Про російську 2С42 “Лотос”

Наш ворог останніми місяцями доволі активно намагається оновити свою самохідну артилерію. На фронті вже «відмітились» самохідні міномети 2С41, у війська почали надходити 120-мм САУ 2С40 і 152-мм 2С43. А ось буквально днями з’явився відеофрагмент з «бракуючою ланкою» у цьому ряді – САУ 2С42 «Лотос».

Самохідку везуть на трейлері, причому точно не на виставку – вона вже укомплектована протикумулятивними екранами і маскувальною сіткою. Все це дає нам привід детальніше придивитись до цієї артсистеми – бо, вочевидь, невдовзі і вона з’явиться на фронті.

Якщо коротко, то «Лотос» – реінкарнація авіадесантної САУ 2С9 «Нона-С». Остання створена на базі БТР-Д, а той, своєю чергою, є представником першої ґенерації совєтських бойових машин десанту. Зараз же російська дєсантура отримує вже четверту ґенерацію цих машин – БМД-4М. Тож не дивно, що у міністерстві оборони РФ з’явилась ідея уніфікувати шасі САУ з новою БМД. Причому спочатку планувалось кардинально посилити вогневу потужність, озброївши самохідку 152-мм гаубицею замість 120-мм гаубиці-міномета. Однак така САУ, названа 2С36 «Зауралєц-Д», у 2015 р. успішно провалила випробування. Довелось повертатись до калібру 120 мм. Так і з’явився «Лотос», вперше показаний публіці у 2017 р. Вочевидь, це був лише макет, бо перший повноцінний прототип виготовили тільки за два роки.

Для розміщення артилерійської частини шасі БМД-4М довелось подовжити, причому одразу на дві пари опорних котків – 2С42 має сім пар таких котків. Маса САУ зросла більше ніж удвічі порівняно з «Ноною-С» – з 8 до 18 тонн.

Артилерійська частина описується як «похідна від 2А51» (тієї, що на «Ноні-С»), але зі збільшеною довжиною ствола. Є спокуса вважати її взятою від 2С31, однак підтвердити це поки що не можна.

Характерно, що на перших фото «Лотос» показаний без дульного гальма. Його встановили після перших випробувань, які показали надмірне розхитування САУ при стрільбі з максимальним темпом (8 постр./хв). Звісно, поява дульного гальма збільшує демаскуючі ознаки, та цим, ймовірно, вирішили знехтувати: мовляв за умови наявності в противника контрбатарейних радарів «піротехнічні ефекти» від дульного гальма не мають жодного значення.

Максимальна дальність вогню «Лотоса» заявлена у 13 км. При цьому він характеризується усіма недоліками, які ми вже розбирали в статті, присвяченій «Вєні». Головний з них – мала початкова швидкість снаряда порівняно з класичним гаубицями. Через це збільшується час, необхідний для пристрілки. З іншого боку, зарубіжні 120-мм мінометні системи здатні забезпечити таку ж саму, як у «Лотоса», дальність вогню (в обох випадках йдеться про активно-реактивні боєприпаси), а при цьому – мають значно простішу конструкцію артилерійської частини.

Екіпаж 2С42 складається з чотирьох осіб. Заряджання – ручне. З допоміжного озброєння передбачене встановлення 7,62-мм кулемета ПКТМ у дистанційно керованій установці.

Планувалось, що серійне виробництво «Лотоса» почнеться вже у 2020 році. Однак як, здебільшого, буває в практиці російського інжинірингу, терміни «зсунулись праворуч». Попередні випробування 2С42 звершились лише в серпні 2022 р., а за їхніми результатами довелось внести низку змін в конструкцію шасі, боєукладки, бортову електроніку… Нарешті, в серпні 2023 р. оголосили про «підготовку до державних випробувань».

Серійне виробництво 2С42, вочевидь, ще не почалось – можливо, виготовили установочну партію. САУ з відео може належати саме до цієї партії, або ж взагалі бути прототипом, відправленим для випробувань в бойових умовах.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818