Військово-технічне зближення Єгипту та Сербії – нові проєкти і перспективи співпраці

Відносини двох держав нараховують 115 років співробітництва у різних сферах. Діючий президент країни Александар Вучич та міністри уряду Ани Брнабич регулярно згадують про це на зустрічах із єгипетськими колегами. Аналогічні заяви-згадки про «добрі багатостолітні відносини» звучать від владних кіл Сербії стосовно Туреччини і Угорщини. З ними, як і з Єгиптом, Вучич оцінює рівень двосторонньої співпраці як золотий період стратегічного партнерства. Хоча з Єгиптом угода про стратегічне партнерство підписана відносно недавно – влітку минулого року. З того часу країни уклали ще декілька важливих договорів, зокрема у військово-технічній сфері. І Каїр, І Белград зацікавлені не тільки в документальному оформленні співпраці, а й у її практичній реалізації. Утім, сторони поки придивляються та вивчають можливості одна до одної.

Сербія заманює Єгипет ракетами та БТР

В Арабській Республіці Єгипет та для її населення Сербія не є країною terra inkognita. В Каїрі, як і у Белграді, всіляко підтримується пам’ять про батьків-засновників Руху Неприєднання – югославського комуністичного лідера Йосипа Броза Тіто, єгипетського президента Гамаля Абделя Насера та прем’єр-міністра Індії Джавахарлала Неру. Діючий президент Сербії Александар Вучич любить пояснювати витоки «військового нейтралітету» країни історичними причинами, виводячи їх з Руху Неприєднання та пояснюючи цим відновлення активних двосторонніх зв’язків із Єгиптом у різних сферах.

Меморандум про військову співпрацю країни підписали у 2021 р. Пізніше Скупштина Сербії ухвалила відповідний закон, який визначив напрямки та форми співробітництва. Зокрема, у статті 4 йдеться про розвиток двосторонніх контактів за наступними напрямками – військово-технічна, військово-економічна, військово-наукова, військова освіта та навчання, військова медицина. Співробітництво має розвиватися через офіційні візити, конференції, симпозіуми, обмін досвідом та фахівцями, надання консультаційних послуг (стаття 5).

Візити сербських та єгипетських високопосадовців до Белграда і Каїру свідчать про те, що країни готові переходити до більш тісної військової співпраці. Сигналом до цього став візит єгипетського президента Абделя Фаттіха Ас-Сісі у липні 2022 р. до Белграда. Це був перший візит голови Арабської Республіки Єгипет до Сербії з 1987 р. Останнім, хто приїздив до Белграда, був Хосні Мубарак, президент Єгипту з 1981 по 2011 рр. Через війни на території колишньої Югославії, агресію Югославської народної армії проти Хорватії та Боснії і Герцеговини, відносини Сербії та Єгипту стали напруженими і менш інтенсивними. Подальше охолодження продовжувалося на початку 2000-х рр., особливо, коли в червні 2013 р. Єгипет визнав Косово як незалежну державу. Наприкінці грудня 2021 р. Каїр повідомив Белград про те, що має щодо Косова позицію «замороженого визнання». Такий підхід, як пояснили в уряді Єгипту, передбачає не голосування за членство Косова у міжнародних організаціях. Влітку цього року сербські медіа поширювали інформацію про те, що Єгипет відкликав визнання Косова, але ця новина не підтвердилася.

Вучич та Ас-Сісі у 2022 р. в Белграді підписали Спільну декларацію про встановлення стратегічного партнерства між країнами та уклади низку угод у сфері оборони, економіки, безпеки, енергетики, сільського господарства. Про позицію єгипетської влади стосовно Косова тоді медіа не повідомляли. Не було і жодних заяв сторін щодо «замороженого визнання» самопроголошеної республіки. Ас-Сісі тоді більше цікавили питання військової двосторонньої співпраці.

Єгипетському президенту продемонстрували озброєння та військову техніку, вироблену в Сербії. Виставка, куди Ас-Сісі разом із Вучичем та тодішнім міністром оборони Небойшою Стефановичем і начальником Генерального штабу Збройних сил Сербії Міланом Мойсіловичем завітали, проходила на полігоні Guard Club`s training area.

Тут були представлені модернізований танк M84AC2, модернізовані БМП АВ1 та АВ2, БТРи Miloš 4×4 і Miloš 4×4 з ракетним комплексом NOVA, Lazar 3 з дистанційною керованою бойовою станцією DUBS 12.7, Lazar-3M/30 і БТР BOV POLO з ракетами 2T5, 2T і 2F, безпілотна платформа Miloš, модульна самохідна реактивна система залпового вогню Oganj, САУ Tamnava, БТР BOV KIB, ракетний комплекс ALAC, 155 мм гаубиці Nora B52 M15 та PASARS, модернізований радар Giraffe, бойовий дрон, тактичний дрон Pegaz.

Під час виступу перед представниками ЗМІ сербський президент, міністр оборони та начальний Генштабу відзначили, що уся техніка та озброєння розроблені Військово-технічним інститутом Сербії та компанією Yugoimport SDPR.

За повідомленням Міністерства оборони Сербії та сербських ЗМІ, президента Ас-Сісі найбільше зацікавили технології для виробництва ракет «земля-земля» та БТР Lazar 3. Сербський генерал у відставці Мітар Ковач вважає, що Єгипет також цікавиться ракетними системами «Шумадија» та балістичними ракетами Jerina 1 та Jerina 2. На думку Ковача, Сербії від Єгипту потрібні гроші, аби на своїй території побудувати додаткові військові заводи і виробляти там техніку та озброєння, які цікавлять Каїр.

Про конкретні напрямки співпраці і запуску спільного виробництва чи реалізацію двосторонніх проєктів у 2022 р. сторони не домовилися.

Без прориву, але з домовленостями

На початку серпня цього року до Єгипту відправилася сербська делегація, очолювана міністром оборони Мілошем Вучевичем. У сербів була насичена програма – зустрічі з президентом Ас-Сісі, міністром оборони та військового виробництва Єгипту Мохамедом Ахмедом Закі, державним міністром військового виробництва Мохамедом Салахом; візити до місця розташування 203 авіаційної бригади Збройних Сил Єгипту, на завод з виробництва бойових машин в Каїрі; відвідування презентації виробничих потужностей єгипетської оборонної та військової промисловості.

Під час зустрічей обговорювалися питання трансферу сербських технологій, співпраця у сфері оборони, робота спільного єгипетсько-сербського комітету військового виробництва.

Вучевич запросив єгипетського колегу на Міжнародний ярмарок озброєння і військової техніки PARTNER 2023, який має відбутися у вересні 2023 р. в Белграді. Єгипетське керівництво покликало Сербію до участі в оборонній виставці Egypt Defense EXPO 2023 (EDEX 2023), що має пройти в грудні 2023 р. в Каїрі.

Поїздка сербської делегації була досить насиченою, але деталі підписаних угод та напрямки майбутніх проєктів у військово-технічній сфері пресі не розголошувалися. Декілька разів сербські медіа згадували, що Єгипет продовжує цікавитися БТРами, ракетними системами, ракетами та технологіями сербського виробництва. Про запуск спільних програм у військовій чи військово-технічній сфері ані Белград, ані Каїр не повідомляли.

Скоріше за все, що сторони вивчають потенційні можливості співпраці, оцінюють вигоду для себе та прораховують наслідки. Сербії точно потрібні єгипетські гроші, щоб будувати військові виробничі потужності та нарощувати виробництво, модернізувати військову техніку тощо. Збройні сили Єгипту потребують сербське озброєння, боєприпаси, техніку. Про більш конкретне співробітництво можна говорити, коли сторони від вивчення військово-оборонних комплексів перейдуть до втілення спільних ініціатив у життя.

Можливості Сербії

Сербська оборонна промисловість є найбільшою в регіоні Балкан. Белград отримав в спадок від федеративної Югославії велику кількість військової техніки, озброєння, полігонів та заводів. Останніх у країні нараховується більше 200. Це і приватні, і державні компанії, які активно співпрацюють з Військово-політичним інститутом та Центром технічних випробувань Збройних сил Сербії. Видання Danas (одне з опозиційних сербських видань) у 2021 р. писало, що більше 50 компаній мають право в Сербії виробляти озброєння і військову техніку, ще 224 володіють ліцензією на торгівлю зброєю, сім фірм діють як юридичні особи, які зареєстровані як наукові інститути, технічно-ремонтні організації та випробувальні центри.

Журналісти видання зазначають, що більшість підприємств оборонної промисловості спеціалізуються на машинобудуванні, створенні програмного забезпечення у сфері безпеки, перевезенням небезпечних вантажів, виробництвом хімічних та інших виробів. Тільки 25 державних компаній реально виробляють у Сербії військову техніку та озброєння. Ще 20 приватних фірм експортують продукцію сербських військових заводів.

Наприкінці грудня 2019 р. уряд видав наказ про створення «Групи оборонної промисловості Сербії». Подібна компанія вже існувала в країні на початку 2000-х рр., до її складу входили 6 держпідприємств – Prvi Partizan, Prva Iskra Namenska Proizvodnja, “Milan Blagojević”, Sloboda, Krusik і Zastava Orzej. У 2019 р. до них додалися ще 13 державних компаній, до яких видання Danas відносить Prva petoletka – namenska, Teleoptik žiroskopi, Trajal korporacija, Jumko, Zastava Tervo, FAP korporacija, Utva avio-industrija, Borbeni složeni sistemi, Belom, PPT TMO, Zastava Kovačnica, Kovački centar Valjevo i Korun holding.

«Групою оборонної промисловості» з травня 2020 р. керує Рада з питань оборонної промисловості, яка звітує за свою роботу перед сербським урядом.

Сербія постійно експортує свою військову продукцію, заробляючи на цьому величезні гроші. При цьому влада весь час намагається оновити контракти про поставки зброї, а також добитися отримання найсучасніших зразків техніки і озброєння від інших країн. За кордон продаються ракети, боєприпаси, радари, запчастини для танків та військових автомобілів, пістолети, гвинтівки, лазерні установки, системи безпеки, системи залпового вогню, САУ, БТРи, танки.

Окрім виробництва, Сербія надає послуги по капітальному ремонту та модернізації бойових машин і танків.

У 2021 р. ліцензії на експорт озброєння та військової техніки отримали покупці з 62 країн світу. Найбільше ліцензій видали до США, БіГ, Болгарії, Чехії, Ізраїлю. Торгівля зброєю із Сполученими Штатами принесла країні більше 634 млн. долл. США, з Саудівською Аравією 142,6 млн. долл. США, з Кіпром майже 88 млн. долл. США.

Таким чином, Сербія може Єгипту запропонувати не тільки виробництво нових зразків техніки, зброї та боєприпасів. Промислових ресурсів країни достатньо для ремонту і оновлення застарілого озброєння. Утім, у ці процеси Белград не хоче вкладати багато коштів, тому постійно шукає інвесторів і бажаючих придбати сербські технології або вкласти гроші у розширення виробництва.

Головне фото – сайт Anadolu Agency