ТОП 10 операцій українських спецслужб

Нещодавно були опубліковані документи про проведення спеціальної операції ГУР МО по захопленню терористів так званої «ПВК Вагнера», причетних до збиття літака Боїнг рейсу МН17.

Достовірність опублікованих даних, та сам факт проведення операції «Авеню» (таку назву мала операція в офіційних документах воєнної розвідки), підтвердив колишній начальник ГУР Василь Бурба. А пізніше і декілька офіцерів, які безпосередньо приймали в ній участь.

В ЗМІ операцію «Авеню» назвали найуспішнішою операцією українських спецслужб за всю історію їх існування. Насправді це не так. Українські спецслужби проводили і більш складні операції, які мали не менш важливе значення для держави. Нижче приведені десять найбільш складних та значущих операцій наших спецслужб, за версією автора.

Критерії оцінки –  оцінка певної операції спецслужби складна задача. Вона складається з низки суб’єктивних та об’єктивних факторів, та їх поєднання:

А. Результативність – чи була операція завершена успішно (чи була досягнута запланована ціль операції, і який об’єм виконаних завдань)?

В. Значення для держави –  які наслідки, перш за все політичні, проведеної операції для держави  (або можливі наслідки у разі успіху)?

С. Небезпечність – чи була загроза життю та здоров’ю безпосередніх учасників операції, та в  якій мірі?

D. Складність – під складністю слід розуміти певні умови виконання завдання: місце проведення операції (на території України, на тимчасово окупованій території, за кордоном); рівень індивідуального професіоналізму виконавців: робота на території противника, заходи з ризиком для життя, агентурна робота (яка вимагає високого індивідуального професіоналізму).

Рівень певної операції також не варто оцінювати за її «ефектністю»,  кількістю вбитих ворогів чи карколомним сюжетом. Іноді отримані агентурні дані, наприклад СЗРУ, можуть мати більше значення для держави ніж знищення навіть сотні терористів. Отримана в потрібний час інформація може мати історичне значення для держави, і стати вирішальним фактором для перемоги у війні.

Варто зазначити, що дати об’єктивну оцінку операціям українських спецслужб, можуть тільки професіонали – співробітники спецслужб, які мають відношення до проведення подібної діяльності, і які володіють достовірною і точною інформацією, щодо таких операцій. Описаний нижче рейтинг операцій є суб’єктивною оцінкою автора матеріалу. І ґрунтується лише на інформації з відкритих джерел.

ТОП-10  операцій:

10 місце – Евакуація цивільних осіб з Афганістану

Після виведення американських військ з Афганістану, рух «Талібан» взяв під контроль майже всю територію цієї країни. У серпні 2021 року почалась екстрена евакуація іноземних громадян з Кабулу. Головне управління розвідки МО України, провело операцію по евакуації українців та громадян інших країн з кабульського аеропорту. Для цього був задіяний літак Ил-76 Повітряних сил, та військовослужбовці спец резерву ГУР МО (до 2014 10-й офіцерський загін ГУР МО).

Оцінка операції:

А. Операція проведена вдало. Результат досягнутий на 100%. Втрат серед військовослужбовців та евакуйованих цивільних осіб не було.

В. Операція підвищила авторитет нашої держави, та її воєнної розвідки, в Україні на світовій арені, про те не стала якимось значним політичним досягненням для нашої країни.

С. Рівень небезпеки оцінюється як середній. За даними українських та канадських ЗМІ, оперативна група ГУР МО виходила за межі кабульського аеропорту, для зустрічі і подальшого  супроводження групи цивільних осіб до літака, це становило певну небезпеку для співробітників.

D. Складність операції оцінюється як середня: співробітники ГУР МО ризикували проводячи дії за межами аеропорту, проте ситуація була контрольована, а таліби не чинили організованих дій для перешкоджанню евакуації іноземних громадян.

Також, на  території Афганістану раніше перебував український миротворчий контингент (у складі якого були і співробітники ГУР), це дозволило створити агентурні позиції – що в подальшому полегшило проведення операції з евакуації. Афганістан не був незнайомою країною для співробітників ГУР МО, вони і до 2021 року знаходились в країні.

9 місце – Операція по звільненню українських полонених з терористичної тюрми «Ізоляція»

Про цю операцію писали українські ЗМІ, проте вона досі залишається маловідомою для загалу. Операції можна присвоїти 9 місце, тільки тому, що вона  залишилась на етапі підготовки. Якби операція пройшла вдало, то по праву могла б потрапити в трійку найвдаліших операцій.

У липні 2020 року, СБУ затримала в Києві групу кадрових та позаштатних співробітників ГУР МО, яких звинуватили у незаконному зберіганні зброї. Затримані виявились членами оперативної групи «Шведа». За російськими джерелами, саме ця група причетна до ліквідації бойовика Арсенія Павлова «Мотороли».  Група мала дозвіл на носіння зброї та  курувалась ГУР МО.

На момент затримання, група «Шведа» проводила підготовку до ризикованої операції по звільненню українських військовополонених з контрольованої бойовиками в’язниці «Ізоляція». Після розкриття групи подальше продовження операції було неможливе.

Оцінка операції:

А. Операція не була проведена.

В. У разі успішного проведення операції, воєнна розвідка змогла б звільнити українських військовополонених, що було б величезним успіхом для держави. З 2019 року, обмін військовополоненими припинився, і політичного шляху звільнити наших громадян не було.

С. Рівень небезпеки оцінюється як надзвичайно високий. Відкриті силові дії (штурмові), у тилу ворога є надскладним завданням.

D. Рівень складності оцінюється як дуже високий. Операція поєднувала у собі агентурну роботу (на момент підготовки фінального етапу операції, ГУР МО мало агентуру серед персоналу «Ізоляції». У співпраці з СБУ та ГУР підозрюють навіть затриманого в Києві одного з керівників терористичної тюрми, на псевдо «Палыч», а також силовий етап – безпосередній штурм місця утримання.

Розповідь членів групи Шведа: https://www.youtube.com/watch?v=xS5L4Y0stII

Звісно операція мала низькі шанси на успіх, але вона достойна потрапити в рейтинг найуспішніших хоча б через людей, які наважились на такий ризик, і почали підготовку до операції.

8 місце – Спроба викрадення бойовика «ПВК «Вагнер»

За повідомленням прикордонної служби ФСБ Росії, в ніч на 4 грудня 2020 року, троє озброєних людей намагались перетнути російський кордон на ділянці Сумської та Бєлгородської областей. В ході перестрілки один порушник був вбитий, а двоє відійшли на українську територію.

Вбитим виявився громадянин України Євген Голубєв:

За версією, яка циркулює у спеціалізованих російських телеграм каналах, та на форумах – троє осіб, що намагалась зі зброєю потрапити на територію Росії, були оперативною групою ГУР МО (чи ССО?), яка повинна була зустріти і забезпечити перехід на українську сторону групу агентів СБУ. Ця група агентів СБУ, за російською версією, викрала на території РФ громадянина Росії, Дмитра Юрієвича Харитонова, який проходив службу у так званій “ПВК “Вагнера”. Харитонов приймав участь у бойових діях на Донбасі, де у якості оператора ПЗРК, збив український штурмовик Су-25.

Після провалу операції «Авеню» (по затриманню і арешту 33-х членів «ПВК»Вагнер»), Служба безпеки України, знайшла оперативні можливості по викраденню Харитонова з території РФ. За однією з версій, викрадення в Росії провели офіцери СБУ, а за іншою (що є більш реалістичною) – агентура СБУ з числа російських кримінальних структур. Після викрадення, Харитонову ввели спеціальний медичний препарат для нездатності чинити опір, і після чого було транспортовано в бік українського кордону.

4 грудня, бойова група яка зустрічала агентів з викраденим бойовиком, потрапила в засідку ФСБ, в якій загинув Євген Голубєв. Доля  групи агентів, яка супроводжувала викраденого Харитонова до українського кордону не відома.

Після інциденту на кордоні, представники української ДПСУ та спецслужб заявили про провокацію російської сторони. І офіційно не визнали причетність Голубєва будь яких до спецслужб.

В ефірі журналістки Яніни Соколової, Євген Шевченко підтвердив версію росіян про спробу викрадення колишнього бойовика з території Росії. За його словами Євген Голубєв був позаштатним співробітником ГУР МО, і виконував завдання воєнної розвідки ( 24хв 20 сек, https://www.youtube.com/watch?v=ThpY0SZoiMQ)

Про інцидент також згадав і  Роман Червинський (на відео  з 32 хв 32 сек:)

Оцінка операції:

А. Операція була провалена. Загинув один член групи прикриття, а захоплений бойовик був звільнений спецслужбами РФ. Доля агентурної групи не відома.

В. У разі успішного завершення операції, і перевезення Дмитра Харитонова, українська влада могла б судити бойовика за участь в бойових діях проти української армії, та покарати його за знищення нашого бойового літака.

С. Операція мала надзвичайно високий рівень небезпечності для безпосередніх виконавців.

D. Операція потребувала високого рівня особистого професіоналізму, та навиків вербування агентури з числа громадян Росії.

7 місце – «рейд в Крим»

6 серпня 2016 року, диверсійна група ГУР МО, під командуванням майора Кирила Буданова (теперішнього начальника ГУР МО) була виведена в Крим. За версією російської сторони,  диверсійна група з п’яти осіб, на човнах висадилась на західному узбережжі Криму. Її завданням було здійснення диверсії на військовому аеродромі Джанкой, та деяких інших об’єктах півострова.

За версією з українських джерел, оперативно-агентурна група (ОАГр) воєнної розвідки повинні були доставити зброю та вибухові засоби у спеціально підготовлені місця поблизу російських військових об’єктів. Їх повинні були бути використати інші ДРГ та наша агентура у випадку повномасштабного конфлікту (у тому числі наступу росіян з території Криму).

На півострові, групу українських спецпризначенців чекали наші агенти, які мали перевезти групу у визначені місця. Російські спецслужби завчасно отримали інформацію про вивід групи в Крим, і затримали агента.

В телефонній розмові агент зумів сигналом попередити групу про небезпеку, що дало можливість військовослужбовцям ГУР організувати засідку на умовленому місці зустрічі.

Прибувши на місце зустрічі група ЦСП «Вимпел» ФСБ потрапила в засідку. В наслідок чого на місці був вбитий підполковник ЦСП «Вимпел» Роман Каменев, а двоє військовослужбовців цього центру отримали поранення.

Українські розвідники почали відхід в сторону материка.

На цей час район поблизу  Армянську був оточений підрозділами ФСБ, поліції, нацгвардії та російської армії.

Група зуміла вийти до переходу поблизу дамби. Під час переходу був застрелений єфрейтор 247-го десантно-штурмового полку ЗС РФ Семен Сичов. За російською версією Сичов був застрелений диверсійною групою ГУР, за українськими джерелами він загинув у наслідок перестрілки з російськими військовими.

Група успішно і без втрат вийшла на території підконтрольну Україні. В Криму ФСБ затримала Євгенія Панова та Андрія Захтея, які за версією росіян були агентами ГУР МО, та мали зустріти групу Буданова.

Євгеній Панов був звільнений у 2019 році.

Історія мала продовження: у 2017 році, в Києві, у власному автомобілі був підірваний Максим Шаповал, на той момент начальник Управління спеціального резерву ГУР МО (управління яке планувало і провело «рейд в Криму»).

А у квітні 2019 року, при спробі встановити вибуховий пристрій у автомобіль Кирила Буданова,  був затриманий Олексій Ломако – агент або співробітник російських спецслужб. Ймовірно це була помста за смерть підполковника ФСБ Каменєва.

Оцінка операції:

А. Операція не була успішною, поставлене завдання не було виконане. Агенти (чи співробітники?) ГУР  потрапили в полон.

Особовий склад ДРГ, з боєм, вийшов на материк.

В. Операція не мала важливого значення для держави.

С. Операція оцінюється як надзвичайно ризикована. Група діяла на території підконтрольній противнику, де діяв посилений контррозвідувальний режим.

D. Операція оцінюється як дуже складна. Складність полягала у проведенні військових дій на півострові, який Росія, на відміну від ОРДЛО, вважає своєю територією. І застосовує на ній своє правове поле. Це означає, що проведення військових операцій в Криму значно складніше ніж наприклад в Донецьку.

Однак це також і показує готовність українських розвідників (перш за все психологічну готовність) проводити бойові операції на території всієї Росії.

6 місце – операція «Авеню»

Найбільш вдала, за версією українських ЗМІ, операція українських спецслужб. Суспільству вона більш відома як «операція по затриманню Вагнерівців».

Операція була розпочата  у 2018 році воєнною розвідкою України (ГУР МО), а на пізньому етапі до неї була підключена і Служба безпеки України.

Її суть полягала у створенні фіктивної військової компанії (яка використовувала назву реально існуючої колись російської ПВК «Мар»), що проводила набір бажаючих для участі у бойових діях, та охороні нафтових родовищ за грошову винагороду. Вербування найманців відбувалось на території Росії.

Далі, серед кандидатів, які виявили бажання працювати у віртуальній ПВК, були відібрані люди, які воювали на Донбасі, на боці проросійських бойовиків, і найголовніше – певні особи, що були причетні до збиття цивільного літака Боїнг 777 рейсу МН17. Відбір людей пов’язаних з бойовиками, відбувався на основі оперативної інформації, яку ще у 2018 році зібрала СБУ та СЗРУ.

Потім, вже у 2020 році, згідно плану операції, дві групи найманців прибули до Мінську, де мали зробити пересадку на інший літак, маршрут якого проходив над Україною. Цей літак, у ході оперативної комбінації, планувалось посадити на території нашої держави, а причетних до тероризму осіб затримати.

Операція була відкладена на етапі перебування бойовиків у Мінську. А після їх затримання білоруським КДБ, була зірвана.

(*причини провалу операції не відносяться до теми статті)

Оцінка операції:

А. Операція була проведена частково. Відбір осіб причетних до збиття Боїнгу МН17, та їх відправка до Мінську відбулась згідно плану. Кінцевий результат (арешт терористів) – не був досягнутий.

В. У разі успіху, операція мала б надзвичайно велике значення для держави. Арешт причетних до збиття Боїнгу НМ17 підняв би авторитет України та її спецслужб, а найголовніше – посилив би переговорні позиції нашої держави, так як Україна отримала б свідків причетності Росії до збиття цивільного літака.

Також, Україна мала б вагомий інструмент для обміну всіх наших військовополонених та заручників.

С. Операція «Авеню» мала низький рівень небезпечності для її учасників, і не несла загрозу їх життю та здоров’ю. Операція проводилась з території України.

D. Незважаючи на те, що більшість ЗМІ назвали операцію «вражаючою» і «неймовірною» – її неможна назвати складною.

Найскладнішою  була роль  співробітника ГУР, який  під ім’ям «Сергей Петрович» грав роль куратора-вербувальника, і особисто спілкувався з бойовиками.

Решта елементів операції: створення фіктивних фірм, організація та контроль зв’язку у групі, забезпечення транспортування – це буденні прийоми спецслужб які не потребують надзвичайно складних навичок.

Також терористи, які вилетіли у Мінськ, потрапили у групу завдяки обману, а не наприклад агентурної вербовки – яка також потребує надзвичайно високого особистого професіоналізму співробітників спецслужб.

Звісно операцію «Авеню» неможна назвати і простою. Це була дуже гарна і професійна робота воєнної розвідки, якби вона пройшла успішно, то по праву стала б найуспішнішою з відомих громадськості операцій ГУР. Але зважаючи на те, що ціль операції не була досягнута, вона знаходиться тільки на шостому місці – поступаючись операціям, ціль яких була досягнута.

5 місце – Знищення ватажка терористів Олега Анищенко

4 лютого 2017 року, в окупованому Луганську, був підірваний автомобіль у якому знаходився так званий «начальник управління народної міліції ЛНР» Олег Анащенко. Цей бойовик був причетний до збиття українського військового літака Ил-76.

Невдовзі після вибуху, у Луганську був затриманий Сергій Іванчук (майор, начальник інженерної служби 8 полку ССО, позивний «Фугас»), та Іван Дєєв (сержант 8 полку ССО, позивний «Бетмен»).

Військовослужбовці ССО перебували в Луганську на нелегальному становищі, і спільно з СБУ виконували оперативно-бойові завдання. Після затримання провели в полоні майже три роки.

Після звільнення з полону, військовослужбовці ССО підтвердили свою участь у знищенні терориста Анищенко.

Оцінка операції:

А. Головна ціль операції – знищення бойовика Анащенко, була досягнута. Проте назвати операцію успішною не можна, оскільки виконавці  були затримані противником.

В. Операція не викликала резонансу у суспільстві, і до сих пір залишається маловідомою для більшості громадян.

Знищення Анащенко також не мало суттєвого значення для держави, однак було дуже важливим для армії – до 2014 року спецслужби і армія не проводили активних операцій проти інших країн, і взагалі не мали досвіду фізичного знищення противника. Такі операції після початку війни, були необхідні для того, щоб зламати психологічний бар’єр і почати «воювати по справжньому». Так само як і піхотним частинам у 2014 було важно робити перші постріли по живому противнику.

С.  Операція мала надзвичайно високий рівень небезпечності для безпосередніх виконавців.

D. Операцію можна оцінити як надзвичайно складну. Військовослужбовці ССО діяли в окупованому Луганську під прикриттям. При тому, що вони не були співробітниками спецслужб, і не проходили спеціальну підготовку для агентурної роботи. Також до виводу військовослужбовців у Луганськ, вони приймали участь у бойових діях у складі ЗСУ, що підвищувало вірогідність їх викриття, і ускладнювало створення легенди прикриття.

4 місце – Знищення ватажка терористів «Гіві»

https://www.youtube.com/watch?v=O23wN5d7Tyw

Михайло Толстих «Гіві», громадянин України, який у 2014 році підтримав проросійських сепаратистів, та був  командиром так званого батальйону «Сомалі». Толстих приймав участь у бойових діях проти Збройних сил України. Також особисто вбивав та катував українських полонених.

8 лютого 2017 року, Толстих був підірваний у своєму кабінеті, у місті Макіївка.

Знищення терориста провів Департамент контррозвідки СБУ (ймовірно 5-е управління). Виконавцями була оперативна група СБУ: Олег Сугерей і дівчина дані про яку до сих пір невідомі.

Сугерей проходив службу по мобілізації в 22-му та 37-му батальйонах ТрО. З 2015 року служив за контрактом в 8 полку ССО. З листопада 2016 року почав співпрацювати з департаментом контррозвідки СБУ, ймовірно як агент (позаштатний співробітник).

Підготовка до операції по знищенню «Гіві» тривала два тижні. Після цього агенти були виведені в Донецьк, де проживали в орендованих квартирах, які міняли декілька раз.

Роль Сугерея полягала у прикритті дівчини агента, яка установила оперативний контакт з іншою дівчиною – студенткою одного з київських вузів Анастасією Петригою (за версією росіян).

Саме Петрига безпосередньо встановила вибуховий пристрій у кабінеті Толстих. Версія яку часто згадують у ЗМІ, і яка описана у Вікіпедії, про знищення кабінету РПО «Шмель» – є недостовірною.

Після підриву у своєму кабінеті Михайла Толстих, дівчина напарниця Сугерея та її агент Петрига виїхали з підконтрольної бойовикам території.  Сам Олег виїхав на підконтрольну Україні територію через тиждень.

Відпочивши, ще через тиждень Сергій знову повернувся у Донецьк,  з завданням знешкодити телевежу (підірвавши троси), через яку ретранслювались російські пропагандистські програми. Знищення телевежі Сугерей повинен був провести з іншим агентом, громадянином України, курдом Міладом Аль-Хамідом.

Мілад виявився подвійним агентом (працював на спецслужби противника), і він здав Сугерея співробітникам ФСБ. В наслідок чого Олег був затриманий і перебував у полоні до 2019 року.

*Служба безпеки України публічно заперечила інформацію, про співпрацю з Олегом Сугерейем.

Оцінка операції:

А. Операція пройшла успішно. Терорист Тостих був знищений, а оперативна група і дівчина агент, безперешкодно покинули територію контрольовану противником.

Олег Сугарей був затриманий, але вже під час проведення іншої операції.

В. Операція не мала дуже високого політичного значення для держави, але як і операція по знищенню Павлова-Мотороли, стала вагомим моральним фактором для наших військовослужбовців, та людей, рідні яких були вбиті чи піддані тортурам. Операція позитивно вплинула на імідж українських спецслужб.

С. Операція мала надзвичайно високий рівень небезпечності для безпосередніх виконавців.

D. Рівень складності оцінюється як дуже високий. Операція проводилась на території підконтрольній противнику, становила ризик для життя, та вимагала високого особистісного професіоналізму для агентурної роботи.

3 місце – Знищення ватажка терористів «Мотороли»

16 жовтня 2016 року, у ліфті будинку в Донецьку, був підірваний Арсен Павлов «Моторола», громадянин, який був ватажком проросійських бойовиків на Донбасі.

Операцію розробили і провели офіцери 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ.

Згідно інформації журналіста Юрія Бутусова, знищення терориста відбувалось наступним чином: Арсена Павлова планувалось підірвати у ліфті його будинку. Безпосереднє виконання фінального етапу операції виконали дві особи, офіцер СБУ та агент (позаштатний співробітник). Була проведена детальна розвідка території, на якій мешкав Павлов, і проведені тренування по встановленню макета вибухового пристрою у ліфті одного з будинків у Києві.

В Донецьку оперативна група СБУ діяла під легендою техніків з обслуговування ліфтів, які проводили планові технічні роботи. Сам вибуховий пристрій був замаскований під обладнання для ремонту ліфту.

«Ліфтери» зайшли в будинок за декілька днів до вибуху. Охорона будинку перевірила документи та речі, пропустила їх.

В ході операції виникла і позаштатна ситуація: вже вийшовши з будинку, і установивши вибуховий пристрій, оперативники зрозуміли, що забули телефон на кабіні ліфту. Це дозволило б виявити причетних до вибуху. Після цього агент повернувся до будинку, і повторно пройшовши  обшук охороною, забрав свій телефон.

Через три дні, «Моторола» разом з охоронцем зайшов у ліфт, співробітники оперативної групи, переконавшись у відсутності у ліфті цивільних, зателефонували на телефон терориста – після чого відбувся вибух.

Співробітник СБУ та агент, які провели цю операцію безперешкодно виїхали з Донецька.

Оцінка операції:

А. Операція проведена успішно. Завдання по знищенню терориста було виконано. Цивільні та співробітники оперативної групи не постраждали.

В. Операція не мала дуже високого значення для держави, але стала вагомим моральним фактором для військовослужбовців ЗСУ, та людей, рідні яких були вбиті чи піддані тортурам Арсенієм Павловим. Також операція позитивно вплинула на авторитет українських спецслужб.

С. Операція мала надзвичайно високий рівень небезпечності для безпосередніх виконавців.

D. Операцію можна оцінити як надзвичайно складну. Вона потребувала комплексного підходу – агентурної роботи та силової. Співробітники оперативної групи виконували завдання на території противника, під прикриттям.

2 місце – вербування Вороненкова

Втеча депутата російської Державної думи Росії до України не викликала значного інтересу в українському суспільстві, а більшість дізналась про нього лише після вбивства колишнього російського депутата в Києві.

Для більшості це лише політичний чи кримінальний інцидент, але якщо уважно дослідити всі факти, які є у відкритому доступі, то можна висунути версію про те, що Вороненков був завербованим агентом української воєнної розвідки.

У 2016 році, Денис Вороненков разом із дружиною-депутатом Держдуми Марією Ігенбергс-Максаковою переїхав до України, а вже в грудні цього року отримав громадянство України.

В інтерв’ю українським ЗМІ він заявив, що був змушений голосувати за анексію Криму побоюючись за своє життя та життя своєї родини, і також розповів, що на депутатів, перед голосуванням, чинився тиск з адміністрації президента Росії.

Враховуючи його колишній юридичний статус – депутата, його свідчення у справі про окупацію Криму були надзвичайно важливими для України.

В березні 2017 року, у Києві був вчинений замах на Вороненкова, в результаті чого він загинув. Також загинув і кілер, а охоронець отримав тяжкі поранення.

Ні українська, а ні російська сторона ніколи не заявляли про зв’язок Вороненкова зі спецслужбами України. Але варто звернути увагу на три фактори:

• Вороненков з дружиною виїхав в Україну у 2016 році, у розпал конфлікту з Росією. Навряд чи він наважився на такий крок не маючи попередніх гарантій безпеки від української сторони.
• В Україну Вороненков прибув у жовтні 2016 року, а вже у грудні цього року він отримав українське громадянство. Це надзвичайно швидко, враховуючи бюрократичні традиції України.
• Вороненкова охороняли офіцери спецназу ГУР (управління спеціального резерву). Це дуже дивний факт, враховуючи те, що спецпризначенці ГУР це диверсанти, і вони не мають відповідної підготовки для охорони фізичних осіб. Такі задачі виконує ЦСО Альфа СБУ, підрозділ Титан поліції охорони, та Управління державної охорони, або приватні охоронні фірми.

Те що Вороненкова охороняла воєнна розвідка, як раз і може свідчити, що він почав співпрацювати саме з цією структурою, і був її агентом.

Оцінка операції:

А. Операція проведена успішно. Незважаючи на те, що Вороненкова було вбито в Києві, він успішно виїхав в Україну, і встиг зробити низку політичних заяв.

С. Операція мала надзвичайно важливе значення для держави. Якби Вороненков залишився живим, він би міг бути свідком у справі по обвинуваченню Росії у окупації Криму.

D. Складність цієї операції оцінювати важко, оскільки невідомі деталі вербовки Вороненкова в Росії. Але однозначно вербовка депутата російської Держдуми потребує високої кваліфікації оперативників розвідки.

*Підтвердження співпраці Вороненкова з ГУР МО немає, викладена версіє є суб’єктивною оцінкою автора статті.

1 місце – операція по захопленню Цемаха

На першому місці у рейтингу, операція, яку дійсно можна назвати вершиною професіоналізму українських спецслужб (серед тих про які вже відомо!).

Володимир Цемах воював на боці проросійських бойовиків. У 2014 році, він займав посаду начальника ППО міста Сніжне, і саме він, за версією СБУ виставляв ЗРК БУК, який збив цивільний Боїнг НМ17, на позицію. Цемах був безпосереднім свідком збиття цивільного літака російським ЗРК, і причетності до цього російських військових.

У 2017 році  5-е управління Департаменту контррозвідки СБУ, розпочало операцію по захопленню і виведенню Цемаха на підконтрольну Україні територію.

В ході багатоетапної операції були завербовані агенти, з числа громадян Російської Федерації. Ці агенти прибули на постійне місце проживання в місто Сніжне, де проживали поблизу Цемаха. І встановили за ним оперативний контроль.

В червні 2019 році, згідно подальшого плану операції,  агенти СБУ затримали бойовика, і застосувавши медичні препарати, вивезли його в Мар’янку, під виглядом паралізованої особи.

За словами Романа Червинського (на той момент керівника підрозділу СБУ, який проводив операцію), автомобіль з Цемахом проїхав три блокпости бойовиків, від Сніжного до Донецька. З Донецька, агенти української спецслужби вивезли Цемаха до Мар’янки, де знаходився КПВВ.  Контрольний пост бойовиків, агенти разом з “інвалідом” обійшли стежками, якими користуються місцеві жителі.

Під час зустрічі агентурної групи, що перевозила затриманого, з нашої сторони силове прикриття здійснював спецназ СБУ та військовослужбовці 74-го окремого розвідувального батальйону.

На лінії розмежування військовослужбовці розвідбату, які залучались до прикриття групи агентів, потрапили на мінні загородження противника. В результаті старший сержант Олександ Колодяжний загинув від отриманих поранень в лікарні, а солдат Дмитро Гержан втратив ногу.

28 червня 2019 року Цемах був доставлений у Київ, де суд арештував його на два місяці. 5 вересня суд відпустив Цемаха під особисті зобов’язання. 7 вересня 2019 року, громадянин України Цемах був переданий Росії. Після цього відбувся обмін полоненими з російською стороною 35 на 35, включаючи захоплених в полон українських моряків, яких захопили в Керченській протоці.

На даний момент Цемах знаходиться в Росії. В Україні він об’явлений в міжнародний розшук.

Оцінка операції:

А. Ціль операції досягнута у повному обсязі, Цемах був доставлений у Київ. Операція проведена успішно. Втрати серед особового складу безпосередньо не пов’язані з планом операції, а стали наслідком трагічної випадковості.

В. Операція мала надзвичайно високе значення для держави. Отримання Україної цінного свідка, значно посилило б позиції нашої держави у переговорах з Росією, і могло б допомогти міжнародному суду в Нідерландах довести винуватість Росії у збитті цивільного літака. Нажаль, реальним результатом викрадення Цемаха став лише обмін наших військовополонених.

С. Операція була небезпечною – агенти СБУ, проживали тривалий час на підконтрольній противнику території, що становило загрозу їх життю та здоров’ю. Також небезпечним було транспортування Цемаха зі Сніжного до Мар’янки, через декілька блокпостів бойовиків.

D. Операція мала високий рівень складності – професіоналізм співробітників СБУ проявився у вербуванні громадян Росії, які стали її агентами і викрали Цемаха. Вербування громадян країни агресора є дуже складною задачею, через ідеологічні установки.

Також складним був етап транспортування Цемаха по підконтрольній ворогу території, з використанням медичних препаратів, і відповідних документів, які засвідчували вигадану хворобу.

Після затримання Цемаха, і після його видачі Росії, російські інформаційні ресурси активно формували масову думку, стосовно того, що Цемах був рядовим бойовиком, та не був цінним свідком у справі «МН17». Але це не так.

Як розповів Роман Червинський, спецслужби Нідерландів розглядали можливість проведення спеціальної операції на території так званої «ЛНР», для цього планували висадити на території Сніжного підрозділ спеціального призначення, на двох гелікоптерах, і захопити Цемаха.

Але після консультацій з нашими спецслужбами зрозуміли не реалістичність таких планів (слова Р. Червінського на відео 4 хв 05 сек https://www.youtube.com/watch?v=MXzOq1efbKE )

Це свідчить про важливість Цемаха для Нідерландів, і міжнародного суду.

До слова, згодом Роман Червинський перевівся з ДКР СБУ до ГУР МО, де приймав участь у розробці операції «Авеню».

P.S  Як зазначалось вище, даний рейтинг є суб’єктивним, і ґрунтується лише на відкритих джерелах. Зазвичай операції спецслужб стають відомими лише у випадку їх провалу. А більшість навіть успішних операцій, залишаться таємними десятки років.

Приведений рейтинг не описує найуспішніші операції українських спецслужб, а лише найуспішніші з відомих операцій.

Проте, навіть така підбірка показує високий рівень спецслужб України, і ту величезну роботу, яку вони виконують непомітно для більшості громадян.

Автор MARINER