Відмінник у війні, неук у політиці: короткий нарис життя командуючого Родезійських Сил Безпеки

Читайте цей матеріал, а також інші на Телеграм-каналі «Родезійський фронт»: https://t.me/rhodie_front

Пітер Уоллс був народжений у Солсбері у 1927 році, в сім’ї відставного військового льотчика. З раннього дитинства він цікавився військовою справою, а тому у віці 18 років, у 1945, прибув до Британії задля отримання належної військової освіти.

Через вік йому не вдалося взяти участь у Другій світовій, проте Уоллс чесно виконував свій обов’язок в рядах шотландського полку “Чорна варта” протягом 1946 року. Юний Пітер відчував, що африканському хлопцю немає чого робити в Європі. Його манила рідна Родезія, а тому він комісувався та повернувся додому.

Одразу по приїзду, Пітер Уоллс вступив до лав родезійських збройних сил в чині лейтенанта. У 1951, йому випала нагода взяти участь у створенні ескадрону “С” Британського САС і стати його командиром. З 1951 по 1953 ввірений йому підрозділ відмінно проявив себе в Малайї, а сам Уоллс, як визнання своїх лідерських якостей, отримав звання майора.

Повернувшись додому, майор Уоллс, разом зі своїм побратимом Роном Рейдом-Дейлі очолив перший батальйон RLI.

Загалом, він стрімко рухався по службі, відмінно виконуючи завдання де б він не опинився. Його талант та вірність ідеям родезійської незалежності, врешті привели його на посаду Командувача Родезійських Сил Оборони, а потім і на посаду Командувача Об’єднаних операцій, що означало, що під його прямим управлінням знаходилися абсолютно всі збройні формування країни: від патрульної поліції до Секретної служби. В якомусь сенсі, Пітер Уоллс став таким собі родезійським Аваковим, тільки набагато головнішим і не чортом. Саме Уоллс є відповідальним за всі успіхи і провали армії Родезії.

Наскільки успішними були його військові операції, на стільки ж провальними були політичні акції. У 1977 він анонсував боротьбу за “розуми і серця”, таку собі Harmony Campain, “Кампанію Згоди”. Ця пропагандистська акція, як і всі схожі, провалилася: терористи не бажали згоди, вони бажали влади. Бійці ж родезійської армії швидко придумали сотні жартів на тему, а набої тут же прозвали “таблетками згоди”.

Терористи, ліберали та комуністи ненавиділи генерала Уоллса. Вони справедливо вважали, що успіхи в координації дій родезійців залежать, великою мірою, від нього. Проводилися пропагандистські акції із метою дискредитувати його та подавити мораль родезійців: у ліберальній західній пресі, наприклад, сповіщалося, що Пітер Уоллс вважає, що війну виграти неможливо і Родезія приречена на смерть, а тому він хоче покинути країну і перебратися до ПАР. Всі ці чутки, очевидно, були брехнею.

У 1979 році терористи із партії ЗІПРА провели цілу спецоперацію, метою якої стало вбивство генерала із сім’єю під час його перельоту цивільним літаком із Каріби у Солсбері. Терористи літак успішно збили, щоправда, самого генерала через щасливу випадковість на борту не опинилось. Натомість опинилось 59 цивільних, які загинули внаслідок падіння літака. Джошуа Нкомо, лідер терористичного угрупування, в ефірі британського телебачення звинуватив в смерті цивільних самого Уоллса: мовляв, він був настільки пріоритетною ціллю, що терористи були змушені піти на такий крок не рахуючись із жертвами.

Відплата для флоппі наступила миттєво: по їх таборам на території Замбії і Мозамбіку було нанесено авіаційні удари, внаслідок яких кількасот терористів загинули та тисяча була поранена.

Втім, найбільшим провалом генерала Уоллса став його політичний гамбіт у 1980 році. Після перемоги на “виборах” 1980 року Роберта Мугабе, в голові генерала визрів ризиковий план: він планував стравити Захід і Мугабе в політичній боротьбі, таким чином усунувши терориста від влади. Він також пропонував Янові Сміту варіант із асасинацією Мугабе, втім Сміт відмовився, розуміючи що це не дасть бажаного результату.

Коли у 1980 Пітер Уоллс публічно визнав нову владу в країні і проявив бажання залишитись на службі у новоствореній Зімбабве, мало хто зрозумів його мотиви. Поповзли чутки про майбутній військовий путч. Мугабе, вже за кілька днів після отримання влади, прямо спитав у Уоллса: “Чому ваші люди прагнуть мене вбити?”, на що Пітер спокійно відповів: “Якби вас хотіли вбити мої люди, ви б вже були мертві.”

Все стало на свої місця вже за кілька місяців. Спершу, Уоллс таємно звернувся до британського уряду із вимогою анулювати результати “виборів” і надав докази масових фальсифікацій і залякування населення бойовиками Мугабе. Цей запит було проігноровано. Тоді Уоллс вирішив діяти у відкриту, і надав велике інтерв’ю БіБіСі, де розкривав правду про “перемогу” маоїстів на виборах і закликав уряди Заходу визнати режим Мугабе недійсним. У Уоллса було достатньо військової сили і вірних людей, щоб знищити режим за один день і ув’язнити усіх лідерів терористів. Якби план генерала вдався, то Родезія б повернулася до першочергового стану, але вже без санкцій і без тероризму.

На жаль, Захід генерала не почув. При поверненні у Солсбері генерала Пітера Уоллса було усунуто з посади, а сам він був вигнаний з країни без права на повернення.

Пітер Уоллс помер 20 липня 2010 року, у віці 83-х років в ПАР. Після 1980-го року він жодного разу не зміг відвідати Родезію, яку любив усім серцем і якій віддано служив десятиліттями.