Країни Балтії розглядають можливість виходу з конвенції про заборону протипіхотних мін

На фоні повномасштабної російсько-української війни країни Балтії розглядають можливість виходу з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.

Про це йдеться у матеріалі The Washington Post.

Політики Литви, Латвії та Естонії протягом останніх тижнів обговорювали доцільність виходу з міжнародної конвенції про заборону протипіхотних мін.

Поки що кожна з країн вирішила не виходити з договору, однак при цьому балтійці продовжують інвестувати в протитанкові міни.

«Мета полягає в тому, щоб ми всі зміцнили нашу обороноздатність, зробили все, щоб наш кордон захищав наші суспільства. Ми повинні захищати нашу територію з першого сантиметра», – сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.

Нагадаємо, що нещодавно країни Балтії домовилися про спільне будівництво потужної лінії оборони. Плани Литви та Латвії не розкриваються, але відомо, що Естонія планує збудувати на своїх кордонах близько 600 бетонних бункерів, які розраховані на перебування 10 осіб.

«Ми можемо очікувати, що протягом наступного десятиліття НАТО зіткнеться з масовою армією радянського зразка, яка, хоча технологічно і поступається союзникам, становить значну загрозу завдяки своїм розмірам, вогневій потужності та резервам», – написав генеральний директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін у щорічній розвідувальній оцінці.

Деякі балтійські політики кажуть, що попри оборонні гарантії НАТО, нещодавній досвід України посилює необхідність стримувати можливе російське вторгнення самостійно.

Читайте про те, як Балтія готується до оборони у матеріалі на «Мілітарному».

Попри російську загрозу країни Балтії поки що знаходять більше “плюсів” ніж “мінусів” перебування в Оттавській конвенції.

Латвійський міністр оборони заявив, що переваги переважають над недоліками, включаючи ризик для цивільного населення і міжнародний резонанс, який може виникнути в результаті такого кроку.

«Існує цілий спектр наземних мін, які ми можемо використовувати. І Латвія абсолютно готова розвивати цей потенціал. У нас є в арсеналі наземні міни, і ми будемо розвивати цей потенціал, не отримуючи тих наземних мін, які заборонені конвенцією», – сказав він.

Договір дозволяє країнам використовувати протитанкові міни, які вважаються безпечнішими для цивільного населення, оскільки для їх спрацювання потрібна набагато більша вага.

Договір також дозволяє використовувати дистанційно керовані міни, які можуть уражати окремих піхотинців, після надання команди.

«Протипіхотними мінами важко керувати. Зрештою, розміновувати їх буде не ваш опонент або ворог, а наші власні діти і тварини», – сказав Кусті Салм, постійний секретар Міністерства оборони Естонії.

Балтійські країни високо оцінили ефективність капітальних укріплень та мінних полів, але поки що не готові прийняти рішення, яке дозволить використовувати протипіхотні міни.