Ракетна програма Білорусі

За часів Радянського союзу, Білоруська РСР не мала виробництва ракетної техніки або реактивних снарядів. Вона виготовляла лише важкі колісні шасі, та деякі елементи ракетних систем наземного базування. Лукашенко прийшовши до влади обрав курс на потужні збройні сили, і приблизно з 2000-х років почав їх активне переозброєння.

Основна частина нової військової техніки була закуплена Білоруссю у Росії, за внутрішніми цінами як для члена ОДКБ.  Це в основному бойові та навчальні літаки, вертольоти, ЗРК та РЛС.  Проте Білорусь намагалась отримати більш потужне озброєння, оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер». Росія не продала Білорусі «Іскандер», ймовірно через політичні причини. Закупівля подібних систем на заході також була виключена для Білорусі у зв’язку з політичним курсом, який вона обрала.

Та незважаючи на такі зовнішні умови, керівництво білорусі знайшло вихід  – закупівля ракетних систем наземного базування у Китаю. Білорусь почала створення власної ракетної програми з закупівлі, та адаптації на шасі власного виробництва, елементів китайського ракетного комплексу GATSS (General Army Tactical Strike System).

РСЗВ «Полонез»:

Вперше білоруська  РСЗВ «Полонез»  була продемонстрована в 2015 році в Мінську, на військовому параді. 301-мм важка РСЗВ «Полонез»  являє собою РСЗВ зі складу китайського багатофункціонального ракетного комплексу GATSS, що адаптована на білоруське колісне шасі МЗКТ-7930 «Астролог».

В білоруському комплексі використовуються китайські ракети А200,  з дальністю 200 км.

ТТХ:

• калібр   301-мм
• дальність стрільби   ракета А200  – 200 км  (А300 – 290 км)
• система наведення (інерціальна + GPS)
• точність стрільби КВО  15-30 м (за різними даними)
• шасі МЗКТ-7930   8Х8

Склад комплексу:

• 4 пускові установки (по 8 пускових контейнерів на кожній), на шасі МЗКТ-7930 8Х8
• 4 транспортно-заряджаючі машини, на шасі МЗКТ-7930 8Х8
• Командний пункт батареї, на шасі МАЗ-6317
• Інша техніка забезпечення

В 2016 році комплекс «Полонез» пройшов державні випробування,  та був прийнятий на озброєння збройних сил Республіки Білорусь.  На даний час перебуває на озброєнні 336-ї реактивної артилерійської бригади (Осиповичі).

В 2017 році, білоруські військові провели випробування комплексу «Полонез» з китайськими ракетами А300 –  з дальністю стрільби 290 км*  Така дальність дозволяє використовувати «Полонез»  на оперативно-тактичній глибині застосування.

Українським аналогом «Полонеза» є РСЗВ «Вільха», державні випробування якої призначені на 2018 рік.  Рівень технологій двох комплексів майже рівний. Про те офіційних ТТХ РСЗВ «Вільха» поки немає, і порівняння дальності стрільби двох комплексів поки що не коректне.

Можливе придбання  оперативно-тактичної ракети:

В 2017 році, в Мінську, на виставці продукції ВПК MILEX-2017,  біля ТЗМ комплексу «Полонез» демонструвався макет китайської балістичної ракети М20 (зі складу багатофункціонального ракетного комплексу GATSS ).

М20 – це оперативно-тактична ракета. Вона має дальність 290 км і вагу БЧ 450-500кг.

Подробиці цілей показу не повідомлялись, проте можна припустити, що керівництво Білорусі веде переговори що до придбання китайської  ОТР М20.

Ще і 23 квітня 2009 року, в посланні до білоруського народу, та Національних зборів, Лукашенко заявив:

Мы никогда не просили у россиян «Искандеры». Мы их сами купим, как покупают во всех странах мира. Но скажу прямо: и покупать не надо — мы их сами сделаем, если надо, кроме ракет, а ракеты купим.

Тобто досить ймовірно, що ці домовленості вже досягнуті, і можливо поставка балістичних ракет в Білорусь вже триває!

Таким чином Білорусь не маючи власних ракетних технологій може (змогла) отримати власний оперативно-тактичний ракетний комплекс! Аналог ОТРК «Искандер», «Грім-2».

Налагодження власного виробництва:

За повідомленням в білоруських ЗМІ, локалізація збирання ракет комплексу «Полонез»  проводиться на державному підприємстві РПУП  “Завод точной электромеханики” (м. Мінськ).

Зважаючи на відсутність в Білорусі критичних технологій (тверде ракетне паливо, система наведення, лазерні гіроскопи), для виготовлення подібних ракетних систем, можна припустити, що створення комплексу «Полонез» зводиться до установки китайських блоків ракет на шасі власного виробництва. Також можливо створення та інтеграція в комплекс командного пункту білоруської розробки.

Передача Китаєм технологій виробництва ракет Білорусі  малоймовірне.

Можна припустити, що в майбутньому білорусі будуть передані лише деякі технології виробництва комплексу. Частково Білорусь буде вводити у склад комплексу власні компоненти.

Проте налагодити повне збирання ракетного комплексу з власних компонентів, і не залежати від експорту з Китаю, в близько та середньостроковій перспективі Білорусь не зможе.

Загрози для України:

Знаходження Білорусі в орбіті політичного впливу Росії змушує її опосередковано підтримувати агресію Кремля в Україну. Приклади цього можна побачити в проведенні спільних стратегічних навчань «Запад-2017», що мали легенду наступальної операції. Також викрадення російськими спецслужбами українських громадян на території Білорусі, і затримання «українських шпигунів».

В такій ситуації посилення військового потенціалу Білорусі несе безпосередню загрозу Україні.

Використання  РСЗО «Полонез» з ракетами А300, а також можливе надходження на озброєння ОТРК з ракетами М20   – дозволить збройним силам Республіки Білорусь вражати цілі на території України на оперативно-тактичній глибині – до 290 км.  Це становить потенційну загрозу всій північній частині України, в тому числі штабам двох оперативних командувань ОК «Північ» – Чернігів, ОК «Захід» – Рівне. І місту Київ, де також знаходиться Генеральний штаб.

Підсумок

В цілому  вибір Китаю, як експортера, а в подальшому і партнера для створення власних ракетних комплексів, був логічним і правильним рішенням для керівництва Білорусі.

Не маючи власного виробництва ракетних комплексів, і перебуваючи в частковій політичній ізоляції Білорусь спромоглась отримати потужне озброєння, і залучити до його виготовлення власний ОПК.

Це приклад державницького підходу до побудови потужних збройних сил. Нажаль, але треба зазначити, що в Україні реальна розбудова армії часто підміняється пустими популістичними гаслами, які не мають результату.

За роки незалежності Україна, маючи потужну ракетно-космічну галузь, не створила власний ракетний комплекс.  Всі спроби створити РК Борисфен, пізніше БФРК Сапсан – залишились лише розмовами про «зброю стримування».

Зараз ведуться  активні роботи по створенню українського оперативно-тактичного ракетного комплексу “Грім-2”. Цей проект став продовженням закритого проекту БФРК “Сапсан”.

Сподіваємось, що в 2018 році ми побачимо перші пуски нового ОТРК “Грім-2”.

* дальність 290 км  обмежена міжнародними угодами про контроль над ракетними технологіями

** Підтверджених  ТТХ РСЗВ Вільха не має.  В різних джерелах вона вказувана від 120-200 км.

*** Програма «Сапсан» була закрита проросійським міністром оборони України Лебедевим, що зараз переховується в Росії.  Це було зроблено з політичних причин.

Автор: MARINER