувати ракети великої, середньої та малої дальності: AMRAAM-ER та AIM-120 AMRAAM з радіолокаційним наведенням і AIM-9X Sidewinder Block II з інфрачервоною ГСН.

У зенітному варіанті авіаційні ракети запускаються з контейнерів. Шість таких встановлені на кожній окремій пусковій установці, яка має вигляд причіпної платформи.

Пускова установка транспортується вантажівкою, але на вогневій позиції розгортається на землі. Механізми установки забезпечують кут горизонтального наведення контейнері із ракетами 360º, при цьому пуск ракет здійснюється при фіксованому куті піднесення 30º.

Завантаження ракет здійснюється за допомогою заряджальної машини, яка входить до складу комплексу. У похідному положенні контейнери з ракетами розташовуються горизонтально.

Як РЛС використовується AN/MPQ-64 Sentinel, яка була створена на базі контрбатарейного радара AN/TPQ-36А. Вона є досить компактною і змонтована з усім допоміжним обладнанням на одновісному причепі з власним джерелом живлення, який може буксируватися різними транспортними засобами. У сучасній версії AN/MPQ-64F1 Improved Sentinel може бачити повітряні цілі на відстані до 120 км.

Радар одночасно може супроводжувати до 60 повітряних цілей, а також здійснювати наведення на обрані з них до трьох ракет. РЛС здійснює огляд простору за рахунок механічного обертання антени з високою швидкістю сканування (30 об/хв) за азимутом та електронного сканування за кутом місця. Час розгортання радару та його підготовка до роботи займає 10 хвилин. До складу комплексу входить також оптоелектронна система наведення.

Базово батарея ЗРК NASAMS складається з трьох взводів, кожен з яких має три пускові установки, одну РЛС і командний пункт, що призначений для приймання, обробки та відображення інформації про цілі ЗРК.

Для підвищення живучості комплексу передбачається роззосередження пускових установок від пункту управління та РЛС на відстань декількох кілометрів. При цьому зв’язок з установками може бути організований кабельною, волоконно-оптичною або цифровою лінією зв’язку.

Управління комплексом ППО здійснює система управління вогнем, яка об’єднує всі елементи системи. Під час експлуатації NASAMS отримав можливість взаємодіяти з ПЗРК RBS-70 та 40 мм зенітними гарматами Bofors L70. Виробництво зенітних ракетних комплексів у версії NASAMS-1 тривало з 1994 до початку 2000-х років.

На початку 2000-х розробили версію ЗРК NASAMS-2, який був взятий на озброєння у 2007 році. Оновлений комплекс отримав удосконалену РЛС AN/MPQ-64F1 зі збільшеною дальністю виявлення цілей, нову оптоелектронну станцію MSP500 від Rheinmetall, яка оснащена лазерним далекоміром і кольоровою денною телекамерою високої роздільної здатності, а також тепловізійною камерою. А також удосконалений пункт управління, а також можливість використовувати нові канали передачі даних – Link 16 та Link 11.

Також для розширення бойових можливостей було збільшено кількість взводів у батареї ЗРК до чотирьох. Таким чином комплекс складається з 12 пускових установок та 4 РЛС і такої ж кількості пунктів управління.

У 2019 році з’явився NASAMS-3, який отримав новий пункт управління вогнем FDC (Fire Distribution Center), а пускові установки у версії Mk 2 пристосовані не лише до ракет середньої дальності AIM-120, а й до ракет малої дальності AIM-9X Sidewinder Block II з інфрачервоною ГСН та нових ракет збільшеної дальності AMRAAM-ER з радіолокаційним наведенням, які збільшують максимальну дальність ураження цілей до 50–60 км. Випробувальні стрільби, які були проведені восени 2022 року із використанням усіх трьох типів ракет, були визнані успішними.

Удосконалення NASAMS триває. Так у січні 2024 року компанія Raytheon провела успішні випробування новітнього радара GhostEye MR з відбиття повітряної атаки у складі зенітного комплексу NASAMS.

Радіолокаційний комплекс оснащений обертовою на 360 градусів антеною з активною фазованою решіткою S-діапазону з електронним скануванням на основі приймально-передавальних модулів з нітриду галію (GaN).

Точні характеристики виявлення повітряних цілей цим радаром наразі невідомі. Однак, за словами розробників, він має значно розширити можливості NASAMS, замінивши нинішні РЛС AN/MPQ-64 Sentinel.

Наприкінці лютого 2024 Raytheon успішно провела льотні випробування нової ракети AMRAAM-ER (Extended Range), яка спеціально розроблена для інтеграції з пусковою установкою NASAMS. Ракета забезпечує перехоплення повітряних цілей на більших дальностях та висотах порівняно зі стандартною версією АMRAAM. Для інтеграції нової ракети до складу комплексу знадобилося кілька років. Вперше про випробування AMRAAM-ER у складі ЗРК NASAMS стало відомо у жовтні 2022 року.

NASAMS в Україні

Після російського повномасштабного вторгнення країни заходу почали надавати Україні військову допомогу технікою та озброєнням, серед якого були засоби протиповітряної оборони, які необхідні для захисту від російської авіації та ракетних ударів.

Згідно з повідомленням ПС ЗСУ, із листопада 2022 року, ЗРК NASAMS захищає українське небо. Комплекси та ракети до нього увійшли в пакет військової допомоги від різних держав. Йдеться як про замовлення виробництва нових комплексів, так і передачу наявних у різних країнах.

Лише за перші п’ять місяців роботи комплексів в Україні ними було знищено понад 100 цілей – це ворожі крилаті ракети та безпілотники.

Повітряні сили ЗСУ ще навесні 2023 року опублікували відео безпосередньої бойової роботи ЗРК. Вони також розповіли, що за п’ять місяців роботи комплексів в Україні ними було знищено понад 100 цілей – це ворожі крилаті ракети та безпілотники.

Отримання цих зенітних ракетних комплексів суттєво розширили можливості української протиповітряної оборони, яка раніше складалася лише з радянських ЗРК, а тепер отримала сучасний інструмент для відбиття російських повітряних атак.