Спецслужби Литви: Департамент державної безпеки

Департамент державної безпеки Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos valstybės saugumo departamentas – “VSD”) – головна спецслужба країни, яка займається веденням розвідки та контррозвідки в інтересах національної безпеки.

Історія створення

Історію створення спецслужб Литви можна розділити на два етапи: довоєнний період – 1918-1940 (до початку Другої світової війни), та сучасний період – з 1990 року.

В період 1918-1940 років, Литва отримала незалежність, та почала активно розбудовувати державні структури, в тому числі і силові. До речі в Україні в цей період проходили аналогічні процеси, і створювались перші національні органи державної безпеки.

В 1918 році був створений відділ розвідки. В 1923 році у складі міністерства внутрішніх справ створено відділ політичної поліції, який виконував контррозвідувальні функції в державі.

В 1933 році створено Державний департамент безпеки, у складі якого сформовано Поліцію безпеки.

В такому вигляді литовські спецслужби проіснували до 1940 року, до початку окупації Литви Радянським союзом.

Другий етап створення спеціальних служб Литви починається з 1990 року, коли Литва відновила свою незалежність.

В цей період створюється Департамент державної безпеки, який вже в 1992 році перейменовано в Службу національної безпеки.

У 1994 році спецслужба знову отримує назву Департамент державної безпеки, а сейм Литви приймає перший закон про ДДБ.

З цією назвою ДДБ існує і до тепер, постійно вдосконалюючи законодавство що до його діяльності.

Задачі Департаменту державної безпеки

ДДБ Литви має три основні напрямки діяльності: розвідка, контррозвідка, та захист державної таємниці.

До основних задач ДДБ належить розвідка і контррозвідка:

1) у сфері публічної політичної, економічної, наукової, технологічної, інформаційної діяльності.
2) у сфері безпеки Державної дипломатичної служби Литовської Республіки та інших діючих за кордоном установ Литовської Республіки.
3) захист інформації, що становить таємницю держави і служби.
4) в області монтажу, експлуатації та криптографічного та іншого захисту мереж електронних комунікацій для державного управління.

Особливістю ДДБ Литви на відміну від інших спецслужб країн НАТО є поєднання контррозвідки та розвідки у одній структурі. У більшості західних країн ці задачі виконують дві окремі структури. До речі і в Україні також – за політичну розвідку відповідає СЗР, а за контррозвідку і військову контррозвідку СБУ.

Виконання ДДБ Литви функцій розвідки та контррозвідки, хоч і є нетиповим для західних країн, але є цілком виправданим зважаючи на фінансові ресурси Литви.

До того ж ДДБ Литви не має поліцейських функцій (право на арешт підозрюваних громадян, право на досудове слідство) – тому не має необхідності розділяти контррозвідку і розвідку в окремих структурах. Як це наприклад зроблено в Україні, де СБУ має слідчі та поліцейські повноваження, а СЗРУ їх не має.

Головний супротивник

Як і для України, головною загрозою державній безпеці Литовської Республіки є Росія.
Російська Федерація з 1990 року проводить на територій Литви агресивну розвідувальну діяльність (що спрямована не тільки на отримання інформації, але й намаганні вплинути на політичні процеси).

В останні 5-8 років дії російських спецслужб в Литві змістились в сторону проведення інформаційно-психологічного впливу та кібернетичних операцій.

Окупація Росією частини території України в 2014 році змусила керівництво Литви посилити зусилля, що до зміцнення армії та спецслужб.

Зокрема для ДДБ, в 2017 році була побудована нова штаб-квартира. Обговорюється питання що до збільшення фінансування і чисельності персоналу ДДБ.

В 2017 році Сейм Литви прийняв зміни до закону про розвідувальну діяльність – згідно яких, посадові особи ДДБ отримали право на носіння та застосування вогнепальної зброї, та застосування фізичної сили.

Інфраструктура, персонал, символіка

В 2017 році, на околиці Вільнюса була відкрита нова штаб-квартира ДДБ Литви.

Штаб-квартира є цілим адміністративним комплексом, який забезпечує функціонування цієї спецслужби.

Крім центрального управління в Вільнюсі, ДДБ має свої територіальні підрозділи у Клайпеді, Вісагіносі, Каунасі та Шальчинінкаї.

Персонал ДДБ Литви складається з цивільних працівників та військовослужбовців.

Зважаючи на високий рівень секретності спецслужб Литви, в мережі дуже важко знайти фотографії співробітників ДДБ у формі:

ДДБ має свою символіку. прапор ДДБ складається з синього полотна, на якому нанесено зображення грифона. Синій колір символізує вірність, міцність і чесність:

Грифон символізує пильність, спостережливість, силу та гордість:

Девізом ДДБ є латинський надпис: „Patria et veritas“ (“Батьківщина і правда”).
Також ДДБ Литви має і свої відомчі нагороди.

Керівництво та підпорядкованість

На даний момент  Департаментом державної безпеки Литви керує Дарюс Яунішкіс (Darius Jauniškis) . Цей пост він займає з 2015 року.

Дарюс Яунішкіс до призначення на посаду голови ДДБ працював в правоохоронних органах Литви, а в 2008 році очолював Сили спеціальних операцій ЗС Литви.

В 2016 році, Дарюс Яунішкіс, на чолі з офіційною делегацією, відвідав Україну, і провів зустріч з секретарем РНБО  О.Турчиновим:

Департамент державної безпеки Литви підпорядкований президенту Литовської Республіки. А Сейм Литви здійснює парламентський контроль над ДДБ.

Цікаві факти

Кадрова політика ДДБ спрямована на толерантне відношення до віросповідання службовців департаменту, тому при прийомі на службу майбутній працівник може вибрати два варіанти тексту присяги:

“Я, (ім’я, прізвище) клянусь беззастережно:
вірою і правдою служити Литві,
захищати Литовську державу, її свободу і незалежність,
сумлінно виконувати Конституцію Литовської Республіки, закони і розпорядження її керівників,
зберігати всі секрети, довірені мені
моя поведінка всюди і завжди буде підтримуватиме гарне ім’я офіцера розвідки.
Хай допоможе мені Бог. “
У другому варіанти слова “Хай допоможе мені Бог” відсутні.

Висновок

Литва не зважаючи на відсутність великих фінансових ресурсів ( ВВП цієї майже трьох мільйонної країни значно менше, ніж у країн Євросоюзу) змогла збудувати сучасну та ефективну службу державної безпеки.

Литовці не стали сліпо копіювати аналогічні структури країн НАТО, а створили свою власну спецслужбу – виходячи в першу чергу із своїх можливостей, та загроз які стоять перед їх країною.

Намагаючись не розпорошувати фінансові ресурси, литовці не стали створювати дві окремі структури для розвідки та контррозвідки.

Також литовці зберегли часткову мілітаризованість ДДБ,  не ставши повністю комплектувати спецслужбу цивільним персоналом – як це намагаються зробити з СБУ (Коли останнім часом лунають заклики в ході реформування позбавити співробітників СБУ військових звань).

Литва, маючи населення менше ніж офіційно проживаючих людей в місті Київ, демонструє для України приклад ефективного використання коштів в інтересах оборони, і орієнтацію в першу чергу на національні інтереси.

автор MARINER