Про інженерну машину ИМР-1

Наші воїни під Авдіївкою продовжують збирати врожай різноманітної екзотики. Нещодавно вони записали на свій рахунок дві знищені інженерні машини розгородження ИМР-1 – перший випадок знищення таких машин і чи не перша поява їх на фронті. Трохи детальніше розповімо про неї.

Назва «інженерна машина розгородження» виразно натякає на призначення цього виробу. По суті, це броньований бульдозер на танковому шасі, але з додатковим маніпулятором.

Машина призначена вона для прокладання колонних шляхів на різноманітній місцевості (як у лісі, так і в місті), для пробивання проходів в завалах. Може використовуватись також для земляних робіт – копання і засипання котлованів.

ИМР-1 стала першою такою машиною в радянській армії. Спроєктували її в конструкторському бюро Омського заводу транспортного машинобудування (тобто, танкового), взявши за основу позбавлене башти шасі танка Т-55.

В передній частині встановили бульдозерне обладнання, яке завдяки гідравлічному приводу може встановлюватись в одному з трьох положень: двовідвальному (клиноподібному), яке вважається основним і використовується для прокладаня колонних шляхів, влаштування проходів в завалах; звичайному бульдозерному (для влаштування з’їздів, засипання виїмок, прямого переміщення ґрунту); грейдерному (для робіт, які вимагають переміщення ґрунту чи, наприклад, снігу, на один бік від лінії руху машини).

На місці башти встановлена поворотна стріла-маніпулятор, яка служить для розбирання завалів, а якщо встановити на неї ковш – то і для землерийних робіт.

Виробництво ИМР-1 налагодили в Україні – на Новокраматорському машинобудівному заводі (НКМЗ), де випускали з 1969 аж до 1991 р. (загалом – 1271 машина). Паралельно з 1980 р. випускались сучасніші (і більш універсальні) ИМР-2 на шасі Т-72А. Ці машини широко застосовувались в інженерних військах, у тому числі під час війни в Афганістані, а також при ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильскій АЕС. Принаймні кілька десятків ИМР-1 так і залишились іржавіти в Чорнобильській зоні, в могильниках зараженої техніки.

26 квітня 2014 р. на НКМЗ зайшли проросійські колаборанти, які намагались привести в дію кілька ИМР-1, які знаходились на підприємстві. Зробити цього їм не вдалось – не виявилось ані комплектуючих, ані фахівців, які могли б відновити списані в брухт машини. Не фігурували ИМР-1 на російсько-українському фронті і пізніше – аж до нинішнього штурму Авдіївки. Треба сказати, що навіть такі далеко не нові фізично і застарілі морально машини можуть бути корисними під час штурмових дій. Однак для цього ИМР-1 ще має дістатись до української лінії оборони. А зробити це, як виявляється, дуже нелегко.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9