fbpx
Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом
Артем Волянюк Артем Волянюк Юрист. Серед сфери інтересів перш за все правове забезпечення сектора національної безпеки та оборони, а також питання спецслужб та їх реформування

Останні публікації автора

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Близький Схід ХАМАС Хезболла

В наші часи у світі факти тероризму займають передові позиції у світових новинах, сучасний тероризм дуже диференційоване поняття, класифікувати його можна за багатьма критеріями, за територіальним критерієм можна поділити на локальний та світовий, за основою поглядів на політичний та релігійний і т.д.

Про те особливої уваги заслуговує історія декількох близькосхідних терористичних організацій, які поєднують у собі відразу декілька, на перший погляд, категорично різних понять.

Мова йде про палестинський Хамас та ліванську Хезболлу, дані організації більшістю провідних країн світу визнані терористичними утвореннями, про те у власних країнах вони через компроміси з світською владою не тільки не є забороненими, а й мають представництво в законодавчих та виконавчих органах влади.

І таким чином ми можемо побачити факт поєднання класичного поняття політичної партії, з політичною ідеологією, виборчими компаніями з поняттям ісламістської терористичної організації, діяльність якої безпосередньо пов’язана з терористичними актами, фізичними ліквідаціями ідеологічних супротивників та іншими забороненими діями.

Для того, щоб краще висвітлити дане поняття треба звернутися до історії створення даних організацій, організація Хамас була створена у 1987 році, на хвилі антиізраїльського повстання у Палестині, і звичайно основа ідеології це типова для терористичної організації діяльність, а саме боротьба з Ізраїлем, хоча на перших етапах свого існування Хамас також вів боротьбу і з представниками іншої палестинської терористично-політичної організації, а саме з Організацією звільнення Палестини (ООП), яка напряму була підконтрольна Ясіру Арафату.

Також треба вказати, що Хамас діє тільки на території Палестини та Ізраїлю, тут ми можемо побачити локальний характер діяльності, не зовсім типова картина для ісламістської організації.

На даному етапі слід говорити про деяку подвійність у структурі Хамас, одна частина це політична партія, а інша це бойове крило організації, яке безпосередньо займається всіма терористичними акціями.

На початку 21 століття Хамас почав набирати залікові бали саме як політична організація, після смерті лідера Палестини Ясіра Арафата, провладна організація ФАТХ почала втрачати свої позиції, і це відкривало шлях Хамасу до політики в Палестині.

Політична діяльність розпочалась з перемог у місцевих виборах та подальшим рухом до законодавчих та виконавчих органів влади у Палестині, доленосним став 2005 рік, саме тоді Хамас прийшов до влади в країні майже зі сто відсотковим показником у складі виборних державних органів (вибори в Палестинську законодавчу раду 2-го скликання).

Після перемоги у виборах до законодавчого органу Хамас домігся обранням прем’єр-міністром свого кандидата, мова йде про Ісмаїля Ганію, який згодом сформував уряд повністю з представників руху Хамас.

Можна констатувати, що на даному етапі Хамас вдало поєдную у собі відразу 2 функціональні позиції, як політичну так і терористичну діяльність, хоча і з делегуванням терористичних повноважень до свого частково відокремленого бойового крила ( бригади Изз ад-Дин аль-Кассам).

Майже ідентична ситуація спостерігається і в Лівані, там ключове місце в політичному житті займає організація Хезболла, організація яка на відміну від своїх палестинських колег є більш радикальною в площині діяльності, а основу ідеології Хезболли становлять цілі щодо тотального знищення представників християн на території Лівану (християн-маронітів), боротьба з будь-якими проявами прозахідного елементу в країні і як кінцева ціль це встановлення в країні ісламського режиму, бувши представниками мусульман шиїтів Хезболла вважає Іран своїм політичним та ідеологічним наставником, і тому встановлення ідентичного до Ірану політичного режиму в середині Лівану є бажаною ціллю.

Якщо вдатися до історичної ретроспективи то можна побачити абсолютно схожу до Хамасу модель створення та подальшого існування, створювалася на хвилі антиамериканських та антиізраїльських виступів в Лівані, наприкінці 80 років.

Про те на відміну від Хамас представники Хезболли набагато раніше зрозуміли можливість поглиблення своєї влади та свого впливу через політичний важіль.

І вже у 1992 році на парламентських виборах Хезболла виборола 12 місць у законодавчому органі, після цього влада Хезболли тільки наростала, ключовим моментом став 2000 рік, коли після повного виводу ізраїльських військових з території Лівану діюча влада саме Хезболлі делегувала повноваження по встановленню контролю на території південного Лівану, території яка має кордон с Ізраїлем.

Під час парламентських виборів 2005 року Хезболла отримала вже 23 місця в складі, і плюс одного свого міністра (міністра енергетики та водних ресурсів), а на парламентських виборах 2009 року вже 57 місць з 128 загальних, тобто майже половину від загального чисельного складу.

Тобто ми можемо побачити тенденцію тотального збільшення впливу організації на території Лівану, завдяки політичним здобуткам, а це автоматично збільшує можливості Хезболли як терористичного угрупування.

Якщо підбити підсумок то можна сказати, що вищевказані організації в принципі мають однакові передумови свого створення та подальшого розвитку, і їх приклади дають зрозуміти, що на Близькому Сході поступово стирається тонка межа між тероризмом та політикою, а це означає тільки одне, що дуже скоро тероризм може трансформуватися, і члени терористичних організацій які половину свого життя переховувалися скоро можуть зайняти передові політичні позиції всередині своїх країн.

Близький Схід ХАМАС Хезболла

Останні публікації автора

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Можливі механізми військово-політичної співпраці між Україною та США

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Історична та кримінально-правова характеристика тероризму в Україні

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Женева та Відень як центри світового шпигунства

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Національна безпека України: Складові елементи та виклики сьогодення

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова присутність Китаю та Російської Федерації у різних точках земної кулі

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Військова хитрість та військове віроломство: розгляд понять через призму міжнародного гуманітарного права

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Стратегії національної безпеки США 2010, 2015 та 2018 років: порівняння

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Огляд спроб реформування Служби безпеки України

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

Розмежування понять воєнний та військовий злочин

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

«ФРАНСАФРИКА»: Система франко-африканських політичних відносин у 20-21 століттях

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Система військової юстиції України: ретроспектива та сучасний стан

Оборонні документи України

Оборонні документи України

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Феномен організацій Хамас та Хезболла: терористичні організації чи політичні партії з бойовим крилом

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Зовнішні функції держави. Роль і місце в процесі утвердження обороноздатності та авторитету України

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами  Європи, через призму російської агресії

Розвиток системи військово-політичних відносин України з країнами Європи, через призму російської агресії