У Сербії ремонтували літак, який використовувався для війни у Лівії

Пропонуємо переклад статті Sasa Dragojlo «Serviced in Serbia: The Lethal Crop Duster Destined for War in Libya» про модифікований літак, який спочатку використовувався для сільськогосподарських потреб, а потім став перевозити ракети до Лівії. Це встановили слідчі ООН, які займаються розслідуванням конфлікту у Лівії. Пошуки привели їх до невеликої злітно-посадочної смуги на південь від Белграда, де у 2018 році обслуговувався «сільськогосподарський» літак, який був модифікований для перевезення ракет, і у цьому процесі простежується роль підрядчика служби безпеки США Еріка Принса.

https://balkaninsight.com/2021/05/20/serviced-in-serbia-the-lethal-crop-duster-destined-for-war-in-libya/

Ангар Gas Aviation розташований на невеликому аеродромі зі смугами Рудіне, які заросли травою, у місті Смедеревська-Паланка, приблизно за 80 кілометрів на південь від сербської столиці Белграда.

Саме тут фірма з технічного обслуговування літаків, яка є лідером у регіоні, поставила одномоторний уловлювача пилу наприкінці літа 2018 року. Нічого незвичного в цьому немає, заявив власник компанії Gas Aviation Зелько Івошевич.

Однак менше ніж через три роки, у березні 2021 року, той самий літак згадали у звіті, опублікованому призначеною ООН групою експертів, але з деякими смертоносними доповненнями: ракетний блок 16-57-мм, ракетний блок 32-57-мм, гарматна установка, оснащена спареною 23-мм гарматою під крилами.

У 2018 році «Коли справа дійшла до нас, на ній не було нічого модифікованого», – сказав Івошевич, який колись був пілотом, у інтерв’ю BIRN у квітні цього року.

Але модифікований він був, і задовго до перебування у Сербії. За даними слідчих ООН, які простежили за літаком передбачувану схему вартістю 80 млн. долл. США, яку розробив американський підрядник по забезпеченню безпеки Ерік Принс для постачання зброї командиру лівійської поліції, порушуючи десятилітнє ембарго на поставку.

Проекту Opus

Ембарго ООН на поставки зброї датується лютим 2011 року, коли Муаммар Каддафі намагався придушити повстання проти свого багаторічного правління. Каддафі був убитий у жовтні того ж року, але стабільність у Лівії не настала. Упродовж останніх семи років командир повстанської ополчення Халіфа Хафтар боровся за те, щоб взяти під контроль країну, вже забезпечивши їй безпеку зі сходу.

77-річний чоловік користується підтримкою, здебільшого, Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту, Росії, Франції та Саудівської Аравії. Визнаний ООН уряд національної згоди в столиці Тріполі підтримується Туреччиною, Європейським Союзом і, принаймні до президентства Трампа, США.

У квітні 2019 року президент Дональд Трамп розмовляв по телефону з Хафтаром, і Білий дім заявив, що «визнав» «значну роль військового лідера у боротьбі з тероризмом та забезпеченні нафтових ресурсів Лівії». За словами слідчих, Трамп та Хафтар обговорили «спільне бачення» переходу Лівії до стабільної демократії, сигналізуючи, на думку деяких міжнародних ЗМІ, про зміну у політиці США, потенційно мотивовану діяльністю Принса, який, як давно повідомляється є союзником Трампа.

Ембарго залишається в силі, але група експертів ООН назвала його «абсолютно неефективним».

Серед інших, експерти відзначили Принса як порушника, описуючи складну мережу співробітників, які, за їх словами, «порушили або сприяли ухиленню від положень ембарго поставку озброєння до Лівії».

Метью Л. Шварц, адвокат Принса, не відповів на прохання прокоментувати цю історію.

Принсу не звикати до суперечок. Колишній морський котик США, він був засновником охоронної фірми «Блеквотер», яка стала синонімом зловживань, скоєних військовими підрядниками під час американської «війни з терором».

Згідно з доповіддю ООН, приблизно 14 квітня 2019 року, протягом декількох днів після нападу військ Хафтара на Тріполі, Принс запропонував йому «Проект Opus» (Project Opus), угоду на 80 мільйонів доларів на поставку літаків та іншого військового обладнання.

Згідно з планом, соратники Принса купуватимуть надлишки військових вертольотів у Йорданії. Але коли Йорданія призупинила аукціон у червні 2019 року, команді Project Opus довелося швидко переосмислити та «визначити та придбати нові літаки», зазначається у звіті.

Одним з них був спеціаліст LASA T-Bird («LASA» означає «легкий штурмовик та літак для спостереження»), який на той час належав кампанії L-6 FZE, яка розташовувалася у ОАЕ та належала Аманді Перрі, партнерці австралійського колишнього пілота-винищувача Крістіана Дюранта, близького ділового партнера Принса.

Слідчі ООН заявляють, що Принц фактично контролював компанії, яким належав літак.

Вони написали, що літаки були «розгорнуті до того, як можна було здійснити будь-яку оплату, та нормальну комплексну перевірку». Внаслідок чого слідчі дійшли висновку, що Принс був причетний до закупівлі.

«Ніхто інший не зміг організувати продаж цих літаків за такий короткий проміжок часу», – написали вони.

«Це заборонено»

Згідно з доповіддю, Принс організував військове оновлення літака-збирача пилу у 2014/2015 роках через компанією Airborne Technologies GmbH з Австрії, за проект відповідав Дюрант.

«Встановлена на носі капсула S.C.A.R., що містить систему відеоспостереження та шість зйомних вузлів підвіски зброї під крилами», – йдеться у повідомленні. «В середині літака провели великі інженерні роботи, щоб пристосувати системи націлювання та випуску зброї».

У 2015 році літак був зареєстрований в Болгарії у компанії LASA Engineering, яка була заснована роком раніше. Згідно з повідомленнями новин Intercept, LASA створювалася як фронт-компанія Принса, замінивши австрійську Airborne Technologies, яку він також контролював, щоб уникнути суворих австрійських законів про експорт зброї.

У 2017 році T-Bird LASA дебютував на Паризькому авіашоу, де фотографії в Інтернеті показують його зі зброєю та без неї. Літак прибув до Сербії для проходження ремонтних робіт в серпні 2018 року.

Літак був зареєстрований в Сербії, в якості оператора вказана компанія Gas Aviation. Івошевич підтвердив, що має контракт з болгарською LASA Engineering на обслуговування літака, але заперечив, що машина прибула як бойовий літак.

«Це заборонено», – сказав він у інтерв’ю BIRN. «Інакше він не зможе пройти перевірку». Івошевич сказав, що раніше ніколи не працював з LASA Engineering, але 90% болгарських авіаційних компаній користуються його послугами, «оскільки у них немає нічого подібного».

«Найближчий такий центр знаходиться в Німеччині», – сказав Івошевич.

Сербська дирекція цивільної авіації заявила, що літак був зареєстрований як «некомерційний» літак. Сертифікат льотної придатності був виданий у червні 2019 року, коли LASA Engineering продала його L-6 FZE, директором якого був Дюррант. Того ж місяця літак вирушив до Аммана в Йорданії, де він пробув до 11 липня, коли, згідно з повідомленням ООН, влада Йорданії наказала Дюрранту вилучити всі активи першої частини проекту Opus, визначеної ООН як Opus A.

Трохи більше ніж через тиждень, приблизно 22 липня, був поданий план польоту для польоту T-Bird до Ларнаки на Кіпрі.

Івошевич заявив, що нещодавно до Gas Aviation звернувся «англійський пілот», який попросив компанію обслуговувати літак на Кіпрі, але він відмовився через обмеження на експлуатацію за межами Сербії. Івошевич відмовився назвати ім’я пілота, посилаючись на конфіденційність бізнесу. У його заяві йдеться про те, що літак залишався на Кіпрі місяцями, але слідчі ООН заявили, що управління повітряним рухом Кіпру «не має даних про посадку літака там».

Вони цитували Дюрранта, який сказав, що він не знає, де знаходиться T-Bird, що, на думку слідчих, є малоймовірним.

Немає жодних свідчень про те, що T-Bird прибув до Лівії, хоча частина літаків, обіцяних Принсом, дійсно досягла Хафтара, згідно з повідомленням ООН.

Однак компанія не внесена до Державного реєстру болгарських підприємств, зареєстрованих для експорту та передачі товарів та технологій подвійного використання.

Зв’язки

Gas Aviation – не єдина компанія в Сербії, яка має зв’язки з партнерами Принсу. У грудні 2020 року BIRN повідомив, що компанія, що займається торгівлею зброєю, належить високопоставленому чиновнику правлячої прогресивної партії Сербії (SNS), мала ділові стосунки з Дюррантом та мальтійським торговцем зброєю Джеймсом Фенеком, про що згадується у звіті ООН

Компанія VIP Global Logistics, створена в 2017 році, належить Немані Маріану, члена вищого правлінню SNS.

Серед своїх партнерів компанія перерахувала мальтійську компанію Lancaster 6, підконтрольну Дюрранту, та PBM Ammunition, пов’язану з Фенеком, якого також звинувачує ООН у порушенні ембарго на торгівлю зброєю.

У 2018 році PBM і Принс спільно запустили марку боєприпасів під назвою `Blackwater Ammunitio’, використовуючи оригінальний логотип Blackwater. У письмовій заяві BIRN Фенек заявив, що засуджує «будь-які дії, які могли відбутися в Лівії», але заперечує наявність «будь-яких зв’язків з паном Принсом».

Про доповідь ООН Фенек сказав: «Мене звинуватили у технічній невідповідності, яку я спростовую і не можу погодитись, оскільки наші судна – це судна цивільного класу … У нас було необхідне поліцейське та митне оформлення суден для виїзду з Мальти, і якщо повідомляється, підтверджується як істина, ми залишаємо за собою право вжити юридичних заходів проти клієнта».

На запитання про ділові зв’язки між PBM Ammunition та VIP Global Logistics представника вищого чиновника з Сербської прогресивної партії Немані Марьяна, Фенек сказав, що він продав свої акції в PBM на початку 2020 року і не знайомий із сербською компанією. PBM та Lancaster 6 включені до списку рекомендацій VIP Global Logistics у 2019 році.

«Ланкастер 6» також є серед компаній, визнаних групою експертів ООН як порушника пембарго на торгівлю зброєю у Лівію. Фірма також пов’язана з іншою компанією, що контролюється Дюррантом, – L-6 FZE, останнім відомим власником літака LASA T-Bird.

Описуючи L-6 FZE, слідчі ООН заявляють, що компанія використовувалася для «організації передачі військової техніки та надання іншої допомоги, пов’язаної з військовою діяльністю, збройній групі в Лівії».

Слідчі ООН заявили, що і Фенек, і Дюррант «організовують передачу військової техніки та надають іншу допомогу, пов’язану з військовою діяльністю, збройній групі в Лівії».

Зв’язавшись з BIRN, Дюррант направив усі питання своєму адвокату Вінсу Гордону, який не відповів на момент публікації цієї статті.