Новий винищувач для ВПС – фінансові реалії

Зараз активно точиться дискусія стосовно того, який єдиний багатоцільовий винищувач потрібен Україні на заміну застарілому наявному авіапарку. Пропоную на це питання подивитися через призму державного бюджету країни, тобто оцінити на скільки той чи інший варіант ми взагалі собі можемо дозволити з фінансової точки зору.

Візія Повітряних Сил Збройних Сил України 2035 передбачає, що до 2030-2035 років будуть списані всі наявні бойові літаки, що зараз стоять на озброєнні (Су-24,25,27 та Міг-29). Причина цього рішення проста – закінчення ресурсу планера в літаків, після чого їх експлуатація буде небезпечною. На заміну чотирьом видам машин планується закупити один багатоцільовий винищувач, в кількості близько 100 штук (чотири бригади). Серед претендентів що зараз згадуються – F-15, F-16, F/A-18, JAS-39 та Dassault Rafale.

Тепер давайте трохи розберемося з ціною на літаки та її формуванням.

В ціну літаків, окрім власне вартості літального засобу може входити: комплект запасних частин (в т.ч. двигуни), номенклатура озброєння (оскільки ракети що використовує Су-27, не підійдуть для F-15 і т.д.), навчання льотного персоналу, навчання наземного персоналу з обслуговування бортів, побудова наземної інфраструктури та навчання персоналу правильній її експлуатації і т.ін.

Тобто якщо країна вже експлуатує F-16 та хоче докупити ще деяку їх кількість – вона понесе витрати тільки на закупівлю власне літаків – бо озброєння вже є, інфраструктура підготовлена, льотний та наземний персонал навчений. А запасні частини можна “канібалити” зі старих літаків. У випадку України – нам доведеться “затарюватися” по повній.

Крім цього, на кінцеву ціну також впливає рівень політичних зв’язків між країнами – якщо країна союзник продавця чи стратегічний партнер, вона отримає знижку, в порівнянні з нейтральною країною. Все вищезазначене впливає на кінцеву ціну закупівлі, тому коли ви будете шукати в інтернеті за скільки були продані тій чи іншій країні умовні F/A-18 – ви ніколи не знайдете однакової ціни – кожна угода в даному випадку є унікальною.

З формуванням ціни трохи розібралися, давайте поговоримо про бюджет країни та за рахунок чого можна купувати літаки.

Доходи державного бюджету України на 2021 рік заплановані у розмірі 39 млрд дол США. Державний та гарантований державою борг становить близько 91 млрд дол США (за 2020 рік зріс на 27,7% через пандемію та важку ситуацію в економіці і далі продовжуватиме зростати з тих же причин). Витрати на обслуговування державного боргу складуть близько 5 млрд дол США (виплати по відсоткам). Витрати на Міністерство оборони заплановані в розмірі 4,2 млрд дол США. Сюди включені абсолютно всі витрати (заробітні плати, харчування військовослужбовців, витрати на логістику, ремонт та закупівлю техніки, проведення навчань і т.д.).

Міністерство оборони у Візії, спрогнозувало що витрати на оновлення парку бойової авіації складуть близько 200 млрд грн або 7,1 млрд дол США (18% від планових доходів бюджету за 2021 рік). Тобто ми бачимо, що за рахунок бюджету, покрити дані витрати неможливо (навіть розбивши виплати на декілька років). Доведеться домовлятися про новий кредит для фінансування закупівлі винищувачів. Навіть при пільговій ставці кредиту в 3-4 % щорічно будемо виплачувати близько 300млн дол США тільки відсотків! (або 1% від доходів бюджету та +6% до обслуговування боргу в рік). Плюс збільшення державного боргу на 7,8% до 98,1 млрд дол США. А ми ще повинні тримати в голові, що такі ж кредитні програми нас очікують і по оновленню флоту та сил ППО. І для них фінансування також потрібно виділити.

Враховуючи вищенаведену ситуацію з бюджетом та державним боргом, є великі сумніви стосовно можливості закупівлі 100 бортів (4-ох бригад).

Також є питання стосовно ціни закупівлі, яка закладена у Візію. Перераховуючи в долари США, ціна за одиницю складатиме близько 71 млн дол за борт з усім фаршем та послугами про які говорилося вище. Тобто у Візію закладається закупівля літаків б/в , оскільки нові літаки четвертого покоління (під ключ) коштують більше 100млн дол США.

Тут знову впираємось в питання бюджету та обслуговування боргу. Термін експлуатації більшості б/в літаків четвертого покоління західного виробництва спливає у 2035-2040 роках. Наших МіГ-29 та Су-27 у 2030-му (згідно Візії). Оскільки фінансуватися закупівля буде за кредитні кошти, після 2035-го року вийде ситуація, коли нам потрібно буде купувати вже нові винищувачі на заміну б/в західним, а ми все ще виплачуватимемо кредит за старі і фінансової можливості взяти новий кредит на нову закупівлю у нас вже фізично не буде, бо буде занадто велике боргове навантаження на бюджет. Та і логіки закупівлі літаків, термін експлуатації яких +/- на 10 років перевищує термін експлуатації тих бортів, що ми зараз маємо, не бачу.

Тому закупівля б/в бортів в тій кількості що зазначена у Візії – це капкан, з якого ми можемо не вибратися після 2035-го року.

Тепер власне по літаках

F-15/F-16/F/A-18

Тут все просто. Як вже зазначав – закупівлю б/в літаків за ринковою ціною у к-сті 4 (чи навіть 3) бригад не розглядаю, а нові не продадуть. Питання в технологіях. Україна це високо ризикова країна, де літак чи його частини дуже легко можуть потрапити до РФ шляхом підкупу певних осіб. Колаборантів у нас в збройних силах вистачає. Штати це розуміють і передавати технології потенційному ворогові не будуть.

Dassault Rafale

Самий дорогий винищувач 4-го покоління який французи, зі слабким успіхом, намагються впарити хоч комусь, приблизно з початку 2000-их. Цього року Греція підписала контракт на поставку 18-ти винищувачів (12-ти б/в та 6-ти нових) на загальну суму в 2,35 млрд дол США (130 млн дол за борт). Нещодавно з’явилися чутки, що Макрон буде пропонувати даний літак нашому президенту на майбутній спільній зустрічі. Сподіваюся що у Зеленського вистачить сміливості відмовити. Бо тут питання навіть не в тому, що літаки дорогі чи б/в. Коли знову почнеться гаряча фаза конфлікту з РФ, нам потрібні будуть додаткові запчастини та озброєння до машин. Як видумаєте, французи нам їх продадуть чи скажуть домовлятися з росіянами? Я впевнений, що скажуть. І залишимося ми з літаками, що не можуть виконувати бойових задач, кредитом, що потрібно виплачувати французам та один-на-один з агресією РФ.

Saab JAS-39 Gripen

Винищувач нейтральної Швеції, яка без особливих проблем погоджується на передачу технологій та локалізацію виробництва в інших країнах, при замовленні великої партії.

Так Бразилія, закупила 36 винищувачів з озброєнням та супутніми послугами за 5,4 млрд дол США або 150 млн дол за борт. З локалізацією виробництва та реінвестуванням прибутку від закупівлі в економіку Бразилії, тобто в кінцевому випадку ціна для південноамериканської країни буде меншою. Але 36 винищувачів за 5,4 млрд дол, це 72 винищувачі за близько 10 млрд дол. Не потягнемо.

Як бачимо – ситуація не втішна. Старі винищувачі по ринковим цінам для нас не прийнятні, нові ми не потягнемо в фінансовому плані. В принципі, лишається декілька варіантів:

– Штати нам продають б/в літаки старих модифікацій за заниженою вартістю (фантастика, але…). Хоча в такому випадку про уніфікацію парку літаків говорити не доводиться, бо будемо брати все що дають.

– Ми закуповуємо нові або б/в літаки в кількості 1-2 бригад (24-48 машин). Мабуть що найбільш реальний варіант.

– JF-17 Thunder. Пакистано-китайський легкий винищувач, що стоїть на озброєнні ВПС Пакистана та Нігерії. 3 літаки (разом з озброєнням та супутніми послугами) Нігерія купила приблизно за 180 млн дол США або за 60млн дол за одиницю. Враховуючи ефект масштабу, 72 одиниці (3 бригади) вийдуть дешевшими і ми можемо розраховувати на вартість максимум в 3,6 млрд дол США за всю партію. Стосовно бойової ефективності – в нещодавній повітряній сутичці між Пакистаном (F-16 та JF-17) та Індією (Су-30 та МіГ-21) JF-17 збив один МіГ-21 без втрат з власної сторони. По роботі по землі, він кращий за все, що є у наших ВПС на даний момент.